ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2022Справа № 910/18450/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Подорожнього Володимира Михайловича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімедзі»
про стягнення 16 413, 00 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.08.2022.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача про стягнення 16 413, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п'ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.
20.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімедзі» надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом).
30.12.2021 від Фізичної особи-підприємця Подорожнього Володимира Михайловича надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2021 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2022.
14.02.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімедзі» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 21.02.2022 уповноважені представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 було відкладено розгляд справи на 14.03.2022.
Судове засідання призначене на 14.03.2022 судове засідання з розгляду справи не відбулося з об'єктивних причин, що не залежать від суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 було перепризначено розгляд справи на 04.07.2022.
01.07.2022 від Фізичної особи-підприємця Подорожнього Володимира Михайловича надійшло клопотання про проведення судових засідань без участі позивача, однак зазначене клопотання надійшло на електронну пошту Господарського суду міста Києва без електронного цифрового підпису.
У судове засідання 04.07.2022 уповноважені представники сторін не з'явились.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2022 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 25.07.2022.
У судовому засіданні 25.07.2022 представник позивача надав усні пояснення по справі та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи.
Представник відповідача у судове засідання 25.07.2022 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2022.
Крім того, вищезазначеною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімедзі» про призначення експертизи.
У судове засідання 08.08.2022 уповноважені представники сторін не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12.06.2021 між Фізичною особою - підприємцем Подорожнім Володимиром Михайловичем (далі - Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімедзі» (далі - Відповідач/Експедитор) укладено заявку № 023-12/06/21 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, за яким Виконавець зобов'язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно до товарно - транспортної накладної) до пункту призначення у встановлений заявкою або замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу) (далі - Послуги), а Експедитор зобов'язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.
Виконавець відповідно до заявки здійснив перевезення вантажу (цегла на палетах) в період з 12 по 14 червня 2021 року по маршруту - м. Київ, вул. Добринінська, буд. 8 до м. Новомосковськ, вул. Північна, буд. 1а на вантажному автомобілі д.н.з. МАН НОМЕР_1 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 .
Вартість послуг перевезення закріплено в заявці 7 100, 00 грн., шляхом оплати на карту ПБ після отримання оригіналів товарно-транспортної накладної, протягом 3 банківських днів.
Позивач, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, доставивши вантаж 14.06.2021, на адресу відповідача направив Акт № 11 від 14.06.2021 на суму 7100 грн та рахунок на оплату № 11 на суму 7100 грн. Вказаний акт, товарно - транспортні накладні, рахунок на оплату позивач направив за домовленістю сторін на адресу Нової пошти, відділення Нової пошти № 78 в м. Києві, отримувач ОСОБА_1, НОМЕР_3.
Відповідач не отримав документи по невідомій причині.
Крім того, 14.06.2021 року між Фізичною особою - підприємцем Подорожнім Володимиром Михайловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімедзі» було укладено заявку № 0024-14/06/21 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (заявка»), за яким Виконавець зобов'язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно до товарно - транспортної накладної) до пункту призначення у встановлений заявкою або замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу) (далі - Послуги), а Експедитор зобов'язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.
Вартість послуг перевезення закріплено в заявці 7 100, 00 грн., шляхом оплати на карту ПБ після отримання оригіналів товарно-транспортної накладної, протягом 3 банківських днів.
Позивач, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, доставивши вантаж 14.06.2021, та направив на адресу електронну адресу відповідача Акт № 12 від 15.06.2021 на суму 7100 грн. та рахунок на оплату № 12 на суму 7100 грн. Вказаний акт, товарно - транспортні накладні, рахунок на оплату позивач направив за домовленістю сторін на адресу Нової пошти, відділення Нової пошти № 78 в м. Києві, отримувач ОСОБА_1, НОМЕР_3. Відповідач не отримав документи по невідомій причині.
В подальшому, як зазначає позивач у позовній заяві, він намагався в телефонному режимі вирішити питання щодо виконання зобов'язань відповідача щодо оплати за перевезення вантажу, що призвело до блокування абонента, а також позивачем направлено претензію відповідачу рекомендованим листом на офіційну адресу відповідача, однак вона повернулася позивачу так як адресат відсутній за вказаною адресою.
Як вбачається з доводів позивача ним було здійснено перевезення товару, відповідно до заявки № 023-12/06/21 та заявки № 0024-14/06/21, однак станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем не оплачено вартість наданих послуг з перевезення.
В зв'язку з цим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 16 413, 00 грн., що складається з 14 200, 00 грн. основного боргу та 2 213, 00 грн. пені.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами заявок № 023-12/06/21 та № 0024-14/06/21, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договором перевезення.
Згідно ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ст. 916 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі заявок відповідача (№ 023-12/06/21 та № 0024-14/06/21), згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних № 41364 від 14.06.2021 та № 40838 від 12.06.2021 здійснено перевезення вантажу.
Суд вказує, що дана товарно-транспортна накладна містить підписи уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача, чиї підписи скріплено печатками, а відтак, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином здійснено перевезення вантажу без претензій та зауважень.
Водночас, сторонами в заявках погоджено, що оплата послуг за заявкою № 023-12/06/21 в розмірі 7 100, 00 грн. та за заявкою № 0024-14/06/2112 в розмірі 7 100, 00 грн. повинна бути здійснена відповідачем по отриманню оригіналів товарно-транспортної накладної, протягом 3-х банківських днів.
В якості доказів надсилання відповідачем оригіналу товарно-транспортних накладних позивачем до суду надано квитанції та фото поштових відправлень компанії «Нова Пошта» № 59000702247335 та № 59000751758257.
Із доводів позивача вбачається, що вказаними поштовими відправленнями відповідачу було направлено товарно-транспортні накладні № 41364 від 14.06.2021 та № 40838 від 12.06.2021, які не отримані позивачем.
Дослідивши надані позивачем докази, Господарський суд зазначає, що із наданих експрес накладних та фото поштових відправлень компанії «Нова Пошта» № 59000702247335 та № 59000751758257 не вбачається за можливе встановити фактичне направлення товарно-транспортних накладних № 41364 від 14.06.2021 та № 40838 від 12.06.2021 з огляду на відсутність опису такого відправлення.
Крім того, з наданих експрес накладних та фото поштових відправлень компанії «Нова Пошта» № 59000702247335 та № 59000751758257 вбачається, що поштові відправлення були надіслані не на офіційну адресу відповідача.
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення відповідачу саме оригіналів товарно-транспортних накладних № 41364 від 14.06.2021 та № 40838 від 12.06.2021, а відтак, враховуючи умови заявок, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу не підлягають задоволенню.
Враховуючи, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, суд також не вбачає підстав для нарахування позивачем пені у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Витрати по сплаті судового зору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.08.2022.
Суддя І.В. Алєєва