10 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1533/22 пров. № А/857/8852/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М.
суддів -Іщук Л. П.
Шинкар Т. І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про помилково сплаченого судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
встановив:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, до якої долучив квитанцію №7 від 04.06.2022 року про сплату судового збору. Судом не взяту таку до уваги, оскільки кошти сплачені за неналежними реквізитами, врезультаті чого апеляційну скаргу залишено без руху.
11 березня 2020 року на адресу суду Шостого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області подано заяву про повернення судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 5143 від 26 грудня 2019 року.
Розглянувши подану заяву, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення та необхідність її повернення без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання повернення судового збору регулює Закон України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тобто, зазначеною нормою визначено виключний перелік підстав для повернення судом сплати судового збору, серед яких відсутня така умова як помилкова сплата судового збору.
Таким чином, підстав для про повернення помилково сплаченого судового збору за ухвалою суду немає.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, передбачені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за № 1650/24182.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, викладеною у ухвалі Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №815/136/18.
Керуючись ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про помилково сплаченого судового збору у справі №380/1533/22 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар