02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5904/21 пров. № СК-А/857/21567/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Заверухи О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк, повний текст складено 23.10.2021) по справі за адміністративним позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, Департаменту культури Луцької міської ради до Акціонерного товариства «Укртелеком» про зобов'язання вчинити певні дії,-
Луцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Луцької міської ради, Департаменту культури Луцької міської ради звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Укртелеком» в якому просила зобов'язати Акціонерне товариство «Укртелеком» на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна - службове приміщення ВД «Укртелеком» площею 1768,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1061396407101, який є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою архітектури місцевого значення «Адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Акціонерне товариство «Укртелеком» на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна - службове приміщення ВД «Укртелеком» площею 1768,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1061396407101, який є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою архітектури місцевого значення «Адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку».
Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Укртелеком» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що таке поставлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому просить скасувати рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно з ч.1 ст. 13 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000. №1805-111 (надалі Закон) об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорії пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Об'єкт культурної спадщини набуває статусу пам'ятки культурної спадщини тільки після занесення його Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відповідно до положень частини 2 ст.14 Закону об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповно важений ним орган. Перелік об'єктів культурної спадщини затверджується рі шенням відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Стаття 23 Закону зобов'язує власників пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин укласти охоронний договір, який підписують власники пам'яток або уповноважені ними органи.
У 2017 році за наказом Управління культури Волинської обласної адміністрації було здійснено спробу занесення будівлі у м. Луцьку по вул. Кривий Вал, 28, що належить АТ «Укртелеком» до переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області (надалі - Перелік). При цьому, спроба занесення будівлі до Переліку відбулася з порушенням вимог законодавства, яке регулює процедуру занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку, а саме: відповідно до п.4 ч.2 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Мінкультури №158 від 11.03.3013 р. (надалі - Порядок) «Рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації», яке потім має бути оприлюднене у день його винесення та протягом 10 днів на діслане власнику нововиявленого об'єкту культурної спадщини. Таке розпорядження не приймалося, на адресу АТ «Укртелеком» не надходило.
Натомість, в якості доказів суду надано не розпорядження, а Наказ №61 від 11.05.2017 Управління культури Волинської ОДА «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» з непідписаним та незатвердженим Переліком нововиявлених (щойно виявлених) пам'яток архітектури місцевого значення, що суперечить п. 4 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини.
Зважаючи на те, що розпорядження голови обласної державної адміністрації про занесення будівлі у м.Луцьку по вул. Кривий Вал, 28 у якості об'єкта культурної спадщини до Переліку не приймалося, а відповідно до п.7 Порядку «Об'єкт набуває статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку» то і вищевказана будівля, що належить АТ «Укртелеком», такого статусу теж не набула. Відповідно, оскільки будівля у м.Луцьку по вул. Кривий Вал, 28 статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини не набула то вважаємо, що норма ч.1 ст.23 Закону, яка зобов'язує усіх власників нововиявлених об'єктів культурної спадщини укладати охоронні договори, відносно АТ «Укртелеком» у даному випадку не підлягає застосуванню.
Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за своєю правовою природою є адміністративним договором. Як акт за участю суб'єкта владних повноважень ґрунтується на волеузгодженні, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі ст. 23 Закону.
На думку апелянта незважаючи на обов'язковість укладення такого договору, імперативний характер та типову форму, його письмове оформлення та умови повинні відповідати загальноприйнятим вимогам чинного законодавства щодо його істотних умов та перевірки правоздатності сторін підписантів.
Запропонований для підписання охоронний договір не відповідає вимогам ст. 179, 180 Господарського Кодексу України в частині погодження предмету договору, тобто будівлі 28 по вул. Кривий Вал в місті Луцьку. В якості доказів суду надано Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.06.2021 р. де за адресою м.Луцьк вул. Кривий Вал,28 встановлено три об'єкти, що у власності Акціонерного товариства «Укртелеком»: примі щення відпочинку водіїв загальною площею 39,8 кв.м., службове приміщення загальною площею 1768,4 кв.м., приміщення гаража загальною площею 15 кв. Приміщення під назвою «Адміністративний будинок» не зареєстровано. Зазначений факт не спростований в судовому засіданні самим позивачем. Отже, на час надіслання відповідачу проекту охоронного договору позивачем не ідентифіко вано приміщення, яке визнавалося об'єктом культурної спадщини.
Стороною/підписантом в запропонованому проекті договору встанов лено Волинську філію Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», яка є структурним підрозділом ПАТ «Укртелеком» (на сьогодні - АТ «Укртелеком») і не наділена повноваженням для вчинення такого роду правочинів, в тому числі охоронного договору на пам'ятку архітектурної спадщини.
Розглядаючи пропозицію щодо укладення охоронного договору та маючи сумніви щодо відповідності реальним даним про щойно виявлений об'єкт культурної спадщини по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку, на адресу департаменту культури Луцької міської ради Волинською філією ПАТ (АТ) «Укртелеком» направлявся лист 36-1013/18-04 від 13.02.2018, в якому обґрунтовувалися міркування щодо достовірності даних та пропонувалося надати копії пакету документів, що підтверджують підстави включення будинку по вул. Кривий Вал, 28 до переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини місцевого значення. Однак, звернення відповідача проігнороване, що спростовує завчасні висновки позивача щодо ухилення відповідачем від укладення охоронного договору.
У відповідача не було правових підстав для укладення охоронного договору і необхідної та достовірної інформації пов'язаної з ним.
Відповідно до п.8 Порядку та ст. 23 Закону про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади у 10-ти денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення повинен направити власнику об'єкта або уповноваженого ним органу письмове повідомлення за відповідною формою, про що здійснюється запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до переліку культурної спадщини. Суду не було надано та належним чином не оглянуто та не оцінено як сам журнал обліку, так і записи в ньому про надіслання відповідачу повідомлення, як того вимагає Порядок.
Згідно законодавства, яким регулюються правові відносини у сфері охорони культурної спадщини, укладенню охоронного договору передує здійснення суб'єктом владних повноважень певних дій щодо оформлення облікової документації пов'язаної з культурною спадщиною, внесення її до Реєстру пам'яток архітектури.
Відповідно до положень пункту 2 ст. 14 Закону об'єкт культурної спа дщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника об'єкта або уповноважений ним орган. Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Наказом міністерства культури України №158 від 11 березня 2013 року (з змінами згідно наказу № 501 від 27.06.2019 р.) затверджений Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, яким визначена процедура виявлення та присвоєння будівлі (споруді) статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Відповідно до п.2.1. Порядку в редакції від 11.03.2013 процедура виявлення об'єктів культурної спадщини включала натуральне обстеження, історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію, виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки.
Згідно з п. 3.1. Порядку в редакції від 11.03.2013 р., розділу 3 Порядку в редакції від 27.06.2019 року на виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта культурної спадщини за формою з додатком 1 цього Порядку. Виявлення об'єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини обласних, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів відповідно до їх повноважень.
В матеріалах справи є облікова документація на будинок 28 по вул. Кривий Вал.28, яку виготовлено 11.04.2013, однак на розгляд Консультатив ної ради з питань охорони культурної спадщини її подано більше ніж через чотири роки з дня її складення - 28.04.2017. При цьому, питання щодо невідповідності поданих облікових документів Порядку не розглядалося. Консультативною радою не розглядалося питання про те, що наявна в документації інформація, зокрема, про функціональне використання, площу приміщення та про власника будівель по вул. Кривий Вал, 28 не відповідає дійсності та реальним даним. За адресою м. Луцьк вул. Кривий Вал, 28 такого об'єкту як «обласне відділення Укртелекому» не було і на даний час не зареєстровано. Зазначене підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які надані позивачем суду.
Крім того, висновки щодо будівлі 28 по вул. Кривий Вал в місті Луцьку були виготовлені тільки за результатами вивчення спеціальної літератури, огляду та фотофіксацїї частини фасадів будівлі. Обстеження інтер'єрів, досліджень чи пошукових робіт, передбачених Порядком не проводилося.
Будівля 28 по вул. Кривий Вал в місті Луцьку не конкретизована та не визначена позивачем. Облікові дані щодо об'єкта культурної спадщини не відповідають дійсності, приміщення, яке включене до Переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини юридично не існує, не визначене технічною та іншою документацією, реально не обстежене, втратила ознаки автентичності, так як зазнала численних внутрішніх і зовнішніх змін, переобладнань. Зазначене не було належним чином досліджено в суді і не отримало своєї правової оцінки.
Відповідачем надано технічну документацію, в якій відображено видо зміни внутрішніх частин будівлі 28 по вул. Кривий Вал, 28., яка належним чином не досліджені судом. В загальну площу 1768,4 кв.м. включена діюча автоматиована телефонна станція №2 площею 87,8 кв.м., яка є стратегічним об'єктом з обмеженим доступом. В той же час однією з умов охоронного договору є «забезпечення доступу до пам'ятки з метою її екскурсійного відвідування» ( п. 8. зразка охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини затвердженого постановою КМУ 31768 від 28.12.2001), що не допустимо і неприйнятно в даному випадку.
Враховуючи наведене, вважає, що під час слухання справи судом першої інстанції не враховано пояснень та аргументів відповідача щодо недотримання позивачем Закону України «Про культурну спадщину», Порядку обліку об'єктів культурної спадщини затвердженого Наказом Мінкультури №158 зокрема, повідомлення відповідача про набуття будівлі 28 по вул. Кривий Вал в місті Луцьку статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, порядку укладення охоронного договору, не взято до уваги та об'єктивно не оцінено помилки та недоліки позивача в процесі виготовлення облікової документації при внесенні будинку по АДРЕСА_1 до Переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області, чим порушено принцип законності, сумлінності та об'єктивності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просиві таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що у приватній власності АТ «Укртелеком» перебуває адміністративний будинок, 1937 року побудови, розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28. Відомості про право власності на зазначене нерухоме майно 21.04.2004 внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме службове приміщення ВД «Укртелеком» загальною площею 1747,4 кв.м. та 21.10.2016 відповідний запис про право власності було перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, присвоєно номер запису 17018054.
Відповідно до облікової картки об'єкта культурної спадщини адміністративний будинок АДРЕСА_1 зведений наприкінці 1930 років, автором проекту був архітектор з Варшави Вітольд Марцінковський. У містобудівному аспекті будівля становить приклад раціональної споруди, що вдало вписалася у історичне середовище XIX- початку XX століть. В архітектурно-мистецькому плані презентує зразок стилю функціоналізму у міжвоєнній архітектурі Луцька. В історичному аспекті дає матеріал для вивчення будівельного розвитку центральної частини міста у міжвоєнний період, змін у функціональному використанні основних капітальних будівель у середині XX століття. У будинку № 28 на час побудови розміщалася Центральна каса рільничих спілок. З 1939 року тут розміщувались партійні та радянські органи, а з 1980 року перемістилася телефонна станція (з 2000 року Волинське обласне відділення Укртелекому).
Рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 № 228 «Про поліпшення охорони використання реставрації пам'ятників історії та культури області» затверджено додаткові списки пам'ятників архітектури та історії місцевого значення, де серед інших будинок, за адресою АДРЕСА_2 було віднесено до пам'ятників історії місцевого значення Волинської області.
Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 15.07.1992 № 308 «Про перейменування вулиць» вул. 1 Травня в місті Луцьку перейменовано на вул. Кривий Вал.
На виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою належного обліку об'єктів культурної спадщини та на підставі наказу Управління культури Волинської ОДА від 11.05.2017 № 61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку внесено до Переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області, як пам'ятку архітектури місцевого значення, розташовану на території міста Луцька.
У зв'язку із внесенням адміністративного будинку, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку до Переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області, Департамент культури Луцької міської ради звертався до Волинської філії АТ «Укртелеком», яка є відокремленим підрозділом АТ «Укртелеком» та безпосереднім користувачем будинку за вищевказаною адресою, з інформуванням про набуття згаданим об'єктом статуту об'єкта культурної спадщини та необхідність укладання охоронного договору (підтверджується копіями листів від 14.12.2017 № 18.2-4/1134, від 21.02.2018 № 18.4-2/165, від 17.01.2020 № 18.4-2/3/2020).
У відповіді на вказані листи товариством зазначено, що вказаний об'єкт, на їхню думку, не може відноситись до об'єктів культурної спадщини міста Луцька, оскільки не відповідає автентичності.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що рішення Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 № 228 «Про поліпшення охорони використання реставрації пам'ятників історії та культури області» та наказ Управління культури Волинської ОДА від 11.05.2017 № 61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» є чинними та в судовому порядку не оскаржувались.
З огляду на це, суд правильно вважав, що АТ «Укртелеком» ще з 2017 року було відомо про віднесення «Адміністративного будинку, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку» до Переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області, як пам'ятки архітектури місцевого значення, розташованої на території міста Луцька та про необхідність укладення охоронного договору.
Також, судом з'ясовано, що 18.10.2016 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис, що власником об'єкта нерухомого майна площею 1768,4 м2 в місті Луцьку по вулиці Кривий Вал, 28 є ПАТ «Укртелеком», відтак покликання відповідача, що позов заявлено до неналежного відповідача ПАТ «Укртелеком», який відсутній в реєстрі, не відповідає дійсності, оскільки з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.04.2021 вбачається, що реєстраційний номер ПАТ «Укртелеком» та АТ «Укртелеком» є аналогічним.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт, культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Як уже зазначалось вище рішенням Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 № 228 «Про поліпшення охорони використання реставрації пам'ятників історії та культури області» затверджено додаткові списки пам'ятників архітектури та історії місцевого значення, де серед інших будинок, в якому в 1939 році був Луцький міськком КП(б)У за адресою вул. 1-Травня, 28 у місті Луцьку віднесено до пам'ятників історії місцевого значення Волинської області. Відповідно вулиця 1 Травня в місті Луцьку перейменовано на вул. Кривий Вал рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 15.07.1992 № 308 «Про перейменування вулиць»
На виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою належного обліку об'єктів культурної спадщини та на підставі наказу Управління культури Волинської ОДА від 11.05.2017 № 61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку внесено до Переліку нововиявлених (щойно виявлених) об'єктів культурної спадщини Волинської області, як пам'ятку архітектури місцевого значення, розташовану на території міста Луцька.
Відповідно до облікової картки об'єкта культурної спадщини адміністративний будинок по вулиці Кривий Вал у місті Луцьку зведений наприкінці 1930 років. У вказаному будинку розмістилася Центральна каса рільничих спілок. В 1939 року тут розмістився Луцький міськком КП (б) У, а з 1980 року перемістилася телефонна станція (з 2000 року Волинське обласне відділення Укртелекому). До облікової документації долучено фотокартки, що надають змогу ідентифікувати об'єкт культурної спадщини.
Відхиляючи твердження відповідача в частині відсутності даних в Державному реєстрі-прав відомостей щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна «Адміністративний будинок» суд першої інстанції правильно вважав, що такі не заслуговують на увагу, оскільки, саме споруда, що донесла до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегла свою автентичність є об'єктом культурної спадщини, а не різні варіації в найменуванні, а правовідносини, що склалися під час розгляду вказаної справи регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини», а не Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Отже, уповноваженим органом культурної спадщини вжито належних заходів щодо включення до переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області Адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку, як пам'ятку архітектури місцевого значення, розташовану на території міста Луцька.
Статтею 23 Закону передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її(його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом(особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Основним завданням охоронного договору є встановлення режиму використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, видів і термінів виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. До охоронного договору додаються:
1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни;
2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка;
6) паспорт пам'ятки.
Отже, саме такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам'ятка архітектури, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об'єктів.
Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб'єктний склад.
Так, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
З огляду на це, правильним є твердження, що враховуючи свою правову природу, зміст, суб'єктний склад та мету, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону, є адміністративним.
Такий висновок узгоджується з позицією наведеною у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладення охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок), власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Як уже зазначалось вище Департамент культури Луцької міської ради неодноразово звертався до Волинської філії AT «Укртелеком», яка є відокремленим підрозділом AT «Укртелеком» та безпосереднім користувачем будинку за вищевказаною адресою з інформуванням про набуття згаданим об'єктом статуту об'єкта культурної спадщини та необхідність укладання охоронного договору, що підтверджується листами від 14.12.2017 № 18.2- 4/1134, від 21.02.2018 № 18.4-2/165, від 17.01.2020 № 18.4-2/3/2020.
Фактично доводи відповідача про незгоду на укладення спірного договору, підставу відмови у задоволенні позовних вимог та підставу для задоволення апеляційної скарги зводяться до тверджень, що вказаний об'єкт, на їхню думку, не може відноситись до об'єктів культурної спадщини міста Луцька, оскільки під час виготовлення облікової документації не проводилося обстеження інтер'єрів, досліджень та пошукових робіт, передбачених чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вказані вище твердження не заслуговують на увагу, бо посадові особи товариства не є спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, які відповідно до вимог Закону України «Про охоронну культурної спадщини» наділені повноваженнями щодо визнання таких пам'яток об'єктами культурної спадщини. Більше того, рішення Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 № 228 «Про поліпшення охорони використання реставрації пам'ятників історії та культури області» та наказ Управління культури Волинської ОДА від 11.05.2017 № 61 «Про доповнення переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області» є чинними та в судовому порядку не скасовувалися.
Крім того, посилання відповідача на те, що в даного об'єкта культурної спадщини відсутня облікова документація, передбачена пунктом 3.1 Порядку є надуманим, оскільки у матеріалах справи є облікова картка на адмінбудинок з короткою історичною довідкою та актом технічного стану.
Також, суд першої інстанції підставно врахував, що Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 вказав, що п. 5 Порядку зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками об'єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Враховуючи викладене, AT «Укртелеком» зобов'язане укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини, яким є Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради на будинок по вул. Кривий Вал, 28, у м. Луцьку.
А оскільки всупереч вищевказаним нормам законодавства AT «Укртелеком» з моменту отримання пам'яткою статусу об'єкта культурної спадщини місцевого значення з 2017 року не виконує свого обов'язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, то і на даний час у відповідача існує обов'язок укласти охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення «Адміністративний будинок, 1937 року, по вул. Кривий Вал, 28 в місті Луцьку», з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради.
Відповідно, з огляду на встановлені обставини справи та згадані вище норми законодавства України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого високу, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну Акціонерного товариства «Укртелеком» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №140/5904/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.В. Ніколін
О.Б. Заверуха
повний текст складено 10.08.2022