Справа № 522/2402/22
Провадження 1-кп/522/538/22
10 серпня 2022 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116251001291 від 04.10.2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ісламського Емірата Афганістан, міста Кунар, афганця за національністю, громадянин Ісламського ОСОБА_5 , із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без реєстрації на території України та фактичного місця проживання на території м. Одеса та Одеської області, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.15, п.1,6 ч.2 ст.115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
До провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510001291 від 04.10.2021 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.15, п.1, 6 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2022 року призначено підготовче судове засідання.
Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 є запобігання спроб перешкоджати кримінальному провадженню.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , не має міцних соціальних зв'язків, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, вчинив злочин проти життя та здоров'я людини, який, у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Також, суд враховує ту обставину що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно п.20.5 розділу XI «Перехідних положень» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту, у зв'язку з чим, суд вважає за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою терміном на шістдесят діб.
Керуючись гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-376 КПК України, суд, -
Обрати стосовно ОСОБА_3 , ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, без визначення застави.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і закінчується 08.10.2022 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1