Справа 522/5634/22
Провадження № 1-кс/522/4797/22
09 серпня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 за погодження прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42022160000000114 від 06 травня 2020 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні трьох дітей, який фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
- за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
слідчий - ОСОБА_3 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_6
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 за погодження прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42022160000000114 від 06 травня 2020 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчим відділом Управління СБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000114 від 06.05.2020 за підозрою громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з лютого по травень 2022 року у громадянина України ОСОБА_7 у зв'язку з бажанням підшукати додаткове незаконне джерело прибутку виник злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду.
На виконання свого злочинного умислу, у цей же період часу ОСОБА_7 за невстановлених обставин домовився з громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8 про спільну злочинну діяльність по незаконному переправленню осіб через державний кордон України за грошову винагороду. Згідно з розробленим спільно і погодженим всіма співучасниками планом вчинення злочинів, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 через свої зв'язки мали підшукувати осіб, які бажали незаконно перетнути державний кордон України на виїзд з України, в основному чоловіків призовного віку. Після приїзду таких осіб за вказівкою співучасників до Болградського району Одеської області, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 мали їх зустрічати, після чого відвозити у використовувану ОСОБА_5 будівлю рибного розплідника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у безпосередній близькості до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, де вони мали очікувати на зручний момент для незаконного перетинання державного кордону України, а саме - відсутність співробітників Державної прикордонної служби України в місці перетину кордону. Надалі, отримавши за невстановлених обставин від невстановленої особи інформацію про відсутність співробітників Державної прикордонної служби України в місці перетину кордону, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 мали безпосередньо переводити осіб через лінію державного кордону України з України до Республіки Молдови поза пунктами пропуску, на напрямку с. Виноградівка Болградської міської громади Болградського р-ну Одеської області - м. Вулкенєшть (Республіка Молдова), після чого доставляти їх на територію пункту пропуску «Вулкенєшть» (Республіка Молдова), звідки їх на автомобілі мала забирати невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 . За незаконне переправлення осіб через державний кордон України співучасники мали намір одержувати від таких осіб грошову винагороду в сумі від 4000 доларів США до 6000 доларів США.
Таким чином, спільно розробивши і погодивши план вчинення злочинів, розподіливши ролі при його виконанні, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 вступили у злочинну змову, направлену на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Так, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжено на 30 днів указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259/2022, який затверджено Верховною Радою України відповідним Законом України від 21 квітня 2022 року № 7300 від 19.04.2022 «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Так, згідно з листом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 23-6122/0/6-22-Вих від 24.02.2022, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, проведення своєчасної та повної мобілізації, на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років заборонений (за виключеннями).
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення, стали на злочинний шлях і умисно вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.
На початку травня 2022 невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 , знаходячись на території Республіки Молдови, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на виконання спільного злочинного умислу, в ході телефонних розмов з громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в месенджері Telegram, запропонував йому організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдови, на що останній відповів згодою. В ході подальшого спілкування, 11.05.2022 невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 дала вказівку ОСОБА_9 приїхати 12.05.2022 до м. Болград Одеської області, де очікувати на подальші вказівки щодо незаконного перетинання державного кордону.
Крім того, 11.05.2022 ОСОБА_7 , знаходячись у невстановленому місці на території Болградського району Одеської обл., на виконання спільного злочинного умислу, в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запропонував йому організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдови, на що останній відповів згодою. В ході подальшого спілкування, 11.05.2022 ОСОБА_7 дав вказівку ОСОБА_10 приїхати 12.05.2022 до с. Василівки Болградського району Одеської обл., де очікувати на подальші вказівки щодо незаконного перетинання державного кордону.
12.05.2022 ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, після прибуття відповідно ОСОБА_9 до м. Болград Одеської області, а ОСОБА_10 - до с. Василівки Болградського району Одеської області, забрав їх на використовуваному ним автомобілі марки KIA K7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого, з відома і за згоди ОСОБА_5 , приблизно о 21:00 год. відвіз їх до будівлі рибного розплідника, яка знаходилась у володінні і користуванні ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у безпосередній близькості до лінії державного кордону України з Республікою Молдовою.
У подальшому, у період приблизно з 21:00 год. до 22:00 год. 12.05.2022, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаній будівлі, надали вказівки і поради ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо незаконного перетинання державного кордону України з України до Республіки Молдови, а саме: безпосередньо незаконно перетнути лінію державного кордону України із України до Республіки Молдови поза пунктами пропуску, на напрямку с. Виноградівка Болградської міської громади Болградського р-ну Одеської області - м. Вулкенєшть (Республіка Молдова), слідуючи безпосередньо за ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , у визначені ними час і місці; потрапивши на територію Республіки Молдови, пройти за вказівкою ОСОБА_7 і ОСОБА_5 у вказаному ними напрямку на пункт пропуску «Вулкенєшть»; зустрітись на пункті пропуску «Вулкенєшть» з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8 , після чого в його автомобілі покинути пункт пропуску і прослідувати вглиб території Республіки Молдови. Таким чином, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , довівши до ОСОБА_9 і ОСОБА_10 спосіб незаконного перетинання державного кордону України, вказавши на місце і час перетину кордону, усунули їм перешкоди у незаконному перетинанні державного кордону України.
При цьому, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і невстановлена особа на ім'я ОСОБА_8 мали намір одержати в якості винагороди за незаконне переправлення через державний кордон України: від ОСОБА_9 - грошові кошти в сумі 6000 доларів США, від ОСОБА_10 - грошові кошти в сумі 4000 доларів США, при цьому половину суми слід було передати на території України ОСОБА_7 , половину суми - невстановленій особі на ім'я ОСОБА_8 на території Республіки Молдови, про що ОСОБА_7 і ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Разом з тим, безпосередньо перед виходом ОСОБА_7 і ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з будівлі рибного розплідника за адресою: АДРЕСА_1 , вбік лінії державного кордону України з метою незаконного переправлення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 через державний кордон України до Республіки Молдови, протиправна діяльність ОСОБА_7 і ОСОБА_5 була припинена співробітниками Управління СБ України в Одеській області.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинені щодо кількох осіб, за попередньої змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
13.05.2022 ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
14.05.2022 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
09.08.2022 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси продовжено строк досудового розслідування до 13.10.2022.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього процесуальні обов'язки незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Позиція учасників судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив продовжити застосування домашнього арешту підозрюваного із забороною покидати місце проживання цілодобово.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти продовження цілодобового домашнього арешту.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
Кримінальний процесуальний кодекс України:
Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 181. Домашній арешт
1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
4. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
5. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
6. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
6. В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
7. Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
8. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою
1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Клопотання про застосування запобіжного заходу, продовження строку застосування запобіжного заходу повинно відповідати викладеним у Кримінальному процесуальному Кодексі вимогам.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до вимог ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Відповідно до імперативних приписів чинного кримінального процесуального кодексу України, із клопотанням про продовження строку тримання особи під домашнім арештом звертається прокурор. Порядок і вимоги до клопотання прокурора, передбачені в ст. 199 КПК України, яка є загальною нормою права, для усіх клопотань про продовження застосування запобіжних заходів.
Аналізуючи главу 18 Кримінального процесуального кодексу України, приходжу до висновку, що уповноваженими особами для звернення із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є виключно прокурор; із клопотанням про зміну запобіжного заходу мають право звертатися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, обвинувачений чи його захисник. Клопотання про зміну запобіжного заходу, розглядається в порядку, який передбачений для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Аналізуючи вище наведені норми права, що регламентують рішення, яке має право прийняти слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про застосування (зміну, скасування, продовження) запобіжного заходу, доходжу до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, оскільки воно не відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу, не ґрунтується на законі, і подане з порушенням встановленої процедури не уповноваженою на те особою.
Керуючись ст. ст. 201, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 за погодження прокурора Відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42022160000000114 від 06 травня 2020 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Віктор ПОПРЕВИЧ
09.08.2022