Справа №522/8593/22
Провадження № 1-кп/522/2018/22
09 серпня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022160000000189 від 29.06.2022 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Саврань Одеської області, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
ОСОБА_4 приблизно у середині травня 2022 року (більш точні дата та час не встановлені) знаходячись у місті Одесі, маючи умисел на придбання та зберігання вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, придбав у невстановленої особи вибухові речовини та бойові припаси, які у чорному поліетиленовому пакеті перемістив до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де розмістив їх на полці серед інших речей у гаражі для подальшого зберігання.
Надалі, продовжуючи реалізовувати власний злочинний план, ОСОБА_4 , умисно зберігав за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вибухові речовини та бойові припаси, до їх виявлення 24.06.2022 та вилучення співробітниками правоохоронного органу України.
Проведеним 24.06.2022 обшуком місця фактичного проживання ОСОБА_4 , серед іншого виявлено та вилучено: чорний поліетиленовий пакет із металевим предметом схожим на гранату, дріт з електронним пристроєм, металева скоба з кільцем та пластична речовина.
Виявлені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 предмети є: корпусом осколкової ручної гранати Ф-1, яка відноситься до вибухової речовини в металевому корпусі; уніфікованим запалом ручної гранати УЗРГМ-2, який відноситься до бойових припасів; електродетонатором ЕДТ, який є засобом ініціювання вибуху та є бойовим припасом; пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену, масою 262 г та відноситься до вибухової речовини.
Діяння обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як: незаконне придбання та зберігання вибухових речовин та бойових припасів.
Відповідно до ст. 472 КПК України 11 липня 2022 року між прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Так, згідно з умовами зазначеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 , зобов'язався беззастережно визнати у ході судового провадження свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувального акту, при цьому сторона обвинувачення і сторона захисту погодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Крім того, сторони домовились про застосування ст. 75 КК України і узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та пропонують суду встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, пропонується визнати: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання - не встановлено.
У судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час розгляду у суді свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за встановлених у обвинувальному акті обставини, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та погодився із призначенням узгодженого сторонами покарання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні.
Захисники проти затвердження зазначеної угоди не заперечували.
Вивчивши угоду про визнання винуватості, надані матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні у тому числі щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Вимоги до змісту угоди, визначені у ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до до тяжких злочинів. Під час розгляду в суді обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені зазначеного злочину визнав у повному обсязі, при цьому судом з'ясовано, що останній цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що зазначена угода про визнання винуватості в цілому відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, у тому числі, рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Приймаючи до уваги вищевикладене, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню вироком суду.
Керуючись ст. ст. 176-179, 194, 374 КПК України суд вважає за необхідне, застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, залишити - до набрання вироком законної сили, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням положень ч. 11 ст. 182 КПК України після набрання вироком законної сили застава в сумі 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, сплачена відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2022 (справа № 522/3809/22, провадження № 1-кс/522/3936/22) - підлягає поверненню заставодавцю.
Строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: з моменту затримання 24.06.2022 до моменту звільнення з під варти 29.06.2022, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавленню волі.
Накладений у кримінальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2022 (справа № 522/3809/22, провадження № 1-кс/522/3937/22) арешт на майно вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 підлягає скасуванню, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 182, 176-179, 314, 373, 374, 376, 394, 468, 469, 473- 475, 532 КПК України,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 11 липня 2022 року між прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень залишити - до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти, обов'язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання - до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень внесену відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2022 (справа № 522/3809/22, провадження № 1-кс/522/3936/22) - повернути заставодавцю.
Зарахувати, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбуття покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення у період з 24.06.2022 до 29.06.2022, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Арешт накладений на майно згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 28.06.2022 (справа № 522/3809/22, провадження № 1-кс/522/3937/22) - скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон Samsung Galaxy A53 серійний номер НОМЕР_1 - повернути власнику (законному володільцю);
-використаний експрес-аналізатор General Screening - Idents, осколки гранати Ф-1; важелі від запалу, кільце із запобіжною чекою, чорний поліетиленовий пакет із листком аркушу - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1