Справа № 509/4472/21
30 червня 2022 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа: ОСОБА_3
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
30 серпня 2021 року позивачка звернулася до суду із зазначеною вище позовною заявою, в якій зазначила, що вони з відповідачем є батьками доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даним час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у ПНПУ ім. Ушинського. Їх донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.
Крім того,вона щороку сплачує за навчання 15000 грн. згідно з договору, надання послуг № ФІ-2020/504, не проживає в гуртожитку, тому кожного дня змушена витрачати кошти на проїзд з дому до університету; це складає суму в розмірі 90 грн щоденно. Дитина не в змозі прожити день без харчування, витрати на це складають 200 грн на добу. На придбання літератури, яка не надається в межах закладу, але потрібна для навчання, витрачається сума в розмірі 500 грн за семестр (загальна сума за навчальний рік 1000 грн.). Три рази на тиждень дитина займається з репетитором англійської мови, для того щоб відповідати вимогам учбового закладу до рівня володіння навчальними предметами. На що послугу витрачається сума 450 грн. щотижнево.
Чоловік працює та одержує заробітну плату, у зв'язку з чим має змогу утримувати нашу спільну дитину. Але, на разі, не надається достовірна інформація про місце роботи, фактичний заробіток та фактичне сплачування податків. Проте, достеменно відомо про те, що він має постійну роботу як моряк.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у ПНПУ ім. Ушинського в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох річного віку.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але звернулась до суду із заявою про підтримання позову, який просив розглянути у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 20.01.2022 року на адресу суду надав відзив на позов, в якому просив суд задовольнити частково позовні вимоги та стягнути з нього 2500 грн. В обґрунтування відзиву зазначив, що він офіційно не працевлаштований, не має доходів окрім тимчасових заробітків по найму у приватних осіб. Крім того, на його утриманні є ще одна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батько похилого віку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом 3 групи.
Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно з положеннями ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Зазначене випливає також з Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відтак, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання. Сімейний кодекс не конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у ПНПУ ім. Ушинського, на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому суд враховуючи майновий стан платника аліментів, а саме те, що достатність його заробітку (доходу) як платника аліментів не дозволяє йому щомісячно оплачувати аліменти у сумі 5 000,00 гривень на дитину, оскільки на теперішній час відповідач офіційно не працевлаштований, не має доходів окрім тимчасових заробітків по найму у приватних осіб. Крім того, на його утриманні є ще одна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батько похилого віку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом 3 групи. За таких обставин, він просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання в розмірі 2 500,00 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
З урахуванням обставин справи суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню .
Керуючись ст.ст. 4,12,141,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 180,181,183,184 СК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у ПНПУ ім. Ушинського, в розмірі 2500,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 30 серпня 2021 року, та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох річного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя А.І. Бочаров