Справа № 947/39806/21
Провадження № 2/947/56/22
09.08.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
до ОСОБА_5 ,
третя особа - Одеська товарна біржа,
про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
22.12.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу стосовно квартири АДРЕСА_1 , дійсним, з посиланням на те, що визнання дійсним вказаного договору є необхідним, оскільки з підстав його не нотаріального посвідчення, що не потребувалось на час його укладення, наразі тягне його недійсність, у зв'язку з чим позивачі позбавлені можливості належним чином розпоряджатись своєю власністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 04.02.2022 року вказану заяву, прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
05 липня 2022 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання призначене на 09.08.2022 року позивачі не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення, однак надали до суду заяви про підтримання заявлених вимог, розгляд справи за їх відсутності та зазначили, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду.
Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
На підставі вищевикладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 09.08.2022 року на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судомвстановлено, що 16 лютого 2000 року між ОСОБА_5 (надалі продавець), від імені якої на підставі довіреності від 25.05.1999 року посвідченої державним нотаріусом Штату Каліфорнія, Сполучені Штати Америки Регіною Каутською, діяв ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_7 , 1988 року народження, ОСОБА_4 , 1989 року народження, (надалі - покупці), було укладено договір №26163 купівлі-продажу нерухомого майна.
За умовами вказаного договору, продавець продала, а покупці купили квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.5 договору, сума продажу нерухомого майна склала 17820,00 грн., які отримані продавцем до підписання цього договору.
Договір був зареєстрований в Одеській товарній біржі 16.02.2000 року за реєстраційним №26163, на підставі якого 03.03.2000 року КП «ОМБТІ та РОН» було зареєстровано за позивачами право власності на вказану квартиру, що підтверджується відповідним записом на зворотній сторінці договору за №1645 стр.70-р, 126доп.
У вказаному договорі зазначено, що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Також судом встановлено, що ОСОБА_7 , 1988 року народження, ОСОБА_4 , 1989 року народження, від імені яких на момент укладення вказаного договору діяла матір, наразі є повнолітніми особами.
ОСОБА_7 , 13.08.2011 року уклала шлюб з ОСОБА_8 , який був зареєстрований Київським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, під час чого змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується рішенням Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2019 року по справі №520/19569/19 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 12.11.2019 року.
Одночасно з поданих позивачами копій паспортів громадян України судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані саме у вказаній квартирі АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що на момент укладання вказаного договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна був чинним Закон України "Про товарну біржу", відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин купівлі-продажу було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства.
В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Відсутність належних правовстановлюючих документів на нерухоме майно, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.
Згідно положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Аналогічне за змістом положення містить ч.2 ст.220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що всі зобов'язання за договором №26163 від 16.02.2000 року, його сторонами виконані у повному обсязі - покупцям була передана у власність квартира АДРЕСА_1 , в якій останні зареєстрували своє місце мешкання, а продавцеві передані грошові кошти за продану квартиру, що підтверджується письмовими доказами та зазначеним фактом у вказаному договорі.
Таким чином, позивачами усі вимоги, що ставилися до біржових угод на момент її укладення, були виконані.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, оцінивши усі докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, судом встановлено, що сторони спірного договору обумовили всі їх істотні умови та повністю виконали взяті на себе зобов'язання, тому враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що вимоги позивачів про визнання договору купівлі-продажу дійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (Заява №33949/02), відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачами у позові не заявлено вимог про відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-266, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. 220 ч.2 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа - Одеська товарна біржа (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140-А), про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір №26163 купівлі-продажу нерухомого майна від 16 лютого 2000 року, укладений на Одеській товарній біржі, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 - дійсним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Калініченко Л. В.