14 березня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Заводян К.І.
Суддів: Чміля І.Х., Яремка В.В.
Секретаря: Михайлюк Т.Д.
За участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, третя особа - рада опіки та піклування при Новоселицькій райдержадміністрації, про усунення перешкод у вихованні дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 січня 2007 року,-
встановила:
Рішенням Новоселицького районного суду від 11 січня 2007 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з дочкою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено спосіб участі ОСОБА_4 у вихованні дочки ОСОБА_7 шляхом передачі йому дитини щосереди, першої, другої і третьої неділі та четвертої суботи місяця з 10 до 18 години. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 8 грн. 50 коп. на відшкодування судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду змінити, визначити спосіб участі ОСОБА_4 у вихованні дочки шляхом передачі йому дитини щосереди та в першу неділю щомісячно
Справа 22ц-227/2007р.
з 10 до 12 години, зобов'язавши ОСОБА_4 в цей час не передавати дитину будь-яким іншим особам, не возити її на вантажному, легковому автомобілі на передньому сидінні.
Посилається на те, що визначений судом термін спілкування дитини з позивачем негативно впливає на стан її здоров'я та морального розвитку. Батько (позивач по справі) вихованням дитини не займається, а залишає її на опікування матері.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить рішення місцевого суду скасувати в частині відмови йому у позові до ОСОБА_6, в решті залишити без змін.
Посилається на те, що суд безпідставно відмовив у позові до ОСОБА_6, не врахував що останній приймав участь у побитті його, може не допускати у власний будинок для спілкування з дочкою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення подружніх відносин дочка залишилася проживати разом з матір'ю в будинку їх родича ОСОБА_6
Рішенням ради опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації від 08.08.2006 року встановлено години та дні спілкування ОСОБА_4 з дочкою: щосереди з 10 до 18 години; 1 та 3 суботи щомісяця з 10 до 18 години; 2 і 4 неділі місяця з 10 до 18 години.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. 159 СК України про те, якщо той із батьків, з яким проживає дитина чинить перешкоду тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звертатися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначив способи участі позивача (батька) у вихованні дитини з урахуванням рекомендації органу опіки та піклування, віку дитини, поведінки матері та баби дитини.
Правильним є висновок суду про відмову у позові до ОСОБА_6, оскільки він є власником будинку і суд не вправі зобов'язати його надавати своє житло для спілкування позивача з дитиною. Крім того суд визначив спосіб участі позивача у спілкуванні з дитиною не шляхом короткострокових побачень, а надав йому можливість брати дитину на тривалий час до себе додому, тобто спілкуватися з дитиною поза межами будинку ОСОБА_6
Не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги відповідачки, оскільки ці доводи ґрунтуються на вірогідних негативних наслідках передачі дитини батькові.
Оскільки обставини, що мають значення для справи з'ясовані повно і об'єктивно, а встановленим фактам дана правильна оцінка, то підстав для задоволення скарг колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до касаційної інстанції.