Справа № 303/5348/22
2-о/303/92/22
про залишення заяви без руху
10 серпня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Друга Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 з 17.07.1978 року по 14.08.2009 року. Також просить встановити факт, що ОСОБА_1 належить до спадкоємців четвертої черги при спадкуванні по закону після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши подану заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як роз'яснено в п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. При цьому, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, що в свою чергу кореспондує обов'язку, встановленому в ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а саме зобов'язанню додати до позовної заяви всі наявні в докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ст. 48 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Отже, передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини, оскільки постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами.
В своїй заяві про встановлення юридичних фактів ОСОБА_1 підставою звернення до суду зазначає неможливість реалізації своїх спадкових прав на оформлення спадщини через відмову нотаріуса у зв'язку з відсутністю можливості встановити права на спадкування як спадкоємця п'ятої черги.
Разом з тим, обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вважає себе спадкоємицею четвертої черги, а не п'ятої, як про це зазначено у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як підставу для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
У ч. 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
При цьому в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що залежно від мети встановлення фактів, заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, інші спадкоємці.
З огляду на викладене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) у справі, якою (якими) можуть бути спадкоємці померлого або, за відсутності таких, відповідний орган місцевого самоврядування (територіальна громада) за місцем відкриття спадщини.
В той же час, в заяві взагалі не вказано про наявність чи відсутність інших спадкоємців та не зазначено чи наявний спір про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження.
Також звертається увага на те, що обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вказує на п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який визначає можливість встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В той же час заявник ОСОБА_1 та померла ОСОБА_2 не є тими особами (чоловік та жінка), між якими можливо встановити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Крім того, встановлення факту належності до спадкоємців четвертої черги не підлягає становленню судом, оскільки правове значення має встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Також заявник ОСОБА_1 зазначає, що свідками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак заяви про виклик свідків, з врахуванням вимог ст. 91 ЦПК України, не подала.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Друга Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний