233 № 233/5944/21
про продовження строку дії запобіжного заходу
10 серпня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052380000705 від 26 жовтня 2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, працездатного, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 23 травня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 304, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 06 грудня 2017 року Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Звільнився 20 серпня 2021 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
На розгляді у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052380000705 від 26 жовтня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження призначений на 10 годину 30 хвилин 10 серпня 2022 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2022 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Стрижавська виправна колонія № 81» строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 серпня 2022 року.
На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що існували на момент обрання вказаного запобіжного заходу станом на теперішній час не перестали існувати. Наполягав, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими.
Відповідно до акту Чернівецького слідчого ізолятора про відмову отримувати (надавати розписку про отримання) кореспонденції ОСОБА_4 відмовився отримувати клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу від Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області яке надійшло на його ім'я 04.08.2022.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання посилаючись на його обґрунтованість. Заперечував з приводу клопотання захисника, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт не зможе запобігти ризикам, викладеним у клопотанні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 відмовився говорити з приводу клопотання прокурора, не вважав потрібним витрачати свій час, оскільки останнім часом нічого не змінюється лише продовжується тримання під вартою на 60 діб. Разом з цим підтримав клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, додав, що перебуваючи вдома зможе допомагати у виявленні колаборантів.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою, його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, наявні докази не підтверджують його винуватість. Жодних доказів на підтвердження вказаних прокурором ризиків не надано, вони лише формально перераховані. Заявив клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам на які посилається прокурор.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 26.10.2021, приблизно о 17 годині 00 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_2 де у нього виник злочинний умисел на проникнення до приміщення магазину № НОМЕР_1 який розташований за адресою: АДРЕСА_3 де здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_6 » та напад на продавця магазину з метою заволодіння чужим майном.
Для приховування слідів злочину ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 в шапці зробив вирізи для очей, тим самим виготовив маску, а також з метою придушення волі до опору продавця магазину пришукав невстановлений колючо-ріжучий предмет. 26.10.2021 приблизно о 17 годині 54 хвилини ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, прийшов до магазину № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 де одягнув на голову заздалегідь виготовлену з шапки маску та дістав принесений з собою з метою скоєння злочину невстановлений колючо-ріжучий предмет.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, в цей же день в 17 годині 55 хвилин ОСОБА_4 шляхом вільного доступу через незачинені двері проник до приміщення вищевказаного магазину, де тримаючи в правій руці невстановлений колючо-ріжучий предмет, тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, попрямував до продавця магазину ОСОБА_7 , при цьому став вимагати від останньої віддати йому гроші, які маються в приміщенні магазину. Дії ОСОБА_4 були сприйняті ОСОБА_7 як реальна загроза для її життя та здоров'я, яка злякавшись, забігла до підсобного приміщення.
Подавивши вищевказаними діями волю потерпілої ОСОБА_7 до опору, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, проник за прилавок магазину та заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами у сумі 6280 грн. які належать ФОП « ОСОБА_6 », після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, тим самим спричинивши матеріальну шкоду ФОП « ОСОБА_6 » на вищевказану суму.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2022 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали закінчується 12 серпня 2022 року.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне продовжити строк дії ухвали про тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж втеча, а також те, що м. Костянтинівка знаходиться в безпосередній близькості до тимчасово окупованою територією. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді;
- ризик незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки кримінальне правопорушення скоєно із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, тому є підстави вважати, що обвинувачений у разі перебування на свободі може спробувати переконати або домовитись, або залякати потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та свідків з метою зміни свідчення на свою користь. За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Окрім того, свідки у кримінальному провадженні є знайомими обвинуваченого та деякі з них перебувають з ним у дружніх та родинних відносинах, у зв'язку з чим останній має реальну можливість впливати на свідків шляхом спонукання їх до надання неправдивих свідчень та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні даного кримінального правопорушення в період не знятої та не погашеної судимості, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, соціально не адаптувався та через невеликий проміжок часу обвинувачується у вчиненні іншого умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення поєднаного із погрозою насильством небезпечним для життя та здоров'я особи яка зазнала нападу.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом на теперішній час не встановлено. Більш м'який запобіжний захід, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
Суду не надано відомості щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, при цьому клопотання захисника задоволенню не підлягає.
З огляду на обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Що стосується доводів захисника про те, що наявні докази не підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає необхідним зазначити, що наявність чи відсутність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому його обвинувачують буде вирішуватись судом під час прийняття остаточного рішення, після оцінки та аналізу всіх доказів у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 197, 199, 331, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 жовтня 2022 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
На ухвалу суду обвинуваченим, захисником, прокурором може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: