ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26.07.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/197/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
до співвідповідача: Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області
до співвідповідача: Державного реєстратора Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орисі Романівни
про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, скасування акта приймання-передачі земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 ,
від відповідача: представник не з'явився,
від співвідповідача - Богородчанської селищної ради: представник не з'явився,
від співвідповідача - Держреєстратора Богородчанської селищної ради: представник не з'явився
встановив: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області та Державного реєстратора Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орисі Романівни про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, скасування акта приймання-передачі в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності, скасування державної реєстрації права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку з одночасним припиненням права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
28.04.2022 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 25.05.2022, яке суд постановив відкласти на 07.06.2022.
06.05.2022 від відповідача ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5151/22).
16.05.2022 від співвідповідача Богородчанської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5563/22).
19.05.2022 від співвідповідача Державного реєстратора Богородчанської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5847/22).
Від позивача надійшла відповідь на відзив держреєстратора (від 23.05.2022 вх.№6032/22), відповідь на відзив Богородчанської селищної ради (від 24.05.2022 вх.№6048/22).
07.06.2022 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 06.07.2022, яке постановив відкласти на 26.07.2022.
25.07.2022 позивач подав клопотання про поновлення процесуального строку та долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх.№9242/22, яке суд задовольнив.
В судове засідання 26.07.2022 представники відповідача та співвідповідача Державного реєстратора Богородчанської селищної ради не з'явилися, однак у поданих відзивах просили суд розглядати справу без участі їхніх представників.
Представник співвідповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно з ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов"язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та співвідповідачів належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.07.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка площею 13,9092 га з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 20,80 га, яка перебуває у постійному користуванні Богородчанського тепличного господарства Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", яке входить в структуру АТ "Укртрансгаз", на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІФ-01-01-4/000005 від 26.04.1994. Вказав, що на цій земельній ділянці знаходиться майно (основні засоби) Богородчанської дільниці тепличного господарства, яке є об"єктом державної власності та обліковується на балансі АТ "Укртрасгаз". Зазначив, що прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області наказу від 08.12.2020 №38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га, прийняття Богородчанською селищною радою Івано-Франківської області вказаної земельної ділянки згідно акта приймання-передачі та реєстрація права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суперечить вимогам Земельного кодексу України, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки порушують право АТ "Укртрансгаз" на використання земельної ділянки. Обґрунтовані позовні вимоги статтями 23, 92, 95, 116, 117, 126, 141,152 Земельного кодексу України, статтями 3, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтями 11, 15, 16, 21 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача.
Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у відзиві на позов позовні вимоги визнало в повному обсязі. Відповідач зазначив, що в ході моніторингу переданих земельних ділянок встановили факт передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га, яка відповідно до ч.2 ст.117 Земельного кодексу України, відноситься до земель державної власності та не може передаватись у комунальну власність.
13.09.2021 звернувся з листом №1109-0.331-4885/0/2-21 до Богородчанської селищної ради щодо повернення у державну власність земельної ділянки. У відповідь на вказаний лист Богородчанська селищна рада повідомила, що на сесію селищної ради від 07.12.2021 було винесено на голосування проєкт рішення щодо передачі земельної ділянки 2620487200:02:001:0392 у державну власність. Однак рішення не прийнято у зв"язку з недостатньою кількістю голосів (лист від 22.12.2021 №41/02-47/1332).
Позиція співвідповідача Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області.
У відзиві на позов співвідповідач проти позову заперечив, вказав що цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Зазначив, що Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ-01-01-4/000005 від 26.04.1994 виданий Богородчанському тепличному господарству Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", а доказів які б вказували, що позивач є його правонаступником позивач не подав. Вказав, що право постійного користування землею згідно з вказаним актом припинилося у зв"язку із припиненням юридичної особи - Богородчанського тепличного господарства Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз". В задоволенні позову просить відмовити.
Позиція співвідповідача Державного реєстратора Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орисі Романівни.
Державний реєстратор у відзиві на позов зазначила, що здійснюючи реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га за Богородчанською селищною радою діяла правомірно та відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Вказала, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності, скасування державної реєстрації права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку з одночасним припиненням права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є нелогічними та необґрунтованими.
Обставини справи. Оцінка доказів.
08.12.2020 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло наказ №38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність". Відповідно до п.1 якого у комунальну власність Богородчанській селищній раді (код 04357035) належить передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 967,8036 га, які розташовані за межами населених пунктів Богородчанської селищної територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно з актом приймання-передачі.
Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.2 ).
На виконання п.1 вказаного наказу, сторони спору 08.12.2020 склали Акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області передало із державної власності, а Богородчанська селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га, цільове призначення 16:00. Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); місце розташування: Івано-Франківська область, Богородчанський район, Підгірська сільська рада, ур. Степич.
В п.2 вказаного Акта зазначено, що цей акт разом із наказом №38-ОТГ від 08.12.2020 є підставою для державної реєстрації права комунальної власності.
11.01.2021 державний реєстратор Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орися Романівна на підставі наказу та акта приймання-передачі зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га., цільове призначення 16:00. Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), номер запису про право власності -№400092214 ( Інформація (витяг) з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна).
Позивач вважає, що правові підстави для державної реєстрації (наказ відповідача та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність між відповідачем та співвідповідачем ) та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію є незаконними, в зв'язку з чим звернувся до суду для захисту свого порушеного права. В підтвердження позовних вимог подав:
1) Державний акт на право постійного користування землею серія Іф-01-01-4/000005 від 26.04.1994, відповідно до якого право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 20,80 га надано Богородчанському тепличному господарству Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" для розміщення тепличного господарства.
2) Лист ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 29.12.2021 №0-9-0.331-5/0/2-21, Технічну документацію Івано-Франківської регіональної філії Богородчанського районного виробничого відділу Державного підприємства "Центр земельного державного кадастру "Державного агентства земельних ресурсів України 2013 року, зі змісту яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 20,80 га та перебуває в постійному користуванні Богородчанського тепличного господарства Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз".
3) Свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 13.07.2012 та Інформацію (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 25.03.2021 №249810326, якими підтверджується право власності на нежитлові приміщення майнового комплексу, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с/рада Підгірська, Степич урочище, будинок, 2 - держава в особі Кабінету Міністрів України, в повному господарському віданні дочірньої компаній "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
4) Документи що підтверджують правові підстави, порядок створення та внесення змін у системі газової промисловості України, зокрема в АТ "Укртрансгаз", а також належність Богородчанського тепличного господарства до структурного підрозділу позивача, а саме:
1. Наказ АТ "Укргазпром" від 25.02.1994 року №33 "Про структуру АТ "Укргазпром".
2.Наказ ДП "Прикарпаттрансгаз" від 08.09.1994 року №152 "Про структуру підприємств".
3. Постанова КМУ від 24.07.1998 року №1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу".
4. Наказ Державного Комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та НАК "Нафтогаз України від 06.11.1998 року №234-68/234 "Про реорганізацію АТ "Укргазпром".
5. Положення про філію "Управління магістральних газопроводів" Прикарпатттрансгаз " ДК "Укртрансгаз НАК "Нафтогаз України від 15.12.1998 року з додатком №1.
6. Зміни та доповнення до Положення про філію "Управління магістральних газопроводів" Прикарпатттрансгаз " ДК "Укртрансгаз НАК "Нафтогаз України від 09.04.1999 року.
7. Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 року №530 "Про реорганізацію ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України.
Оцінивши подані докази суд встановив, що Богородчанське тепличне господарство є невідокремленим структурним підрозділом позивача, відтак АТ "Укртрансгаз наділений правом звернення до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо розгляду справи в порядку господарського судочинства.
Приписами п.6 ч.1 ст.20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Предметом спору є вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, скасування акта приймання-передачі земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності.
Таким чином, спір у цій справі належить до юрисдикції господарського суду.
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також, прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частинами 2,3 ст. 117 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність.
У пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), N 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal.), № 10373/05, пункту 51).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (справа "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії". (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).
Стаття 13 Конвенції встановлює право кожного на ефективний засіб юридичного захисту.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняття наказу Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 08.12.2020 №38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині спірної земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Богородчанського тепличного господарства, суперечить ст.116, 117 Земельного кодексу України, тому у суду наявні підстави для скасування правового акта, відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га передана у комунальну власність згідно Акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність б/н від 08.12.2020, і такий акт разом із вказаним наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, суд з метою ефективного захисту порушених прав позивача, вважає за належне також визнати незаконним та скасувати акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 б/н, складений між Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області та Богородчанською селищною радою в частині передачі земельної ділянки кадастровий номер 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га.
Частиною 2 статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Так, згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частина 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" урегульовано порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Суд встановив, що державний реєстратор Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орися Романівна прийняла рішення №40092214 від 11.01.2021 про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та зареєструвала речове право на спірну земельну ділянку за Богородчанською селищною радою, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 02.02.2022 за №297610757.
Враховуючи викладене, зважаючи на скасування Наказу ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області №38-ОТГ від 08.12.2020 року та відповідно відсутність правових підстав у відповідача для користування спірною земельною ділянкою, то правомірною визнається судом вимога позивача про скасування рішення №40092214 від 11.01.2021 державного реєстратора та державної реєстрації права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку, кадастровий номер - 2620487200:02:001:0392 із цільовим призначенням - 16.00 (землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), площею 13,9092 га, з одночасним припиненням права комунальної власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а задоволення позову в цій частині, за переконанням суду, призведе до ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача у такий спосіб.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновок суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, скасування акта приймання-передачі в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності, скасування державної реєстрації права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку з одночасним припиненням права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обґрунтовані та належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відтак суд вважає за належне покласти на нього судові витрати.
Разом з тим, суд зазначає що відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічну норму містить ч. 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, суд враховуючи задоволення позову, виникнення спору внаслідок неправильних дій відповідача, а також визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в сумі 4962 грн 00 коп. покладає на відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Судовий збір в сумі 4962 грн 00 коп. належить повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 73, 74,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області, Державного реєстратора Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орисі Романівни про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, скасування акта приймання-передачі в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права комунальної власності, скасування державної реєстрації права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку з одночасним припиненням права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ від 08.12.2020 №38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га, виданий Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Скасувати Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність б/н від 08.12.2020 в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2620487200:02:001:0392 площею 13,9093 га, підписаний Головним управлінням Держгеокадастру в Івано- Франківській області та Богородчанською селищною радою Івано-Франківської області.
Визнати незаконним та скасувати рішення №40092214 від 11.01.2021 державного реєстратора Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Гринишин Орисі Романівни про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 2620487200:02:001:0392 із цільовим призначенням - 16.00 (землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), площею 13,9092 га.
Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області на земельну ділянку, кадастровий номер - 2620487200:02:001:0392 із цільовим призначенням - 16.00 (землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), площею 13,9092 га, з одночасним припиненням права комунальної власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, вул. Академіка А.Сахарова, буд.34, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 39767437) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021(код 30019801) 4962 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.
Повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз", Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021 (код 30019801) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 4962 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят дві) грн 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням №4546 від 19 квітня 2022 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.08.2022
Суддя Т.В.Максимів