майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"04" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/188/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Стеценко А.І. - довіреність б/н від 29.12.2021;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3"
про стягнення 3 318 921,90 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" 3318921,90 грн, з яких 1366614,90грн пені та 1952307,00грн 30% штрафу.
Ухвалою від 04.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2022.
Ухвалою від 26.04.2022 суд відклав підготовче засідання на 26.05.2022.
Ухвалою від 26.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/188/22 до судового розгляду по суті на 13.06.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/188/22 в судове засідання 13.06.2022 об 11:00 не вносилась.
Ухвалою від 21.07.2022 судове засідання призначено на 04.08.2022.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 25.07.2022, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №1000233021494 (ухвала суду від 22.07.2022) з 25.07.2022 прямує до точки видачі/доставки.
В судовому засіданні 04.08.2022, з метою з'ясування отримання відповідачем ухвали суду від 25.07.2022, суд оголошував перерву до 16:30 год. 04.08.2022. Додатково помічник судді здійснив телефонограму та з'ясував у бухгалтера ТОВ "Суфле Агро Україна" про обізнанність відповідача про розгляд 04.08.2022 справи №906/188/22 у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський,3/65. При цьому, бухгалтер пояснила, що всі ухвали суду товариство отримує як поштою так і на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 та перенаправляє юристам товариства (а.с. 79).
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція по даній справі неодноразово направлялась відповідачу за його юридичною адресою, та була отримана останнім (а.с.55, 64), а також систематично направлялася на його офіційну електронну адресу, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представників останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.
Водночас суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд, враховуючи тривалий термін розгляду даної справи та обізнанність відповідача про її розгляд, вважає, що неявка представника останнього та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (покупець, позивач) та ТОВ "Агро-Сем-3" (продавець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу кукурудзи (порт) №1000068512 (далі - Договір (а.с. 12-20)) за умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому Договорі, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість (п. 1.1. Договору).
Вказав, що відповідно до Розділу 4 Договору, 30.04.2021 здійснив оплату авансового платежу в розмірі 11400,00 грн., на підставі чого відповідач зареєстрував податкову накладну №3 від 30.04.2021.
Пояснив, що через зволікання із поставкою вимушений був звернутися до відповідача із листом № 1 від 16/12/2021 року, в якому вимагав виконати зобов'язання за Договором або сплатити штраф. Оскільки вказаний лист, залишився без відповіді, повторно звернувся до відповідача з досудовою вимогою вих. № 7 від 10.01.2022 про термінове виконання умов Договору або оплати штрафних санкцій. Повторна вимога також залишилась без відповіді.
Оскільки станом на момент пред'явлення позову відповідач так і не здійснив поставки товару, вказане стало підставою для нарахування 1366614,90грн пені і 1952307,00грн 30% штрафу та звернення з даним позовом до суду.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд встановив, що господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору поставки №1000068512 від 25.03.2021.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах DAP у відповідності до ІНКОТЕРМС 2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (надалі - Зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському. Південному, Чорноморську. Покупець зобов'язаний завчасно повідомляти продавця у будь-який зручний спосіб (в т.ч. засобами електронного зв'язку) про місце поставки та інші транспортні інструкції (за їх наявності) на електрону адресу, зазначену в договорі.
Згідно п. 1.2. договору, сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар, а також загальну вартість Договору: 6507690,00 грн з ПДВ (14%) що складає 233000,00 дол. США (курс станом на 24.03.2021). Під заліковою вагою/кількістю сторони розуміють залікову вагу товару, доведеного до якісних характеристик, що передбачені в даному Договорі. Залікова вага визначається відповідно до документів, виданих Зерновим складом, що посвідчують кількість товару в заліковій вазі.
За п. 3.3. Договору, продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму товару у строк до 15.11.2021 року.
Продавець зобов'язаний поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Для оптимізації поставки, об'єм і термін та місце поставки кожної партії може додатково узгоджуватися представниками сторін у будь-який прийнятний спосіб - письмовий, електронна пошта, переговори тощо. Дана норма жодним чином не змінює обов'язку продавця поставити весь погоджений об'єм товару в погоджений строк, оскільки приймання товару в сезон врожаю здійснюється покупцем цілодобово (п. 3.4. Договору).
За п. 4.1. Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки:
- Авансовий платіж в сумі 11 400,00 (одинадцять тисяч чотириста) грн, включно із ПДВ, оплачується покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного Договору.
- Основний платіж, що складає 86% вартості товару - протягом 3 (трьох) банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної, а також належно оформлених копій ТТН, якщо такі вимагаються покупцем;
- Балансовий платіж, що складає 14 % вартості товару мінус 11400,00 грн - протягом 3 (трьох) банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів вказаних в п. 3.2... 3.7. та 3.8. даного Договору.
Відповідно до п. 5.8. Договору, право власності та ризики на товар передаються від продавця до покупця в момент здійснення поставки та передачі товару на Зерновому терміналі, що посвідчується підписанням видаткової накладної.
За п. 5.9. Договору, покупець матиме право завчасно направити продавцю (разом із транспортними інструкціями чи окремо) певні вимоги щодо приймання товару на Зерновому складі, що повинні відповідати звичаям ділового обороту на вказаному Зерновому складі, можуть містити інформацію про Арбітра, погодженого покупцем в експортному контракті, а також інші особливості приймання Товару за кількістю та якістю, що прямо не суперечать даному договору та чинному законодавству.
Як було встановлено судом та підтверджено випискою з рахунку (а.с. 22), 30.04.2021 позивач перерахував відповідачу 11400,00 грн авансового платежу, згідно Договору №№1000068512 від 25.03.2021 (а.с. 22). На вказану суму коштів відповідач зареєстрував податкову накладну від 30.04.2021 (а.с. 23-24).
З наданих до справи документів вбачається, що, відповідно до умов Договору, позивач направив на зазначену в договорі електронну адресу відповідача Інструкцію щодо відвантажень товару автотранспортом (а.с. 25-27).
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, як у визначений п. 3.3. Договору строк, так і на час вирішення спору.
Згідно вимоги від 16.12.2021 позивач просив відповідача виконати зобов'язання з поставки товару, або сплатити штраф у розмірі 1952307,00 грн (а.с. 30). Також матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу досудової вимоги вих. №7 від 10.01.2022 про термінове виконання умов Договору або оплати штрафних санкцій (а.с. 31-32). Натомість доказів виконання цих вимог відповідач не надав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 6.2. Договору сторони визначили, що у разі затримки поставки Товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,3% від вартості невчасно поставленого Товару та кожен день прострочення.
За п. 6.2.1. Договору, у разі затримки поставки Товару у заліковій вазі на строк понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. Договору. продавець зобов'язується сплатити покупцю штраф у розмірі 30 (тридцять) % вартості непоставленого Товару, що визначається за наступною формулою:
ВТ = (ОП - ОП І) * Ц, де:
ВТ - вартість поставленого товару, грн. з ПДВ.
ОП - об'єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2., без врахування відхилення, тонн
ОПІ - об'єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тони.
Ц - Ціна за 1 тону товару в гривнях із ПДВ, що зазначена в пункті 1. 2. Договору.
Тобто, умовами договору поставки сторони погодили застосування у разі порушення термінів оплати товару неустойки (пені) та штрафу, визначивши при цьому різні підстави для їх нарахування.
Суд враховує, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Верховного Суду від 19.09.2019 №904/5770/18).
Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за договором, не суперечить вимогам закону та умовам договору.
За розрахунком позивача, пеню останнім нараховано за період з 16.11.2021 по 24.01.2022 на суму боргу у розмірі 6507690,00 грн, що складає 1366614,90 грн. Штраф у розмірі 30% від суми 6507690,00 грн - що становить1952307,00 грн. (а.с. 4).
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон" здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд встановив, що останні є арифметично вірними, обґрунтованими, тому вимога про стягнення 1952307,00 грн штрафу та 1366614,90 грн пені підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню на суму 3318921,90 грн, з яких 1366614,90грн пені та 1952307,00грн 30% штрафу.
Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем3" (13372, Житомирська обл., Бердичівський р-н., с. Семенівка, вул. Героїв Майдану (Леніна), буд. 1, код ЄДРПОУ 34066111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд.43, код ЄДРПОУ 34863309):
- 1952307,00 грн штрафу;
-1366614,90 грн пені;
- 49783,83 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.08.22
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
2,3 - сторонам (рек.)