Провадження № 11-сс/4823/191/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09 серпня 2022 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
слідчого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2022 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, на строк до 22 вересня 2022 року, без визначення розміру застави. Слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, і за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування скарги послався на безпідставність застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Звернув увагу на відсутність доказів того, що застосування до ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Вказав, що після затримання ОСОБА_9 повністю визнав свою провину. Апелянт зазначає, що раніше його підзахисний до кримінальної відповідальності не притягувався. А посилання слідчого судді на те, що перебуваючи на волі, підозрюваний може впливати на свідків, є хибним, оскільки на момент скоєння кримінального правопорушення свідки були відсутні.
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що 23 липня 2022 року до ЄРДР за №12022270340003598 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
23 липня 2022 року о 23.10 годині ОСОБА_9 був затриманий, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (а.с.п.25-26).
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про що йому було письмово повідомлено 24 липня 2022 року (а.с.п.35-36).
Згідно з вимогами ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вимог ст.ст. 178, 194 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на певний строк; даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, його вік, стан здоров'я, сімейний стан; однак усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення; дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Крім того, Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі - Браво проти Італії» вказала, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме: встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягнення цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступний стадії процесу кримінального розслідування.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, згідно якої слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відтак, слідчим суддею, при застосуванні підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, обґрунтовано не визначений розмір застави.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2022 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4