09 серпня 2022 року м.Суми
Справа №589/4228/20
Номер провадження 22-ц/816/656/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне підприємство «Івушка Шостка»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2022 року, в складі судді Лєвші С.Л., ухвалене в м. Шостка, повний текст судового рішення складений 19.04.2022 року,
Звернувшись до суду в листопаді 2021 року з позовом і збільшивши вимоги у квітні 2021 року, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Приватного підприємства «Івушка Шостка» на користь ОСОБА_1 , - 35 000,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних в результаті неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_1 ; 31 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті протиправної бездіяльності відповідача протягом тривалого періоду щодо проведення ремонту покрівлі будинку над квартирою АДРЕСА_1 , що призвело до заподіяння значних збитків в результаті пошкодження цього житлового приміщення; 1 861,63 грн. інфляційних збитків за період із січня 2020 року по лютий 2021 року.
Свої вимоги мотивував тим, що він є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ). Зазначав, що 05.09.2012 року він письмово звертався до директора ПП «Івушка Шостка» із заявою, у якій просив терміново провести якісний ремонт покрівлі у будинку АДРЕСА_2 (далі - Будинок), яка залишилась без належного реагування. Вказував, що 09.02.2013 року, після чергового затоплення Квартири, із заявою про ремонт покрівлі Будинку до директора ПП «Івушка Шостка» звертався ОСОБА_1 , син заявника (на той час інший співвласник Квартири), і ця заява також залишилась без реагування. Крім того зазначав, що вирішити питання щодо проведення ремонту покрівлі Будинку не допомогли і звернення позивача до начальника Управління житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради (далі - УЖКГ ШМР) від 05.08.2013 року та 17.09.2013 року. Також вказував, що після того, як чергове звернення від 17.08.2015 року до директора ПП «Івушка Шостка» залишилось без реагування і ремонт покрівлі не був виконаний, він 27.07.2016 року звернувся із заявою до міського голови м. Шостка, і ця заява також залишилась без реагування. Повідомляв, що 04.12.2017 року, внаслідок протікання атмосферних опадів через покрівлю Будинку, сталося чергове затоплення Квартири, і в цей же день він вкотре звернувся із відповідною заявою до директора ПП «Івушка Шостка». Зазначав, що незважаючи на численні звернення до директора ПП «Івушка Шостка» щодо проведення ремонту покрівлі Будинку, все залишилось без змін, у зв'язку із чим, він 18.06.2018 року звернувся із скаргою до цього підприємства, у якій просив провести капітальний ремонт покрівлі зі заміною зливної труби, а також про розгляд питання щодо проведення ремонту пошкодженої стелі Квартири, стін, внутрішньої електричної мережі за кошти і силами ПП «Івушка Шостка». Оскільки, ця скарга залишилась поза увагою директора ПП «Івушка Шостка», він 01.08.2018 року звернувся із позовом до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, оскаржуючи нерозгляд його заяв і скарг та вимагаючи відшкодування моральної шкоди (справа № 589/3241/18). В межах вказаної справи 16.11.2020 року суд відмовив йому в прийняті до розгляду заяв про збільшення позовних вимог від 24.12.2019 року щодо відшкодування моральної шкоди та матеріальної шкоди, завданої залиттям Квартири, та повернув їх заявнику. Стверджував, що масштабні затоплення Квартири розпочалися з 04.12.2017 року, що призвело до значного пошкодження стін, стелі та появи грибкових утворень, а також пошкодження внутрішньої електричної мережі, чим заподіяно значних матеріальних збитків, розмір яких оцінював в 35 000,00 грн., оскільки вважав, що саме таку суму грошових коштів необхідно витратити для проведення ремонтних робіт у Квартирі. Крім того стверджував, що тривала протиправна бездіяльність з боку ПП «Івушка Шостка» сприяла зміні його способу життя, що призвело до необхідності захисту прав та інтересів, зверненню до ПП «Івушка Шостка» та до директора цього підприємства, УЖКГ ШМР, міського голови м. Шостка та до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області. Також стверджував, що дані обставини у своїй сукупності негативно вплинули на нього та призвели до психоемоційних змін у вигляді порушення сну, завдання серцевого та головного болю, підвищення тиску, зниження настрою, пригніченості, емоційної напруги у спілкуванні із близькими та рідними, що спричинило йому моральну шкоду. Розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди ним оцінується в сумі 31 000,00 грн.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини, викладені в матеріалах справи, не взяв до уваги наявні докази, залишив поза увагою обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву, а також у письмових поясненнях позивача. Зазначає, що суд не вказав, на кого із сторін, учасників справи, покладено зокрема обов'язок складання акту про залиття Квартири. Вказує, що судом не враховано, що саме ПП «Івушка Шостка» зобов'язано здійснювати поточний ремонт покрівель Будинку, згідно вимог п. 3.2.14 договору від 17.04.2014 року, укладеного між ПП «Івушка Шостка» та УЖКГ ШМР. Крім того зазначає, що відповідач не заперечував факти неодноразового залиття Квартири, а також погоджувався провести ремонт Квартири за власні кошти після ремонту покрівлі над нею, і вбачається із матеріалів справи, в тому числі із заперечень відповідача від 14.04.2021 року. Також вказує, що судом не взято до уваги і не враховано, що згідно вимог п. 3.2.33.5 договору від 17.04.2014 року саме на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати споживачам збитки, які виникли у зв'язку з незадовільним обслуговуванням Будинку. Стверджує, що відповідачем не доведено відсутність вини в тривалому, роками, неодноразовому затопленні Квартири через покрівлю Будинку внаслідок не проведення своєчасного поточного ремонту.
ПП «Івушка Шостка» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції залишити без змін, зазначивши, що позивачем не надано належних доказів залиття квартири, причини залиття та їх наслідків, якими є акти-претензії, складені у відповідності до закону.
Позивачем надана відповідь на відзив, де вказує, що матеріалами справи доведено про його звернення до відповідача з причини залиття квартири на протязі тривалого часу та бездіяльність підприємства з приводу проведення ремонту даху.
Позивач в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Він пояснив, що в приміщенні квартири він не провів відновлювального ремонту, а через незадовільний стан квартири в ній не проживають. Квартира перебуває у власності також його дружини та онуки, але він є відповідальною особою і саме він укладав з ПП «Івашка-Шостка» договір на обслуговування будинку. Після проведення капітального ремонту даху в 2018 році залиття квартири припинилося.
Представник підприємства підтримав рішення суду і просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В суді представник підтвердив факт протікання покрівлі даху, однак в місцевому суді завлено клопотання про застосування позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюються сторонами про те, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло, виданим на підставі розпорядження (наказу) ВАТ «АК «Свема» від 07.04.2004 року, та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2018 року, відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21, 24-27).
Згідно із технічним паспортом, виготовленим КП «Шосткинське МБТІ» станом на 11.04.2018 року, данакКвартира розташована на 5-му поверсі п'ятиповерхового житлового будинку і складається з двох кімнат (а.с. 22-23).
17.04.2014 року між УЖКГ ШМР (Замовник) та ПП «Івушка Шостка» (Управитель-Виконавець) укладений договір про надання послуг з управління будинками та утримання жилих будинків та прибудинкових територій, предметом якого були правовідносини між Управителем-Виконавцем та балансоутримувачем в процесі забезпечення Управителем-Виконавцем управління і утримання будинків та прибудинкових територій, в тому числі і будинку, в якому знаходиться квартира позивача.
При цьому, за договором про надання послуг з управління будинками та утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17.04.2014 року ПП «Івушка Шостка» зобов'язалось надавати УЖКГ ШМР, як балансоутримувачу, всю документацію для прийняття рішення про виконання капітального ремонту будинку із зазначенням на схемах місць проведення робіт та об'ємів, в свою чергу УЖКГ ШМР мало розглядати документацію, представлену Управителем щодо проведення капітального ремонту будинку та приймати рішення щодо включення в план робіт та фінансування з бюджету капітального ремонту (п. п. 3.1.3, 3.2.12). Водночас, за умовами цього ж договору та п. 1.2.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 року № 150, проведення поточного ремонту даху будинку було зобов'язано проводити ПП «Івушка Шостка». Зокрема, відповідно до п. 3.2.14 Управитель-Виконавець був зобов'язаний проводити поточний ремонт покрівель не менш як 10 % від загальної площі покрівлі Будинку в залежності від її стану. Крім того, ПП «Івушка Шостка» було зобов'язано забезпечити технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій, а також виконання періодичності профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничних строків невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків (п. п. 3.2.20, 3.2.21).
Також, судом встановлено, що фактично цим підприємством здійснювалося обслуговування будинку, в якому розташована квартира позивача та надавалися позивачу житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території, за споживання яких відповідачем виставлялися рахунки та отримувалася оплата. Ці обставини сторонами по справі не заперечувалося.
05.09.2021 року ПП «Івушка Шостка» отримано заяву ОСОБА_3 (вх. № 397) з якої вбачається, що не зважаючи на його на неодноразові звернення, покрівля будинку не відремонтована, в результаті чого під час дощів або розтавання снігу вода постійно потрапляє до квартири через стелі кімнат і відбувається замокання стін та стелі, замикання проводки електричної мережі, розповсюджується грибок, що призводить до руйнації стін та стелі у квартирі. Крім того, у заяві міститься вимога про термінове проведення ремонту покрівлі над квартирою з метою усунення зазначених недоліків та недопущення подальшого збільшення об'єму збитків (а.с. 29).
Листом № 198 від 05.09.2012 року у відповідь на звернення (вх. № 397 від 05.09.2012 року) ПП «Івушка Шостка» повідомило ОСОБА_3 про те, що підприємство виконує поточний ремонт покрівлі, що складає 10% від загальної площі Квартири, а також запевнило, що до 15.09.2021 року ремонт буде виконано (а.с. 104).
Із заяви ОСОБА_3 від 09.02.2013 року, направленої відповідачу засобами поштового зв'язку і отриманої останнім 12.02.2013 року, вбачається, що його звернення від 05.09.2021 року зареєстроване за вх. № 397, залишене ПП «Івушка Шостка» без реагування, покрівля не відремонтована. Крім того, у заяві міститься вимога про звільнення покрівлі від снігу з метою недопущення подальшого збільшення об'єму збитків та при найпершій можливості за погодними умовами провести якісний ремонт покрівлі над Квартирою (а.с. 30, 31).
Листом № 81 від 15.02.2013 року у відповідь на звернення ОСОБА_3 з приводу ремонту покрівлі (вх. № 16 від 12.02.2013 року) ПП «Івушка Шостка» повідомило про те, що поточний ремонт покрівлі над Квартирою виконано у 2012 році. Також у листі зазначено, що поточний ремонт покрівлі складає 10% від загальної площі квартири, а капітальний ремонт покрівлі проводить УЖКГ м. Шостки. Листом повідомлено, що очищення покрівлі від снігу не входить в компетенцію ЖКО. Крім того, в листі зазначено, що квартира знову внесена в графік ремонту покрівлі на 2013 рік і буде виконано у весняно-осінній період (а.с. 105).
У заяві ОСОБА_3 від 26.02.2013 року, направленій відповідачу засобами поштового зв'язку і отриманій останнім 01.03.2013 року, міститься вимога про встановлення дверей на вході з покрівлі будинку на горище, щоб унеможливити потрапляння опадів (дощу та снігу) на стелю квартири, а також надання відповіді до чиєї компетенції входить очищення покрівлі від снігу, і що буде зроблено по забезпеченню повного та якісного ремонту покрівлі. Також у заяві зазначено номер контактного телефону ОСОБА_3 НОМЕР_1 (а.с. 32-34).
01.10.2013 року ПП «Івушка Шостка» отримано заяву ОСОБА_3 (вх. № 378) з якої вбачається, що на час звернення, покрівля будинку не відремонтована, в результаті чого покрівля протікає ще більше, що призвело до збільшення заподіяних збитків. Крім того, у заяві повідомлено, що об'єм завданої шкоди, на час звернення, становить 15-18 тис. грн., а також, з метою врегулювання конфліктну, запропоновано забезпечити проведення ремонту пошкоджених стелі, стін, внутрішньої електричної мережі та проведення ремонту покрівлі за кошти підприємства. Також, заява містить нагадування про те, що двері на вході з покрівлі Будинку на горище, на час звернення, не встановлено (а.с. 35-36).
Із заяви ОСОБА_3 від 17.08.2015 року, направленої відповідачу засобами поштового зв'язку і отриманої останнім, вбачається, що його звернення залишені ПП «Івушка Шостка» без реагування, покрівля не відремонтована. Крім того, у заяві зазначено, що 02.06.2015 року керівник та працівник підприємства оглянули квартиру, упевнились у її залитті, та запевнили, що буде проведено ремонт покрівлі із заміною зливної труби. Також у заяві міститься вимога про надання відповіді щодо вжитих заходів стосовно ремонту покрівлі і коли буде виконано її ремонт (а.с. 38-40).
У заяві ОСОБА_3 від 27.07.2016 року поданої на ім'я міського голови м. Шостка (вх. № Ч-2440/01-03) та ПП «Івушка Шостка» (вх. №130) містяться вимоги про проведення ремонту покрівлі над квартирою із заміною водостічної труби більшого діаметру та створення комісії для обрахування вартості заподіяних збитків (а.с. 41-42).
Із заяви ОСОБА_3 від 04.12.2017 року поданої ПП «Івушка Шостка» (вх. № 132) вбачається, що його звернення залишені без реагування, покрівля не відремонтована (а.с. 43).
18.06.2018 року ОСОБА_3 звернувся до ПП «Івушка Шостка» із скаргою (вх. № 59) в якій міститься вимога про врегулювання конфлікту шляхом проведення ремонту пошкоджених стелі та внутрішньої електричної мережі квартири після проведення ремонту покрівлі за кошти підприємства, а також пропозиція про часткове відшкодування заподіяної шкоди шляхом звільнення від сплати за послуги по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території за період із 10.10.2017 року по день завершення ремонту покрівлі і здійснення відповідного перерахунку (а.с. 44-45).
З кошторисної документації підготовленої ТОВ «Хімбуд-3» на замовлення ОСОБА_3 та затвердженої 22.01.2020 року вбачається, що вартість ремонту квартири по зведеному кошторисному розрахунку (за цінами станом на 15.01.2020 року) складає 18 479,93 грн. без ПДВ, або 22 175,92 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 50-58).
З довідки до огляду МСЕК сер. АС № 037435 від 20.11.2007 року вбачається, що ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності безстроково. Висновок про умови та характер праці: протипоказана тяжка фізична праця без виражених психоемоційних навантажень (а.с. 59).
З довідок КЗ «Шосткинська ЦРЛ» від 17.10.2013 року, 23.06.2016 року, від 24.11.2017 року, 02.10.2019 року, від 02.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 проходив амбулаторне лікування у лікаря-невропатолога з 30.09.2013 року по 09.10.2013 року, а також неодноразово звертався за медичною допомогою (а.с. 60-65).
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2020 року у справі № 589/3241/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до директора ПП «Івушка Шостка» ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної моральної шкоди, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність директора ПП «Івушка Шостка» ОСОБА_4 щодо нерозгляду скарги ОСОБА_3 від 18.06.2018 року. Зобов'язано директора ПП «Івушка Шостка» Крижанівського А.Ф. надати відповідь на скаргу ОСОБА_3 від 18.06.2018 р. Стягнуто з директора ПП «Івушка Шостка» ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму завданих моральних збитків у зв'язку з не розглядом скарги в розмірі 300 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 66-68).
Листом № 366/24-01-08 від 21.12.2020 року Управління житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради повідомило керівнику ПП «Івушка Шостка» про те, що відповідно поданої інформації від підприємства про необхідність проведення капітального ремонту покрівлі у будинку АДРЕСА_2 у 3-му кварталі 2018 року, УЖКГ Шостинської міськради як замовника виділялись кошти та визначеним підрядчиком ТОВ «АТРІТ ГРУП», був проведений капітальний ремонт покрівлі (1-6 під'їздах) вищевказаного будинку (а.с. 106).
З умов договору про надання послуг з управління будинками та утримання жилих будинків та прибудинкових територій укладеного 17.04.2014 року між Управлінням житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради (далі - Балансоутримувач) та ПП «Івушка Шостка» (далі - Управитель - Виконавець), поміж іншим, вбачається, що житлові будинки та прибудинкові території з об'єктами зовнішнього благоустрою, інженерної інфраструктури є комунальною власністю і знаходяться в оперативному управлінні житлово-комунального господарства (п. 1.1). Предметом цього договору є правовідносини, що виникають між виконавцем та балансоутримувачем в процесі забезпечення Управителем-Виконавцем управління та утримання будинків та прибудинкових територій в комплексі зі всією інженерною інфраструктурою з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами. Перелік будинків наведено в додатку до договору, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2). Розмір тарифів визначається по кожному будинку окремо, залежно від кількісних показників фактичного наданих послуг. Фактичні витрати ведуться по кожному будинку окремо (п. 2.2). Виконавець заключає договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (згідно типового) зі споживачами послуг (п. 2.3). Управитель - Виконавець зобов'язаний: своєю комісією складати акти про залиття, аварії в квартирі (п.п. 3.2.8); виконувати технічне обслуговування будинку відповідно до діючого законодавства (п. 3.2.11); виконувати утримання житлового фонду з проведенням робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 року № 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»; виконувати підготовку житлового фонду до сезонної експлуатації відповідно до законодавства. Проводити поточний ремонт покрівель будинків не менше як 10% від загальної площе будинку, в залежності від її стану (п. 3.2.14); утримувати відповідно до Правил допоміжні приміщення, в тому числі горища, підвали, технічні поверхи (п. 3.2.17); забезпечити технічне обслуговування та ремонт інженерних мереж, інженерного обладнання і будівельних конструкцій. При укладанні договору з іншою організацією на обслуговування та поточний ремонт (наприклад такого інженерного обладнання будинку як ліфти) строго контролювати виконання робіт відповідно до вимог Правил (п. 3.2.20); забезпечити виконання періодичності профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничних строків невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків (п. 3.2.21); виконувати вимоги Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом № 76 від 17.05.2015 року державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства (п. 3.2.22); управляти будинком і забезпечувати його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору кваліфіковано, гарантовано, якісно і нести за це відповідальність (п. 3.2.27); очищення покрівель від снігу проводити відповідно до погодних умов (п. 3.2.31); 3.2.33. Перед мешканцями: утримувати (згідно переліку) внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів по ліквідації аварійних ситуацій, усувати порушення у наданні послуг, у строки встановлені законодавством (підпункт 2 п. 3.2.33); розглядати у визначений законом термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідний перерахунок квартплати у разі ненадання або надання в неповному обсязі, неналежної якості житлово-комунальних послуг (підпункт 3 п. 3.2.33); відшкодовувати споживачу збитки, які виникли в зв'язку з незадовільним обслуговуванням будинку (підпункт 5 п. 3.2.33); своєчасно проводити підготовку будинків і технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період (підпункт 6 п. 3.2.33) (далі - Договір від 17.04.2014 року) (а.с. 121-124).
До переліку послуг з утримання будівель і споруд та прибудинкових територій (грн. за 1 м.кв. заг.пл.) по ПП «Івушка Шостка» з 25.08.2017 року (рішення Виконкому Шосткинської міськради № 188 від 07.08.17р.) пров. Депутатський, 8, поміж іншим, входить послуга з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (а.с. 125).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року (чинного на час існування спірних правовідносин, далі - Закон № 1875-IV) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом;
управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямований на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
У ст. 18 Закону № 1875-IV встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.
Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.
Статтею 19 Закону № 1875-IV, поміж іншим, встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875-IV споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
В ч. 2 ст. 21 Закону № 1875-IV, поміж іншим, встановлено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1875-IV, поміж іншим, передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний: забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 25 Закону № 1875-IV встановлено, що управитель зобов'язаний забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Статтею 29 Закону № 1875-IV визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року (далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (п. 2 Правил).
Відповідно до п. 2.3.6. Правил, - заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
В п. 2.4 Правил, поміж іншим, встановлено, що поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.
Організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій (п.п. 2.4.1 Правил).
Проведений поточний ремонт жилого будинку підлягає прийманню комісією у складі: представників власника будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, будинкового комітету тощо) та виконавця послуг (п.п. 2.4.6 Правил).
Згідно Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004 року (далі - Примірний перелік) до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів, поміж іншим, відносяться наступні: очищення дахів та покрівель від сміття, бруду, листя (п.п. 1.1.8.5); укріплення віконних рам та вхідних дверей у допоміжних приміщеннях будинку (п.п. 1.1.10.3); підготовка системи зливових водостоків до сезонної експлуатації (п.п. 1.1.18.1); прочищення зливових водостоків від сміття (п.п. 1.1.18.3); усунення нещільностей водостічних труб (п.п. 1.1.18.4); частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів (до 10 % площі покрівлі будинку) (п.п. 1.2.6.11); ремонт покриттів навколо димових та вентиляційних труб, брандмауерів, парапетів та інших виступних частин на даху (п.п. 1.2.6.13); заміна або ремонт слухових вікон або спеціальних люків (виходів на дах) з виготовленням приставних сходів, драбин тощо, ремонт зовнішніх пожежних сходів (п.п. 1.2.6.17); ремонт дверей та люків горищ, утеплення їх, улаштування запорів тощо (п.п. 1.2.6.18); ремонт водостічних лійок, труб, лотків, кілець, жолобчастої черепиці, а також покрівлі у місцях установлення антени, навколо труб та інших виступних частин на покрівлях (п.п. 1.2.6.25); ремонт та забезпечення щільності примикання гідроізоляційного килиму до різних виступних конструкцій на покрівлях (парапетів, труб, вентиляційних камер тощо) (п.п. 1.2.6.26).
З матеріалів справи вбачається, що учасники справи визнають обставини про те, що фактично відповідачем здійснювалося обслуговування будинку, в якому розташована квартира позивача та надавалися позивачу житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території, за споживання яких відповідачем виставлялися рахунки та отримувалася оплата. Між сторонами існують договірні правовідносини з приводу надання позивачу послуг з утримання будинку і його прибудинкової території. Відповідач має одночасно статус Управителя Будинку і Виконавця житлово-комунальних послуг.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ПП «Івушка Шостка» на користь ОСОБА_3 35 000,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних в результаті неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_1 , місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено підстав заявлених позовних вимог, оскільки не надано актів за формою визначеною в додатку 4 до пункту 2.3.6 Правил. Також, місцевий суд посилався на те, що позивачем не доведено ту обставину, що покрівля будинку потребувала саме поточного ремонту, який проводиться відповідачем, а не капітального ремонту (обов'язок проведення якого був покладений в той час на балансоутримувача). Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 12, ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З вимог ст. 18 Закону № 1875-IV вбачається, що споживач має право, у разі порушення виконавцем умов договору, викликати представника виконавця для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. При цьому, представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
Отже, судовий захист прав споживача, в розумінні ст. ст. 18 Закону № 1875-IV, не ставиться в залежність від попередньої реалізації споживачем права на виклик представника виконавця для складення та підписання акта-претензії, у разі порушення виконавцем умов договору.
Крім того, п. 2.3.6. Правил закріплено, що виконавець зобов'язаний розглянути заявку споживача на несправність інженерного обладнання або конструкцій, в день їх надходження. Також, цією нормою встановлено, що у тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, виконавець зобов'язаний письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
В додатку 4 до п. 2.3.6 Правил міститься форма Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), з системного аналізу якої вбачається те, що цей акт складається фактично комісією, що створюється виконавцем послуг у складі: головного інженера виконавця послуг (голова комісії), майстра технічної дільниці (фактично співробітника виконавця), слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика) (також, фактично співробітника виконавця), представника організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання (в даному випадку, представника виконавця), представника власника будинку (в даному випадку, представника УЖКГ ШМР), представника будинкового комітету, про залиття, аварії, що трапились на системі ЦО, ГВС (або ХВП), а висновки і рекомендації якої доводяться до відома мешканців квартир, в тому числі про те, що необхідно зробити, і хто заподіяв шкоду. При цьому, очевидним є те, що: по-перше, споживач може лише ініціювати створення такої комісії шляхом подання виконавцю відповідної заявки; по-друге, виконавець отримавши заявку споживача створити відповідну комісію, в тому числі, скласти акт, якщо заявка стосується про залиття, аварії, що трапились на системі ЦО, ГВС (або ХВП); по-третє, форма акту визначена в додатку 4 до п. 2.3.6 Правил не охоплює випадок залиття квартири внаслідок протікання покрівлі.
Разом із цим, колегія суддів зазначає, що чинним в Україні законодавством, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на цей час, не встановлено (не визначено) жодної обов'язкової письмової форми звернення споживача до виконавця, з приводу невиконання та/або неналежного виконання умов договору чи заявки про залиття, аварію, а навпаки передбачена можливість усного звернення до диспетчерської служби виконавця, яку він зобов'язаний створити.
Також, згідно п.п. 3.2.8. договору про надання послуг з управління будинками та утримання жилих будинків та прибудинкових територій укладеного 17.04.2014 року між Управлінням житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради та ПП «Івушка Шостка», саме останній зобов'язався своєю комісією складати акти про залиття, аварії в квартирі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В ст. 89 ЦПК України, поміж іншим, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як на докази наявності матеріальних збитків, протиправної бездіяльності відповідача, що полягала у невиконанні ним своїх зобов'язань, а також наявності між ними причинного зв'язку позивач посилався на свої звернення і звернення свого сина до відповідача та міського голови щодо залиття квартири, необхідності проведення ремонту даху над нею, очищення даху від снігу від 04.09.2012 року, від 09.02.2013 року, від 26.02.2013 року, від 01.10.2013 року, від 17.08.2015 року, від 27.07.2016 року, від 04.12.2017 року, від 18.06.2018 року (а.с. 29-45), фотознімки своєї Квартири, фасадних стін Будинку і даху (а.с. 114-117), а також на локальний кошторис на ремонт Квартири (а.с. 50-58).
Разом із цим, із відповідей відповідача від 05.09.2012 року, від 15.02.2013 року, від 12.03.2013 року (а.с. 104, 105, 113) вбачається, що відповідач: отримував повідомлення позивача про залиття квартири і про шкоду, яка цим спричинена; визнавав факт її залиття; погоджувався з тим фактом, що покрівля над квартирою потребує ремонту, який виконувався відповідачем у 2012 році, та зазначав, що ремонт покрівлі над квартирою внесено у графік на 2013 року; визнавав факт неналежного виконання договору щодо встановлення дверей на вході з покрівлі будинку на горище; стверджував, що очищення покрівлі від снігу не входить до його обов'язків.
Крім того, звертаючись 27.07.2016 року до міського голови м. Шостка (вх. № Ч-2440/01-03) та ПП «Івушка Шостка» (вх. №130) ОСОБА_3 вимагав про проведення ремонту покрівлі над квартирою із заміною водостічної труби більшого діаметру та створення комісії для обрахування вартості заподіяних збитків (а.с. 41-42), проте, відповідач, в порушення вимог п. 2.3.6. Правил та п. 3.2.8. Договору від 17.04.2014 року, комісію не створив та не склав акт, що в свою чергу свідчить про ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань із позивачем.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає достатніми надані позивачем докази на підтвердження підстав заявлено позову щодо протиправної бездіяльності відповідача, тривалого невиконання останнім своїх зобов'язань, наявності спричиненої майнової шкоди позивачу, а також вбачає причинно-наслідковий зв'язок між майновою шкодою позивача із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.
Вирішуючи питання визначення розміру спричиненої позивачу майнової шкоди колегія суддів виходить з того, що згідно наданих позивачем доказів вартість ремонту Квартири по зведеному кошторисному розрахунку складає 18 479,93 грн. без ПДВ (а.с. 50-58), які підлягають стягненню з ПП «Івушка Шостка» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних в результаті неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_1 , оскільки на даний час зазначені майнові витрати позивачем не понесено.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть визначатися у рішенні суду.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 року № 62-97р).
Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012).
Отже, у період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року (включно) індексація на суму 18 479,93 грн. (сума боргу) складає: 18 479,93 грн. (сума боргу) ? 1.07420802 (сукупний індекс інфляції за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року (включно) розрахований шляхом множення індексів інфляції за кожен місяць у зазначеному періоді: (100,2 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100)) ? 18 479,93 грн. (сума боргу) = 1 371,36 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з ПП «Івушка Шостка» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню нарахування інфляційних втрат на суму боргу, за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року (включно), в розмірі 1 371,36 грн.
Вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.
За ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 2, ч.3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
За змістом частин 1,2 ст. 22 цього Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (далі - ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року), поміж іншим, роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (абз. 2, 3 п. 5 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року).
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ в справі «Недайборщ проти РФ» від 01.07.2010 року (Скарга № 42255/04) Європейський суд з прав людини у п. 37 зазначив, що заявник не зобов'язаний надавати будь-які докази наявності понесеної ним моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (абз. 1 п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року).
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64 цс 19) зроблено такий правовий висновок: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом».
Колегія суддів погоджується із тим, що довготривале невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем щодо проведення ремонту покрівлі будинку над квартирою АДРЕСА_1 , негативно вплинули на позивача та призвели до психоемоційних змін у вигляді порушення сну, зниження настрою, пригніченості, емоційної напруги у спілкуванні із близькими та рідними, що спричинило йому моральну шкоду.
Разом із цим, виходячи із засад розумності та справедливості, на думку колегії суддів, 5 000,00 грн. є розумним розміром відшкодування моральної шкоди внаслідок пошкодження його майна, як одному з співвласнику, який підлягає стягненню з відповідача. Ствердження позивача, що незадовільний стан квартири через залиття її приміщення внаслідок протікання покрівлі даху перешкоджає фактичному її використанню під житло не було доведено в суді переконливими доказами.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем в суді першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України. Зокрема, в першому реченні абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що останнє звернення ОСОБА_3 до ПП «Івушка Шостка» (вх. № 59) із вимогою про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої затопленням Квартири відбулось 18.06.2018 року (а.с. 44-45). Крім того, з листа Управління житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради № 366/24-01-08 від 21.12.2020 року вбачається, що капітальний ремонт покрівлі (1-6 під'їздах) в будинку АДРЕСА_2 , відбувся у 3-му кварталі 2018 року. ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області 25.11.2020 року.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_3 подавши 25.11.2020 року позов, не пропустив строк звернення до суду з вимогами про захист своїх цивільних прав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, і згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Враховуючи наведене, а також мінімальні розміри ставок судового збору у 2020 році за подання фізичною особою позовної заяви майнового та немайнового характеру по 810,80 грн. за кожну вимогу та вимоги ст. 141 ЦПК України і частковість задоволених вимог, з ПП «Івушка Шостка» на користь держави підлягає стягненню сума судового збору, пов'язаного із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 908 грн. та із поданням апеляційної скарги у розмірі 1362 грн
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Івушка Шостка» на користь ОСОБА_1 18 479,93 грн. у відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок неодноразового залиття квартири; 1 371,36 грн. нарахувань інфляційних втрат на суму боргу, за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року (включно) та 5 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного підприємства «Івушка Шостка» на користь держави суму судового збору, пов'язаного із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 908 грн. та пов'язаного із розглядом справи апеляційним судом у розмірі 1 362 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2022 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.Ю. Кононенко
В.І. Криворотенко