Справа № 473/904/22
Номер провадження 1-кс/473/500/2022
"10" серпня 2022 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську Миколаївської області заяву захисника ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження №12021152190000792 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.152, ч.1 ст.146, ч.1 ст.162 КК України,
встановив:
в провадженні судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження №12021152190000792 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.152, ч.1 ст.146, ч.1 ст.162 КК України.
03.08.2022 в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено відвід судді ОСОБА_7 з тих підстав, що потерпіла ОСОБА_4 під час її допиту в судовому засіданні повідомила, що суддя ОСОБА_7 надавала їй консультацію з приводу притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за вчинення зґвалтування. Крім того, суддя ОСОБА_7 розглядала один з адміністративних протоколів за вчинення ОСОБА_8 щодо ОСОБА_4 домашнього насильства. На думку захисника ОСОБА_6 дані обставини можуть викликати сумнів в неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_7 при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_8 .
В судове засідання заявник адвокат ОСОБА_6 не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив вирішити питання про відвід судді ОСОБА_7 без його участі.
Суддя ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду заяви про відвід повідомлена.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_7 з огляду на її необґрунтованість. При цьому, звертав увагу на те, що розгляд суддею ОСОБА_7 адміністративної справи відносно обвинуваченого не є безумовним свідченням упередженості судді. Водночас правопорушення по суті не розглядалося, обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні не з'ясовувались у зв'язку із порушенням порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Інші доводи заявника належними доказами не підтверджені.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_7 . Зазначала, що дійсно підходила до судді в зв'язку з розглядом адміністративної справи відносно ОСОБА_8 , оскільки останній ухилявся від явки до суду, цікавилася необхідністю її участі під час розгляду обумовленої справи. З приводу спірних питань взаємовідносин між нею та ОСОБА_8 отримала рекомендацію від судді звертатися до працівників поліції.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, потерпілої ОСОБА_4 .
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, про час та дату повідомлялися належним чином.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, можуть бути висловлення суддею думки щодо справи, яка розглядається (в усній формі або у формі певних процесуальних дій чи процесуальних рішень), незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Згідно ст.ст. 10,15 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено. Основним обов'язком судді є неупереджений розгляд справ.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Разом з тим, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаних заявником підстав для відводу.
Так, сам по собі факт ухвалення суддею ОСОБА_7 постанови від 20.12.2021 у справі щодо притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, провадження по якій було закрито в зв'язку з недотриманням вимог ст. 256 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не може бути підставою стверджувати про упередженість судді. Немає жодних підстав для легітимних сумнівів щодо відсутності безсторонності в зв'язку з цим.
Сумніви заявника щодо наявності у судді ОСОБА_7 можливості неупереджено розглянути кримінальне провадження та прийняти законне та обґрунтоване рішення мають суб'єктивний, а не об'єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Так, із встановлених обставин не вбачається здійснення суддею ОСОБА_7 певних дій чи висловлювань, які свідчили б про її заінтересованість в результатах розгляду провадження чи упередженість по відношенню до його учасників.
Той факт, що заявник внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді ОСОБА_7 , не свідчить про її реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суддя
постановив:
в задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження №12021152190000792 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.152, ч.1 ст.146, ч.1 ст.162 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1