Головуючий у суді першої інстанції Сирбул О.Ф.
Єдиний унікальний номер справи № 753/9389/19
Апеляційне провадження №22ц/824/ 6434/ 2022
04 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Савченка С.І., Ігнатченко Н.В.
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» про зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальних збитків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У травні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно технічного паспорту даної квартири в ньому є відомості про технічну характеристику квартири та план квартири, на якому кружечком обведена вентиляційна шахта, що розташована в несучій стіні квартири, яка пов'язує дану квартиру позивачки з квартирою відповідачки ОСОБА_2 , що розташована на один поверх вище, тобто на 12 поверсі даного 24 поверхового будинку.
Квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Вказаний будинок АДРЕСА_3 входить до Об'єднання Співвласників Багатоквартирного будинку керівником якого і головою правління є ОСОБА_4. Діяльність ОСББ «Гмирі 17» регламентується статутом цього об'єднання та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку» та набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
З кінця липня 2018 року у квартирі відповідачки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), що розташована на один поверх вище над квартирою позивача, розпочались ремонтні роботи.
В один із днів серпня 2018 року, повернувшись з роботи до своєї квартири, позивачка почула сильні стуки і гуркотіння, які доносились зверху із квартири відповідачки , а квартира позивачки була повністю заповнена будівельною пилюкою і їй було тяжко дихати. Ці стуки і гуркотіння доносились майже регулярно протягом вказаного часу та не давали позивачці нормально відпочивати. В той же день, позивачка вирішила піднятись до квартири АДРЕСА_2 з метою зробити зауваження власнику квартири, з яким знайома не була, щоб він хоча б деякий час дотримувався режиму тиші і не заважав нормально відпочивати та вияснити причину, чому квартира позивачки майже повністю заповнена будівельною пилюкою. На дзвінок позивачки в дану квартиру, вхідні двері їй відчинив чоловік і сказав, що він робітник, який робить ремонт у вказаній квартирі за згодою її власника. В цій квартирі було декілька чоловіків - робітників по ремонту квартири, які повідомили позивачці, що власника квартири - жінку вони не знають, а працюють тут по найму і підпорядковуються своєму прорабу на ім'я ОСОБА_3 .
Позивачка поскаржилась цим робітникам на їх регулярні стуки та гуркотіння, на будівельну пилюку в своїй квартирі, але вони сказали, що ці всі питання потрібно задавати їх прорабу і надали номер його мобільного телефону, після чого вона зателефонувала йому і розповіла про даний безлад його робітників. Прораб в грубій формі пояснив позивачці, що це її не стосується і відключив телефон. В наступні дні в даній квартирі продовжувались регулярні стуки і гуркотіння також, а телефон прораба був відключений і не відповідав.
Позивачка ОСОБА_1 01 січня 2019 року звернулась до ДОП Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві з повідомленням з приводу того, що у кв. АДРЕСА_4 проводять ремонтні роботи навіть в святкові дні .
Зідно висновку про результати звернення громадян від 04 січня 2019 року з метою встановлення всіх обставин справи, на вказану адресу було здійснено неодноразові візити поліції, однак двері ніхто не відчиняв, що унеможливило спілкування з мешканцями квартири. Також в дверях було залишено візитку з проханням зателефонувати дільничному, однак власник не з'являвся.
Коли позивачка знаходилась у даній квартирі АДРЕСА_2 , намагаючись поскаржитися на стук і гуркотіння з даної квартири, що належить відповідачу, вона зробила фотографію вентиляційної шахти, на мобільний телефон. Ця шахта розташована у несучій стіні (опорній конструкції) між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , де проглядаються її механічні пошкодження у вигляді декількох великих наскрізних пройомів.
На думку позивачки , ці великі наскрізні пройми на поверхні несучій стіні (опорній конструкції) вентиляційної шахти між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 умисно зроблені для виведення труб каналізації та труб водовідведення , що в подальшому може нести загрозу здоров'ю та життю іншим мешканцям даного багатоповерхового будинку.
Також через вказану вентиляційну шахту, яка була заповнена будівельними відходами від побиття поверхні несучої стіни, йшов стовп пилюки , який по цій самій вентиляційній шахті доходив до квартири позивача, що погіршувало повітря у власній квартирі. Крім цього, позивачка, коли заходила до квартири АДРЕСА_2 , щоб поскаржитись на стуки і гуркотіння робітників, які робили там ремонт, побачила, що на кухні, зовнішня стіна, яка об'єднає приміщення кухні і балкону, взагалі відсутня, в результаті чого збільшилась площа приміщення кухні та зменшилась площа розташування балкону.
Внаслідок незаконного втручання в поверхню опорної конструкції (несучої стіни) вентиляційної шахти між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , в коридорі квартири позивачки , біля її вхідних дверей - на поверхні стіни утворилась велика тріщина.
Не погоджуючись з незаконними діями відповідачки - власниці квартири АДРЕСА_2 пов'язаних з втручанням у несучу стіну конструкції з метою її реконструкції (опорної конструкції), де розташована вентиляційна шахта між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 та з метою врегулювання даного спору, позивачка звернулась зі зверненням до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації управління ЖКГ для складання відповідного акту за адресою позивачки та відповідачки . На вказане звернення отримала відповідь, що експлуатацію, утримання зазначеного житлового будинку та його прибудинкової території здійснює ОСББ «Гмирі 17» і її звернення також направлено до вищевказаного суб'єкта господарювання.
Керівник ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4 на неодноразові прохання позивачки виконати свої обов'язки по складанню відповідного акту у її квартирі АДРЕСА_5 та в квартирі АДРЕСА_2 щодо утворення тріщини на поверхні стіни коридору біля вхідних дверей квартири позивачки та незаконного втручання відповідачки у поверхню несучої стіни (опорної конструкції будинку) в середині вентиляційної шахти між даними квартирами, він самоусунувся та не поспішав складати вказаний вище документ. З огляду на таку ситуацію , позивачка зверталась до Дарницького УП ГУ НП в м. Києві , на що отримала висновок про результати розгляду звернення громадян від 10 січня 2019 року .
Не зважаючи на небажання голови ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4, скласти вказаний акт, ОСОБА_1 , 06 лютого 2019 року знову звернулась з письмовою заявою до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації управління ЖКГ, де їй у письмовій відповіді за №161 від 08 лютого 2019 року було рекомендовано звернутися до ОСББ «Гмирі 17» з метою складання акту про незаконні дії відповідачки щодо втручання з метою реконструкції несучій стіни (опорної конструкції), де розташована вентиляційна шахта між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 .
На думку позивачки зазначені факти підтверджують те, що керівник ОСББ «Гмирі 17» і голова правління ОСОБА_4 самоусунувся від виконання своїх прямих обов'язків, а саме порушив пункт 2.1 Статуту ОСББ «Гмирі 17», де метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом, а також п.п. 2.3.1 та 2.3.2 - забезпечення реалізації прав співвласника на володіння та користування спільним майном та забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Крім того , позивачка зазначає ,що така поведінка керівника ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4 пов'язана з тим, що вона неодноразово повідомляла його про необхнідість проведення загальних зборів об'єднання, які в останній раз проводились більше двох років тому в порушення п. 3.2 Статуту ОСББ «Гмирі 17». Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Відповідно до п. 3.3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належать обрання членів правління об'єднання, питання про використання спільного майна, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У зв'язку з проведенням ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_2 відбулось втручання в опорну конструкцію (несучу стіну) будинку і відповідачка,починаючи такі роботи , повинна була звернутись до голови правління ОСББ «Гмирі 17» за дозволом на проведення реконтрукції своєї квартири та отримати згоду від класників сусідніх квартир, чого відповідачкою зроблено не було.
Позивачка намагалась врегулювати дану спірну ситуацію у досудовому порядку з відповідачкою , але позитивного результату не вийшло.
У зв'язку з викладеними обставинами позивачка змушена звернутись до суду та у позовних вимогах просити суд:
-зобов'язати власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відновити поверхню несучої стіни вентиляційної шахти між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 шляхом ліквідації вказаних великих наскрізних пройомів і приведення її в первинний стан ;
-стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 50 000,00 грн.
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді грошової суми у розмірі 768,40 грн. за сплату судового збору при пред'явленні позовної заяви до суду та суму у розмірі 9 000,00 грн. як сплату за проведення судово - будівельної експертизи.
Ухвалою суду від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено .
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати . Ухвалити нове рішення про задоволення позову .
В апеляційній скарзі посилалася на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, суд не визначив характер спірних правовідносин, правову природу правовідносин , неправильно застосував норми матеріального права, та не застосував норми права які підлягають застосуванню, порушив норми процесуального права.
До апеляційної скарги надала висновок експерта КНДІСЕ від 18 листопада 2021 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження . Просила взяти вказаний висновок до уваги як доказ .
У відзиві на апеляційну скаргу , відповідачка ОСОБА_2 зазначила ,що рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції ,
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 04 серпня 2022 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило . Представники сторін приймали участь у розгляді справи в апеляційному суді .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).
Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири
АДРЕСА_4 та його прибудинкової території здійснює ОСББ «Гмирі 17».
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилалася на те, що з кінця липня 2018 року у квартирі відповідачки ОСОБА_2 , розпочались ремонтні роботи.
З тексту позовної заяви слідує, що у серпні 2018 року, позивачка повернувшись з роботи до своєї квартири почула сильні стуки і гуркотіння, які доносились зверху із квартири АДРЕСА_2 , а квартира позивачки була повністю заповнена будівельною пилюкою.
Так, позивачка вказує, що внаслідок незаконного втручання в поверхню опорної конструкції (несучої стіни) вентиляційної шахти між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , в коридорі квартири позивачки, біля її вхідних дверей - на поверхні стіни утворилась велика тріщина.
На думку позивачки, великі наскрізні пройми на поверхні несучої стіні (опорній конструкції) вентиляційної шахти між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 умисно зроблені для виведення труб каналізації та труб водовідведення , що в подальшому може нести загрозу здоров'ю та життю іншим мешканцям даного багатоповерхового будинку.
Таким чином, у якості обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 не погоджуючись з незаконними діями відповідачки ОСОБА_2 , пов'язаних з втручанням у несучу конструкцію з метою її реконструкції (опорної конструкції), де розташована вентиляційна шахта між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , посилається на нанесену їй шкоду завдану утворенням великої тріщини біля її вхідних дверей квартири.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог, і суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками, виходив із такого.
З метою встановлення обставин щодо втручання внаслідок ремонтних робіт у несучу стіну, відповідальними особами ОСББ «Гмирі-17» було складено акти обстеження.
Так, комісією правління ОСББ «Гмирі 17» в складі: голови правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4, заступника голови правління ОСОБА_6., та члена правління ОСОБА_5 18 липня 2018 року, було проведено обстеження шляхом візуального огляду несучих вертикальних елементів в кв. АДРЕСА_2 на наявність пошкодження, про що складено відповідний акт обстеження несучих вертикальних елементів в кВ. АДРЕСА_2 .
Зі змісту акту вбачається, що у ході візуального огляду були обстежені несучи вертикальні елементи в квартирі АДРЕСА_2 у відповідності до план-схеми розташування несучих вертикальних елементів 11-го-17-го поверхів 5036-14.02.13-КБ та визначено: утручань в несучі вертикальні елементи не виявлено, пошкоджень несучи вертикальні елементи не мають.
Крім того , комісія правління ОСББ «Гмирі 17» в складі: голови правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4, заступника голови правління ОСОБА_6., та члена правління ОСОБА_5 18 липня 2018 року склала акт обстеження стіни навколо вхідних дверей до кв. АДРЕСА_5 , шляхом візуального огляду стіни навколо вхідних дверей кв. АДРЕСА_5 з боку поверхового коридору загального для квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 на наявність пошкодження стіни. В ході огляду наявних візуальних пошкоджень стіни, штукатурки, фарбування не виявлено.
В подальшому , 01 листопада 2019 року комісією правління ОСББ «Гмирі 17» в складі: голови правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4, заступника голови правління ОСОБА_6., та члена правління ОСОБА_5 було проведено обстеження шляхом візуального огляду стіни навколо вхідних дверей кв. АДРЕСА_5 з боку поверхового коридору загального для квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 на наявність пошкодження стіни, про що склали відповідний акт, зі змісту якого вбачається, що у ході огляду наявних візуальних пошкоджень стіни, штукатурки, фарбування не виявлено.
Таким чином, уповноваженими особами ОСББ «Гмирі 17» було встановлено відсутність будь-яких пошкоджень стіни у квартирі позивачки.( т.1 а.с. 81-83)
Ухвалою Дарницького районного суду від 25 червня 2020 у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення судової будівельної технічної експертизи у вказаній цивільній справі відмовлено з підстав ст. 105 ,106 ЦПК України , з огляду на те, що позивачка не надала самостійно висновки експерта .
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За нормою ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник кватири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоповерховому житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно зі ст. 100 Житлового Кодексу України, виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується. Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).
Згідно зі ст. 152 Житлового Кодексу України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Жоднх доказів, які свідчили про недотримання відповідачкою будівельних норм і доказів які б у свою чергу свідчили про порушення прав , свобод чи інтересів позивачки , як власника квартири , позивачка суду не надала і судом першої інстанції таких доказів не здобуто.
Не надано таких доказів і до апеляційної скарги . Посилання апелянта на висновок експерта , отриманого після постановлення судом рішення , суд апеляційної інстанції не бере до уваги з огляду на таке .
Верховний Суд вказав , що така обставина , як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів .Навпаки , саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матименаслідокм порушення вищенаведених норм процесуального права , а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів , насамперед судів ( Постанова від 16 грудня 2020 року № 908/1908/19) .
З огляду на та , що вказаний висновок не був поданий позивачкию до суду першої інстанції , виключає можливість його прийняття судом апеляційної інстанції .
Згідно з ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювана шкоди.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювана шкоди; причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювана; вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі: причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завданої шкоди; вина завдана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіюваної шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27 червня 2019 року у справі №154/2094/16-ц.
Позивачка стверджуючи ,що відбулась реконструкція (втручання) у несучу стіну (опорна конструкція), де розташована вентиляційна шахта між квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , та утворення тріщини у квартирі АДРЕСА_5 є наслідком незаконного втручання в поверхню опорної конструкції (несучої стіни) вентиляційної шахти у квартирі АДРЕСА_2 саме внаслідок дій відповідачки - власника квартири АДРЕСА_2 , є лише судженням самої позивачки , які не підтверджені жодним доказом .
Посилання позивачкою у якості доказу втручання в несучу стіну на копії фото,не є належним і допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України .
Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, суд прийшов обґрунтованого висновку про відсутність належних та допустимих доказів щодо предмета доказування, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовних вимог, які були досліджені судом першої інстанції, і їм надана правова оцінка, а відтак додаткової оцінки не потребують.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції , колегія суддів приходить до висновку ,що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України , суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 серпня 2022 року.
Головуючий
Судді