09 серпня 2022 року Справа № 480/1607/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1607/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) в якій просить:
1. Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.01.2022 року за №184250007317, про відмову мені в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку та неврахування пільгового стажу роботи - неправомірним та скасувати його.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи за Списком №2 періоди роботи позивача на ВАТ "АК "Свема":
-з 22.07.1988 по 01.05.1996 за професією апаратник-поливник магнітних стрічок відділення виготовлення лаків і поливу магнітних стрічок цеху виготовлення магнітних стрічок (44);
-з 01.05.1997 по 01.01.1997 та з 01.01.1997 по 01.07.1999 за професією апаратник-відливальник кінофотооснови і техплівок відділення виготовлення лаків і емалей на полімеризаційних смолах і поливу технічних плівок виробництва композиційних матеріалів;
-з 01.07.1999 по 01.07.2004 за професією апаратник виготовлення плівочних матеріалів методом поливу відділення по виготовленню композицій на основі поліетилену і пластичних мас на основі акрилових сполук (гарячим способом із пластичних мас) виробництва композиційних матеріалів,
-період навчання за фахом з 01.09.1987 по 22.07.1988 в Середньому професійно-технічному училищі №13 міста Шостка.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2), у відповідності до п."б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення позивача за її призначенням, тобто з 10 січня 2022 року і провести нарахування та виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що досягнувши 50-річного віку вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, додавши всі необхідні документи, що підтверджують відповідний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.01.2022 за №184250007317 у призначені пільгової пенсії позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за списком №2. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки при зверненні до відповідача із заявою нею було надано уточнюючі довідки, а також інші документи, що підтверджують віднесення займаною них нею посад, до посад, що дають право на призначення пільгової пенсії у відповідності до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ).
Ухвалою суду від 03.02.2022 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову та зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.01.2022 про відмову у призначенні пенсії, прийнято на підставі заяви позивача від 10.01.2022. В ньому зазначено, що пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список 2) становить 55 років, вік позивача 52 роки 5 місяців 16 днів, пільговий стаж становить 0 років, страховий стаж становить 33 роки 2 місяці 6 днів.
До досягнення віку, встановленого абзацом другим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними віку, зокрема, 54 років 6 місяців - які народилися з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.
Необхідний пільговий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить для жінок 10 років. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2) з квітня 2023 по 31 березня 2024 року становить не менше 24 років 6 місяців у жінок.
За наданими документами до страхового стажу позивачу зараховані всі періоди.
До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи, в тому числі які просить позивач, відповідно до довідок від 09.04.2019 № 66, № 67, від 29.08.2019 № 174, виданих акціонерним товариством Акціонерна компанія "Свема", оскільки дані довідки не містять інформації про загальний підсумок пільгового стажу, як передбачено формою уточнюючої довідки (додаток 5 Порядку № 637).
За таких обставин відповідачем не зараховано до стажу роботи за Списком 2 періоди роботи з 22.07.1988 по 01.05.1996 за професією апаратник-поливник магнітних стрічок відділення виготовлення лаків і поливу магнітних стрічок цеху виготовлення магнітних стрічок, з 01.05.1996 по 01.01.1997 та з 01.01.1997 по 01.07.1999 за професією апаратник-відливальник кінофотооснови і техплівок відділення виготовлення лаків і емалей на полімеризаційних смолах і поливу технічних плівок виробництва композиційних матеріалів, з 01.07.1999 по 01.07.2004 за професією апаратник виготовленняплівочних матеріалів методом поливу відділення по виготовленню композицій на основі поліетилену і пластичних мас на основі акрилових сполук (гарячим способом із пластичних мас) виробництва композиційних матеріалів відсутні правові підстави.
Також відповідач зазначає, що зарахувати до стажу роботи за Списком № 2 період навчання за фахом з 01.09.1987 по 22.07.1988 в Середньому професійно-технічному училищі № 13 міста Шостка неможливо, оскільки до стажу роботи за Списком № 2 не зараховано період роботи з 22.07.1988 по 01.05.1996 де позивач працювала за професією або обіймала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, на момент навчання.
Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії, відповідач керувалося Законом №1058, в редакції Закону №2148, який на той час був чинним і регулював спірні правовідносини, тому оскаржуване рішення вважає правомірним.
Ухвалою суду від 08.06.2022 залучено до розгляду справи другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, проте відзиву на позов другим відповідачем у встановлений судом строк не подано.
Перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 10.01.2022 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 8).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.01.2022 №184250007317 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що заявниця не досягла пенсійного віку. Також цим рішенням до страхового стажу позивачу зараховані всі періоди (33 роки, 2 місяці, 6 днів) та не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи, відповідно до довідок від 09.04.2019 № 66, № 67, від 29.08.2019 № 174, виданих акціонерним товариством Акціонерна компанія "Свема", оскільки дані довідки не містять інформації про загальний підсумок пільгового стажу (а.с. 9).
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2011 по зразковій справі №360/3611/20, зміненому з мотивів та в решті залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.
Судом встановлено, що на день звернення позивача із заявою щодо призначення пенсії за віком 10.01.2022, вік позивача становив 52 роки, загальний страховий стаж складає 33 роки, 2 місяці, 6 днів.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, відповідачем оскаржуваним рішенням від 18.01.2022 також не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 , відповідно до довідок від 09.04.2019 № 66, № 67, від 29.08.2019 № 174, виданих акціонерним товариством Акціонерна компанія "Свема", оскільки дані довідки не містять інформації про загальний підсумок пільгового стажу (а.с. 9).
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Так, згідно долучених до заяви про призначення пенсії довідок, а саме:
- довідки ВАТ "АК "Свема" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 09.04.2019 № 66 ОСОБА_2 з 22.07.1988 по 01.05.1996 виконувала роботу за посадою апаратник-поливник магнітних стрічок відділення виготовлення лаків і поливу магнітних стрічок цеху виготовлення магнітних стрічок, яка передбачена розділу Х, підрозділу А, п. 5а код КП 2110А06а-10538 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (далі - постанова КМУ від 11.03.1994 № 162) (а.с. 14);
- довідки ВАТ "АК "Свема" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 09.04.2019 № 67 ОСОБА_1 з 01.05.1996 по 01.01.1997 та з 01.01.1997 по 01.07.1999 виконувала роботу за посадою апаратник-відливальник кінофотооснови і техплівок відділення виготовлення лаків і емалей на полімеризаційних смолах і поливу технічних плівок виробництва композиційних матеріалів, яка передбачена в розділі Х підрозділу 5а, код КП 2110А06а-10473 Списку №2 постанови КМУ від 11.03.1994 № 162 (а.с. 15).
- довідки ВАТ "АК "Свема" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 09.04.2019 № 68 ОСОБА_1 з 01.07.1999 по 01.07.2004 виконувала роботу за посадою апаратник виготовлення плівочних матеріалів методом поливу відділення по виготовленню композицій на основі поліетилену і пластичних мас на основі акрилових сполук (гарячим способом із пластичних мас) виробництва композиційних матеріалів (хімічне виробництво), яка передбачена в розділі Х підрозділу А, п.1 код КП 10А.1 Списку 2 постанови КМУ від 16.01.1993 № 36 (а.с. 16).
Вказані довідки видані на підставі первинних документів: особової картки ФТ-2, наказів по заводу (1988-1996, 1999 р.р.), наказу про результати атестації № 28 від 21.01.1994 зі змінами від 04.12.2013 № 42, наказу про результати атестації № 46 від 05.02.1997, наказу про результати атестації № 273 від 01.07.1999.
Таким чином, записи трудової книжки та вказані довідки підтверджують пільговий стаж роботи позивача за Списком №2 з 22.07.1988 по 01.05.1996, з 01.05.1996 по 01.01.1997, з 01.01.1997 по 01.07.1999, з 01.07.1999 по 01.07.2004.
Стосовно зарахування періоду навчання до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. д ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
З 01.09.1987 по 22.07.1988 позивач навчалася в Середньому професійно-технічному училищі № 13 міста Шостка та здобула середню освіту за професією апаратник виробництва магнітних стрічок, що підтверджується копією диплома від 22.07.1988 (а.с. 20, 21).
Враховуючи, що після закінчення навчання з 22.07.1988 ОСОБА_1 влаштувалася на посаду апаратник-поливник магнітних стрічок відділення виготовлення лаків і поливу магнітних стрічок цеху виготовлення магнітних стрічок, яка значиться в розділі Х, підрозділі А, п. 5а код КП 2110А06а-10538 Списку №2, тому період навчання з 01.09.1987 по 22.07.1988 в Середньому професійно-технічному училищі №13 повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів перебування позивача у декретній відпустці та відпустках по догляду за дитиною (до трьох років оплачуваної та до шести років без збереження заробітної плати) суд зазначає слідуюче.
Відповідно до ч. 2 статті 181 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VІІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Згідно ч. 6 ст. 179 КзПП України у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Таким чином, час перебування ОСОБА_1 у декретній відпустці та у відпустках по догляду за дитиною, коли позивач займала посаду апаратника виготовлення плівочних матеріалів методом поливу відділення по виготовленню композицій на основі поліетилену і пластичних мас на основі акрилових сполук (гарячим способом із пластичних мас) виробництва композиційних матеріалів (хімічне виробництво) необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком 2.
Щодо невідповідності довідок ВАТ "АК "Свема" від 09.04.2019 № 66, № 67, від 29.08.2019 №174 додатку № 5 Порядку № 637, суд вказує, що зміст наданих довідок надає змогу встановити період та характер виконуваної позивачем роботи, зокрема віднесення посад, які займала позивач з 22.07.1988 по 01.05.1996, з 01.05.1996 по 01.01.1997 та з 01.01.1997 по 01.07.1999, з 01.07.1999 по 01.07.2004 до Списку № 2. При цьому, вказані періоди роботи, відповідачем включено до загального стажу роботи позивача.
За викладених обставин суд дійшов висновку про наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, періоду роботи з 22.07.1988 по 01.05.1996 на посаді апаратник-поливник магнітних стрічок відділення виготовлення лаків і поливу магнітних стрічок цеху виготовлення магнітних стрічок; з 01.05.1996 по 01.01.1997 та з 01.01.1997 по 01.07.1999 на посаді апаратник-відливальник кінофотооснови і техплівок відділення виготовлення лаків і емалей на полімеризаційних смолах і поливу технічних плівок виробництва композиційних матеріалів; з 01.07.1999 по 01.07.2004 на посаді апаратник виготовлення плівочних матеріалів методом поливу відділення по виготовленню композицій на основі поліетилену і пластичних мас на основі акрилових сполук (гарячим способом із пластичних мас) виробництва композиційних матеріалів, періоду навчання з 01.09.1987 по 22.07.1988 в Середньому професійно-технічному училищі №13.
Тобто, на день звернення позивача із заявою щодо призначення пенсії за віком 10.01.2022, вік ОСОБА_1 становив 52 роки, страховий стаж складав 33 роки, 2 місяці 6 днів, в т.ч. пільговий стаж (за Списком №2) складав більше 10 років.
Тому, у відповідності до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII позивач на пільгових умовах має право на пенсію за віком.
На підставі викладеного, рішення Головного управління пенсійного фонду у Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2022 за №184250007317 є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 10.01.2022, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно відмовлено в задоволенні її заяви.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 10.01.2022 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Чернігівській області суму судового збору у розмірі 992,40 грн., сплачену за квитанцією від 20.01.2022.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2022 за №184250007317.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи на ВАТ "АК "Свема" з 22.07.1988 по 01.05.1996, з 01.05.1996 по 01.01.1997, з 01.01.1997 по 01.07.1999, з 01.07.1999 по 01.07.2004 та період навчання з 01.09.1987 по 22.07.1988 в Середньому професійно-технічному училищі №13.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ), пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 10.01.2022 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 992,4 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар