09 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5532/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ України в Полтавській області, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України в Харківській області, відповідач - 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов'язання ГУ ПФ України в Полтавській області зарахувати до вислуги років та стажу роботи ОСОБА_1 на посадах прокурорів періоди роботи в Полтавській обласній прокуратурі з 01.07.2020 по 31.10.2021, та на підставі заяви від 30.05.2022 призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки Полтавської обласної прокуратури від 30.05.2022 №21-88 вих.22 про складові заробітної плати (грошового забезпечення) для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що рішенням ГУ ПФ України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641 ОСОБА_1 протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру", оскільки у позивача відсутній достатній стаж роботи для призначення зазначеного виду пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/5532/22; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ГУ ПФ України в Полтавській області до суду надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач - 1 підтримав висновки, викладенні у рішенні ГУ ПФ України в Харківській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років від 06.06.2022 №163750015641. Зазначив про відсутність правових підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оскільки на дату звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, позивач не набув права на її призначення.
ГУ ПФ України в Харківській області до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що до стажу роботи позивача на посадах прокурорів не підлягають зарахуванню періоди роботи: з 09.08.1999 по 31.10.2002, оскільки відповідно до статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення при призначенні пенсії, у тому числі пенсії за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства України і законодавства Республіки Молдова, у тому числі і до вступу в дію цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01.01.1992, проводиться по законодавству держави, яка призначає пенсію; з 01.07.2020 по 31.10.2021, оскільки відповідно до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату внесків до Пенсійного фонду України за роботу в органах Полтавської обласної прокуратури. Враховуючи наведене, на думку відповідача - 2, рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" є правомірним.
Позивачем до суду надані письмові пояснення на відзиви відповідачів, в яких ОСОБА_1 зазначив, що спірне рішення ГУ ПФ України в Харківській області містить виключно одну підставу для відмови в призначенні пенсії, а саме відсутність відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за роботу в органах Полтавської обласної прокуратури за період з 01.07.2020 по 31.10.2021. При цьому, зазначене рішення не містить жодної згадки щодо не зарахування до стажу позивача періоду роботи з 09.08.1999 по 31.10.2002 в органах прокуратури Республіки Молдова. Таким чином, фактичні обставини, які не покладено в основу спірного рішення є безпідставними та не можуть братися до уваги судом.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №816/1252/15, залишеним в цій частині без змін постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 та Верховного Суду від 09.06.2021, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.03.2015 №211к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Полтавської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24.03.2015.
12.10.2021 Генеральним прокурором прийнято наказ №350к, яким скасовано наказ від 23.03.2015 №211к та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24.03.2015.
30.05.2022 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру". До заяви додав документи, що підтверджують стаж роботи позивача.
06.06.2022 ГУ ПФ України в Харківській області прийнято рішення №163750015641, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, з огляду на те, що до стажу роботи позивача на посадах прокурорів не зараховано період роботи з 01.07.2020 по 31.10.2021, оскільки відповідно до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату внесків до Пенсійного фонду України за роботу в органах Полтавської обласної прокуратури. Зважаючи на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж роботи за вислугу років - 25 років, який передбачений статтею 86 Закону України "Про прокуратуру", відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Не погодившись з рішенням ГУ ПФ України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 16 вказаного Закону застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), статтею 86 якого урегульовано порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури.
Відповідно до частини першої цієї статті прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Частиною шостою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Згідно з частиною восьмою зазначеної статті, право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята статті 86 Закону №1697-VII).
Спір у цій справі стосується наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII.
Заперечуючи право ОСОБА_1 на призначення пенсії, відповідач - 2 керувався тим, що позивач не має достатнього стажу, наявність якого є підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII.
Водночас, суд не погоджується з цими твердженнями відповідача - 2 з наступних підстав.
Відповідно до змісту рішення ГУ ПФ України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641, розглянувши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років разом з доданими до неї документами, відповідач - 2 дійшов висновку про наявність у позивача вислуги років, підтвердженої у встановленому статтею 86 Закону №1697-VII порядку, тривалістю 23 роки 8 місяців 12 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 3 місяці 14 днів.
До вислуги років позивача зараховані наступні періоди: половина строку навчання у Міжнародному Незалежному Університеті Молдови з 01.09.1994 по 26.06.1999, періоди роботи у Прокуратурі Республіки Молдова з 09.08.1999 по 31.10.2002, періоди роботи в органах прокуратури України з 11.11.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 30.06.2020, з 01.11.2021 по 31.03.2022.
Натомість період роботи з 01.07.2020 по 31.10.2021 не зараховано до вислуги років та стажу роботи на посадах прокурорів, оскільки за висновком ГУ ПФ України в Харківській області у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату позивачем внесків до Пенсійного фонду України за роботу в органах Полтавської обласної прокуратури за цей період.
З цього приводу суд враховує, що ОСОБА_1 наказом Генеральної прокуратури України від 23.03.2015 №211к звільнений з посади заступника прокурора Полтавської області у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №816/1252/15, залишеним в цій частині без змін постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 та Верховного Суду від 09.06.2021, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.03.2015 №211к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Полтавської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24.03.2015.
На виконання цього рішення, Генеральним прокурором прийнято наказ від 12.10.2021 №350к, яким скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.03.2015 №211к та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24.03.2015.
Отже, період з 24.03.2015 по 12.10.2021 є вимушеним прогулом ОСОБА_1 , що мав місце з огляду на незаконне звільнення позивача зі служби в органах прокуратури та його несвоєчасне поновлення на посаді.
За своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.
Отже, факт поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходив службу в органах прокуратури, а безпосередньо саме зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника, а тому відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років та стажу роботи в органах прокуратури.
Також, залученою до матеріалів справи копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 11.11.2002 підтверджено, що до неї на підставі наказу Генерального прокурора від 12.10.2021 №350к внесено запис №11 про недійсність запису №10 щодо звільнення позивача з органів прокуратури на підставі наказу Генеральної прокуратури України від 23.03.2015 №211к.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24.03.2015 та станом на день звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував обіймати посаду заступника прокурора Полтавської області, спірний період з 01.07.2020 по 31.10.2021 зараховується до вислуги років та стажу роботи позивача в органах прокуратури.
Крім того, сумніви відповідача - 2 щодо несплати роботодавцем позивача страхових внесків за період з 01.07.2020 по 31.10.2021 самі по собі не можуть бути підставою для неврахування підтвердженого періоду роботи позивача у його страховий стаж, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання роботодавцем - страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 28.05.2021 у справі №591/3839/16-а, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а та від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
При цьому, на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у цій справі Полтавською обласною прокуратурою надано інформацію щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 у період з 01.07.2020 по 31.10.2021. З наданої інформації вбачається, що позивач з 01.07.2020 по 31.10.2021 не отримував заробітну плату, а сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України Полтавською обласною прокуратурою не здійснювалась.
Надаючи оцінку цим обставинам, суд враховує, що позивач поновлений на роботі рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №816/1252/15.
Однак, рішення суду від 30.06.2020 у справі №816/1252/15 фактично виконане лише 12.10.2021, внаслідок видання Офісом Генерального прокурора наказу №350к. Проте зазначені обставини не позбавили роботодавця позивача виконати свій обов'язок щодо виплати ОСОБА_1 заробітної плати та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За таких обставин, доводи відповідачів про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 до вислуги років та стажу роботи в органах прокуратури періоду з 01.07.2020 по 31.10.2021 є безпідставними.
Суд також визнає помилковими доводи відповідача - 2, викладені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності підстав для зарахування до вислуги років та стажу роботи позивача на посадах прокурорів у Прокуратурі Республіки Молдова періоду роботи з 09.08.1999 по 31.10.2002, з огляду на наступне.
Статтею 8 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 29.08.1995 (далі - Угода від 29.08.1995), ратифікованої Законом України від 29.10.1996 №434/96-ВР встановлено, що при призначенні пенсії, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу, накопиченого у відповідності із законодавством України і законодавством Республіки Молдова, в тому числі і до вступу в дію цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01.01.1992, проводиться по законодавству держави, яка призначає пенсію.
Статтею 4 Угоди від 29.08.1995 регламентовано, що після вступу в дію цієї Угоди Договірні Сторони надають на своїй території постійно проживаючим громадянам, в тому числі і тим, які переїхали (приїхали) із іншої Договірної Сторони, однакові зі своїми громадянами права в галузі пенсійного забезпечення.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, які видані у встановленому порядку на території України і на території Республіки Молдова, в тому числі і до вступу в силу цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01.01.1992, приймаються без легалізації (стаття 15 Угоди від 29.08.1995).
Статтею 7 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Молдова, які працюють за межами кордонів своїх держав від 13.12.1993 (далі - Угода від 13.12.1993), що набрала чинності 25.02.1994, визначено, що трудовий стаж і стаж роботи за фахом, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони працевлаштування.
Так, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.01.2001 та їх письмового перекладу з румунської мови на українську, зробленого перекладачем ОСОБА_2 , справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Мудрою А.М., вбачається що ОСОБА_1 працював у період з 09.08.1999 по 31.10.2002 у Прокуратурі Республіки Молдова та отримував офіційну заробітну плату.
Вищезазначений період роботи позивача на посадах прокурорів також узгоджується з довідкою Генеральної прокуратури Республіки Молдова вих.№33-12d/20-445 від 16.12.2020.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною першою статті 101 Закону №1788-XII також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, при виникненні у пенсійного органу сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, пенсійний орган має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, витребування та перевірка додаткових документів та довідок є правом пенсійного органу.
Враховуючи вищевикладене, на працівника не може перекладатись тягар доведення достовірності даних, що зазначені у довідці про підтвердження наявного трудового стажу. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, у тому числі за вислугу років, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів роботодавцем, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини роботодавця не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Крім того, у рішенні ГУ ПФ України в Харківській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років від 06.06.2022 №163750015641 зазначено, що єдиною підставою для відмови у призначенні такого виду пенсії є не зарахування періоду роботи позивача з 01.07.2020 по 31.10.2021 до вислуги років та стажу роботи в органах прокуратури.
Інших підстав для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідачем - 2 у вищенаведеному рішенні не вказано, а тому посилання відповідача - 2 на відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 09.08.1999 по 31.10.2002, тобто на фактичні обставини, які не покладено в основу спірного рішення пенсійного органу є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що до рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років від 06.06.2022 №163750015641, відповідачем - 2 додано розрахунок трудового стажу, у якому зазначено наступну інформацію щодо позивача: з 09.08.1999 по 31.10.2002 трудова діяльність: прокурор/слідчий склад; стаж на право: 3 роки 2 місяці 23 дні.
Отже, додані відповідачем - 2 до спірного рішення документи також не спростовують та підтверджують записи в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 01.01.2001 про його трудову діяльність у період з 09.08.1999 по 31.10.2002, який підлягає зарахуванню до вислуги років та стажу позивача на посадах прокурорів.
При цьому, відповідачі жодним чином не заперечують достатність наданих позивачем разом із заявою від 30.05.2022 документів для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років, адже залучена до матеріалів справи копія розписки - повідомлення від 30.05.2022 оформлена спеціалістом пенсійного органу, не містить вказівки на необхідність надання особою додаткових документів.
За висновком суду позивач набув достатньої вислуги років та стажу роботи за посадою прокурора задля призначення йому пенсії за вислугу років.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені Законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
Таким чином, додатково до розрахованих пенсійним органом вислуги років та стажу роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури, що зазначені у рішенні ГУ ПФ України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641, з урахуванням вищенаведеного висновку суду, належить також зарахувати період роботи з 01.07.2020 по 31.10.2021, що становить 01 рік та 04 місяці.
Отже, загалом вислуга років позивача на день звернення до пенсійного органу становить 25 років та 12 днів, а стаж роботи в органах прокуратури - 22 роки 07 місяців та 14 днів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Харківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років від 06.06.2022 №163750015641 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років та стажу роботи на посадах прокурорів згідно з Законом України "Про прокуратуру" період роботи з 01.07.2020 по 31.10.2021 та призначити йому з 30.05.2022 пенсію за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з урахуванням довідки Полтавської обласної прокуратури про складові заробітної плати (грошового забезпечення) для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 30.05.2022 №21-88 вих.22.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 30.06.2022 №ПН62, яка наявна у матеріалах справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243 - 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.06.2022 №163750015641.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років та стажу роботи на посадах прокурорів згідно з Законом України "Про прокуратуру" період роботи з 01.07.2020 по 31.10.2021 та призначити, нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 з 30.05.2022 пенсію за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з урахуванням довідки Полтавської обласної прокуратури про складові заробітної плати (грошового забезпечення) для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 30.05.2022 №21-88 вих.22.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко