09 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7871/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням суду від 30 липня 2021 року у справі № 440/7871/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» №33/37-4/10172 від 04 червня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» №33/37-4/10172 від 04 червня 2021 року, виходячи з 76% грошового забезпечення, а також здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
14 червня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення разом з доказами її направлення відповідачу.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду передано судді Ясиновському І.Г.
Згідно з частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу частини третьої статті 166 того ж кодексу заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд процесуальних питань здійснено судом у порядку письмового провадження.
З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе провести розгляд заяви без участі учасників справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15 червня 2022 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Витребувано у боржника докази.
06 липня 2022 року до суду надійшла інформація про результати виконання рішення суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області разом з доказами на підтвердження, відповідно до якого зазначено, що на виконання вказаного вище рішення Полтавського окружного адміністративного суду позивачу проведено перерахунок пенсії та нарахована доплату до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2021 в розмірі 77374,66 грн. Наголошував на введенні в державі воєнного стану та на той факт, що Кабінетом Міністрів не прийнято постанову про затвердження бюджету Фонду, затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління на ІІ квартал 2022 року, однак призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в тимчасовому розписі доходів і видатків не передбачено /а.с. 74-75/.
Положеннями КАС України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, закон не встановлює, з яких підстав на суб'єкта владних повноважень може бути покладено такий обов'язок.
Однак, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону №1402-VIII щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі № 340/962/19, а також в ухвалі Верховного Суду від 13.12.2021 у справі № 826/3235/16.
Аналіз вищевикладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, у тому числі, що викладені в ухвалі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі №754/12702/14-а, дає суду підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:
- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:
- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,
- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд враховує, що відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплата пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Як передбачено положеннями ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно ст. 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з цим, суд враховує, що у силу частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, з метою виконання рішення суду у цій справі позивач звертався до суду із заявою про видачу йому виконавчого листа, на підставі якого останній видано та направлено позивачем на примусове виконання.
За результатами проведених дій з примусового виконання в межах виконавчого провадження № 66906286 державним виконавцем з мотивів неможливості виконання рішення суду в повному обсязі без участі боржника закінчено виконавче провадження, про що винесено постанову від 31.01.2022 /а.с. 62/.
Натомість, відомостей про оскарження такої постанови суду надано не було.
Варто наголосити, що боржником у листі від 06.10.2021 №1600-0404-8/68170 /а.с. 83/ до органу державної виконавчої служби зазначено, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду". Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
При цьому, відповідно до інформації про виконання судового рішення у даній справі наголошував на введенні в державі воєнного стану та на той факт, що Кабінетом Міністрів не прийнято постанову про затвердження бюджету Фонду, затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління на ІІ квартал 2022 року, однак призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в тимчасовому розписі доходів і видатків не передбачено /а.с. 74-75/.
Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Доплати пенсій на виконання рішень судів здійснюються по мірі надходження коштів до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення цих виплат.
Крім того, з долучених представником відповідача документів судом встановлено, що останнім вчиняються дії з виконання такого рішення суду, зокрема, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок, що підтверджено копією відповідного протоколу /а.с. 82/. Позивачу проведено в вересні 2021 року перерахунок його пенсії на виконання вказаного рішення суду, починаючи з 01.12.2019. Після проведення перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача з 01 грудня 2019 становить 15275,16 грн. Доплата пенсії, розрахована на виконання рішення суду у справі №440/7871/21 та на підставі здійсненого відповідачем перерахунку пенсії позивача за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року складає 77374,66 грн /а.с. 81/.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 19.10.2018 у справі № 206/3911/17.
При цьому, посилання позивача на отримання ним інформації про достатність грошових коштів у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання судових рішень не підтверджено належними та допустимими доказами. А посилання на окремі рішення стосовно інших осіб не містять підтвердження проведення виплат за такими рішеннями.
Зауваження заявника про отримання фінансової допомоги керівним складом боржника не може свідчити про наявність фінансування відповідача на виконання судових рішень.
Таким чином, на переконання суду відповідач виконав залежні від нього заходи, спрямовані на виконання рішення, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із підстав, визначених в такій заяві.
Керуючись статтями 248, 256, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський