Справа № 420/15989/21
09 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Одеській області, генерала поліції третього ранку ОСОБА_2 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області” №1849 від 18.08.2021р., щодо вчинення майором поліції дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Ухвалою суду від 07.09.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.10.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 10.12.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із пунктом 4 наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Одеській області, генерала поліції третього ранку ОСОБА_2 “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області” №1849 від 18.08.2021р., щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач зазначив, що умисне приховування ОСОБА_3 речового доказу від керівництва ОРУП №1 ГУНП, на його думку, спростовує інформацію, зазначену у висновку за результатами службового розслідування від 05.08.2021р. та оскаржуваному наказі №1849 від 18.08.2021р. про скоєння ним дисциплінарного проступку. Позивач зазначив, він ніяк не міг контролювати дії сержанта поліції ОСОБА_3 тому, що вона приховала факт отримання речового доказу шляхом введення в оману керівництва ОРУП №1 ГУНП. Поряд з цим, позивач вважає, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є неправомірним та суворим, враховуючи його попередню бездоганну поведінку та позитивну характеристику в правоохоронних органах.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві від 11.11.2021р., зазначивши, що ОСОБА_1 , не було забезпечено належної організації, діяльності підлеглого - сержанта ОСОБА_4 , належного контролю за її діями, що призвело до вчинення останньою кримінального правопорушення, неналежному виконанні вимог наказу ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 11.02.2021р. №83, формальному проведенні інвентаризації речових доказів, які знаходились у камері їх зберігання, та надало можливість останній вчиняти протиправні дії, тимчасово уникнути дисциплінарної відповідальності і призвело до надзвичайної події (внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння кримінального правопорушення. Повідомлення поліцейському про підозру в його вчиненні та втрати речових доказів). За таких обставин, на думку представника відповідача, твердження позивача стосовно того, що він не міг контролювати дану ситуацію та взагалі дії сержанта поліції ОСОБА_3 не є обґрунтованими. Відповідач, стосовно накладеного на позивача дисциплінарного стягнення зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника,ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Тобто, дисциплінарна комісія, у межах своїх дискреційних повноважень, сама обирає вид дисциплінарного стягнення, враховуючі всі обставини, які мають та мали місце при вчиненні особою дисциплінарного проступку. За таких обставин, як представник відповідача вважає, що ГУНП в Одеській області при виданні оскаржуваного наказу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 не порушило жодних прав та інтересів позивача.
Сторони повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явились. 23.10.2021р. до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. 19.07.2022р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Одеській області “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області” №1849 від 18.08.2021р. (пункт 4), за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1, 4 ч.3 ст.1, п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських та присяги поліцейського, начальника сектору логістики поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.15-18 т.1).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року
№580-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3)поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами 1, 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9)підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Поряд з цим, положеннями ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6)звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №83 від 11.02.2021р., з метою попередження і виявлення фактів порушення порядку зберігання речових доказів, недопущення їх незаконного знищення, втрати призначено чергову комісійну інвентаризацію речових доказів (а.с.7-8 т.3), до складу якої входив, зокрема, ОСОБА_1 , начальник сектору логістики ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
На підставі вказаного наказу №83 від 11.02.2021р. було складено акт №60-1722 інвентаризації речових доказів у вигляді наркотичних засобів, психотропних речовин та прейскурантів, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, затверджений тимчасово виконуючим обов'язки начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 (а.с.78 -138 т.2).
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1280 від 11.06.2021р. «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування щодо внесення 16.01.2021р. працівниками УСБУ в Одеській області відомостей до ЄРДР за №22021160000000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2, 3 ст. 307 КК України, та проведення слідчих дій у службовому кабінеті, закріпленому за поліцейським сектору логістики Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області сержантом поліції ОСОБА_3 та камері зберігання речових доказів ОРУП №1 ГУПН в рамках кримінального провадження (а.с.6 т.2).
ОСОБА_3 займала посаду поліцейського сектору логістики Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, яка наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №903 від 11.06.2021р. відсторонена від займаної посади на період проведення службового розслідування (а.с.7 т.2).
У січні 2021 року, як з'ясовано у ході службового розслідування (а.с.8-14 т.1), сержант поліції ОСОБА_3 , у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, абзацу 2 п. 9 Порядку зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 №422, абзацу 3 п. 7 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. № 1104, п.п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179, Присяги поліцейського і посадової інструкції, зловживаючи повноваженнями, передбаченими п. 22 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», та п. 15 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, не вжила заходів щодо належного збереження речового доказу по кримінальному провадженню та привласнила наркотичний засіб - кокаїн, масою 476,1 г.
За змісту наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1849 від 18.08.2021р. вбачається, що у ході службового розслідування встановлено, що у акті №60-1722 взагалі не відображені відомості щодо наявності або відсутності речових доказів по кримінальному провадженню, які 14.12.2020р. сержант поліції ОСОБА_3 отримала від капітана поліції ОСОБА_6 . Таким чином, сержант поліції ОСОБА_3 , у порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337 -VIII, п.п.1,2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських , затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179 та Присяги поліцейського, 22.02.2021р. умисно приховала від інвентаризаційної комісії та керівництва Одеського районного управління поліції №1 ГУНП факт отримання речового доказу для зберігання. Також зазначено, що зі свого боку, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та посадової інструкції, дії підлеглої взагалі не контролював.
Згідно п.6 висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 05.08.2021р. за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію, п.п.1, 4 ч.3 ст.1, п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, п.п.1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських та присяги поліцейського, начальнику сектора логістики ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 визначено оголосити сувору догану (а.с.8-14 т.1).
Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
З висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача, судом встановлено, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення начальником сектора логістики ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Водночас, що у спірних правовідносинах службове розслідування призначене та проведене стосовно ОСОБА_3 .
Крім цього, саме у межах вказаного службового розслідування позивач надавав пояснення, а спірний наказ прийнято відповідачем за результатами та на підставі висновків цього ж службового розслідування.
Разом з тим, у висновку службового розслідування відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього застосовано спірне дисциплінарне стягнення.
В свою чергу позивач притягнутий до відповідальності як керівник, який зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Водночас, під час дисциплінарного провадження було встановлено, що у ході службового розслідування встановлено, що у вказаному акті (№60-1722) взагалі не відображені відомості щодо наявності або відсутності речових доказів по кримінальному провадженню, які 14.12.2020р. сержант поліції ОСОБА_3 отримала від капітана поліції ОСОБА_6 та зроблені висновки, що сержант поліції ОСОБА_3 , у порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, п.п. 1,2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських , затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179 та Присяги поліцейського, 22.02.2021р. умисно приховала від інвентаризаційної комісії та керівництва Одеського районного управління поліції №1 ГУНП факт отримання речового доказу для зберігання.
Так, у ході вказаного службового розслідування було встановлено, що 04.06.2021р. на адресу керівництва ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 03.06.2021р. №9/4910 та лист Одеського управління ДВБ Національної поліції України від 08.06.2021р. №762/42-15/01-21 щодо внесення 16.01.2021р. працівниками УСБУ в Одеській області відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України та проведення 02.06.2021р. в адміністративному приміщені Одеського районного управління поліції ГУНП слідчих дій по вказаному кримінальному провадженню у робочому кабінеті, де службову діяльність здійснювала поліцейський сектору логістики ОРУП №1 ГУНП в Одеській області сержант поліції ОСОБА_3 , яка причетна до викрадення наркотичного засобу - кокаїну, що зберігався у обладнаній камері речових доказів Одеського районного управління поліції №1 ГУНП. З метою перевірки відомостей, викладених у вказаних документах і було призначене вказане службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування ОСОБА_3 була відповідальною за зберігання речових доказів та озброєння. Також було встановлено, що 14.12.2020р. старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітан поліції БорисовВ.І. передав речовий доказ - наркотичний засіб сержанту поліції ОСОБА_3 для відповідного оформлення та поміщення до камери речових доказів, того ж дня ОСОБА_8 видала капітану ОСОБА_6 квитанцію, яку він долучив до кримінального провадження у рамках якої було вилучено вказаний наркотичний засіб. У січні 2021 року ОСОБА_3 не вжила заходів щодо належного збереження речового доказу по кримінальному провадженню та привласнила вказаний наркотичний засіб.
При цьому, як свідчать матеріали справи, сержант поліції ОСОБА_3 приховала факт отримання речового доказу шляхом введення в оману керівництва ОРУП №1 ГУНП.
Відповідно до п.9 - п.11 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2012 р. № 1104, для обліку речових доказів у кожному органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів (далі - книга обліку) за формою згідно з додатком 1, яка нумерується, прошнуровується, засвідчується підписом керівника слідчого підрозділу або підрозділу дізнання і скріплюється печаткою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. Книга обліку зберігається у відповідальної особи. Взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об'єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день. Запис про вилучені (отримані) речові докази робиться у книзі обліку відповідальною особою на підставі протоколу, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), поданого слідчим, дізнавачем, який здійснює кримінальне провадження. Записи робляться у книзі обліку в хронологічному порядку, інформація про кожний речовий доказ зазначається окремо. У разі коли робляться записи про кілька однорідних речових доказів, зазначаються їх найменування, кількість, вага, об'єм (залежно від виду вилучених речей або документів). Якщо речові докази залишаються в матеріалах кримінального провадження і не здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа або передаються на зберігання до іншого місця зберігання, визначеного в цьому Порядку, в книзі обліку робиться відповідна відмітка із зазначенням прізвища слідчого, дізнавача, який здійснює кримінальне провадження. Після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий, дізнавач у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов'язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів.
Згідно з п.5 Порядку зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008р. №422 про прийняття для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідальна особа робить відповідний запис у журналі обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - журнал обліку) за формою згідно з додатком 1 та видає квитанцію за формою згідно з додатком 2, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_3 , вона під час прийняття речових доказів для зберігання перевіряє відповідність даних, зазначених у протоколі, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), фактичному стану речових доказів. Веде, засвідчену підписом керівника слідчого підрозділу, книгу обліку прийняття речових доказів за встановленою формою, у хронологічному порядку, інформацію про кожний речовий доказ окремо, яку зберігає у службовому кабінеті (сейфі). Заповнює та надає слідчому квитанцію про отримання для зберігання від останнього речових доказів для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Судом встановлено, що сержант поліції ОСОБА_3 , яка була відповідальною за зберігання речових доказів не внесла відповідні записи до книги обліку речових доказів щодо отримання 14.12.2020р. від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітана поліції ОСОБА_6 речового доказу - наркотичного засобу, а лише видала йому квитанцію, яку він долучив до кримінального провадження у рамках якої було вилучено вказаний наркотичний засіб. При цьому, як свідчать матеріали справи у січні 2021 року ОСОБА_3 не вжила заходів щодо належного збереження речового доказу по кримінальному провадженню та привласнила вказаний наркотичний засіб.
Відповідно до п.2.4 розділу ІІ посадової інструкції начальника сектору логістики Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 він бере участь у проведенні інвентаризації, доповідає начальнику Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з питань надлишків та нестач, по їх результатам готує доповідну записку.
Згідно оскарженого наказу підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення зазначено відсутність контролю за діями підлеглої сержанта ОСОБА_4 , незабезпечення належної організації діяльності підлеглого, що призвело до вчинення нею кримінального правопорушення, формальному проведенні інвентаризації речових доказів, які знаходились у камері їх зберігання, що надало можливість останній вчиняти протиправні дії, тимчасово уникнути дисциплінарної відповідальності та призвело до надзвичайної події.
Так, згідно матеріалів службового розслідування та оскарженого наказу у ході службового розслідування встановлено, що у акті №60-1722 інвентаризації речових доказів у вигляді наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області від 11.02.2021р., комісією з проведення інвентаризації, до складу якої входив ОСОБА_1 , взагалі не відображені щодо наявності або відсутності речових доказів по кримінальному провадженню, які 14.12.2020р. сержант поліції ОСОБА_3 отримала від капітана поліції ОСОБА_6 . При цьому, як встановлено судом, сержант поліції ОСОБА_3 яка була відповідальною за зберігання речових доказів не внесла відповідні записи до книги обліку речових доказів щодо отримання 14.12.2020р. від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітана поліції ОСОБА_6 речового доказу - наркотичного засобу, а у січні 2021 року ОСОБА_3 привласнила вказаний наркотичний засіб. Тобто на момент проведення у лютому 2021 року інвентаризації речових доказів, які знаходились у камері їх зберігання, вказаний наркотичний засіб фактично був відсутній та у зв'язку з не внесенням відповідних записів до книги обліку речових доказів щодо його отримання, позивач не мав змоги встановити вчинення його підлеглою сержантом поліції ОСОБА_3 вказаного порушення, іншого способу контролю порядку зберігання речових доказів у камері їх зберігання, його підлеглою ОСОБА_3 , яка була відповідальною за зберігання речових доказів, крім проведення інвентаризації таких речових доказів діючим законодавством та посадовою інструкцією позивача не встановлено. Разом з тим, суд враховує, що у позивача на момент проведення вказаної інвентаризації була відсутня інформація щодо отримання 14.12.2020р. від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітана поліції ОСОБА_6 речового доказу - наркотичного засобу, підтвердженого виданою сержантом поліції ОСОБА_3 квитанцією.
Враховуючи викладене та те, що метою службового розслідування є встановлення наявності причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками, ступінь вини та мотиви протиправної поведінки працівника та під час дисциплінарного провадження не було встановлено причинного зв'язку між діями позивача та його наслідками, а також його вина, враховуючи умисне приховання ОСОБА_3 від інвентаризаційної комісії та керівництва Одеського районного управління поліції №1 ГУНП факту отримання речового доказу для зберігання, суд прийшов до висновку, що спірний наказ щодо позивача прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Одеській області “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області” №1849 від 18.08.2021 р. про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 908,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Одеській області “Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області” №1849 від 18.08.2021 р. про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, вул. Єврейська 12, м.Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра