Ухвала від 08.08.2022 по справі 420/10631/22

Справа № 420/10631/22

УХВАЛА

08 серпня 2022 року м. Одеса

суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 року № 0109525104 видане на підставі Акту перевірки за № 3750/15-32-51-04/05471158 від 19.06.2020 року «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних АТ «Одеська ТЕЦ» код 05471158» в частині нарахування штрафу за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних на загальну суму 3 687 707, 26 грн., виданого ГУ ДПС в Одеській області.

Поряд з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення позивачеві строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування заяви зазначено, що на час складання спірного податкового повідомлення-рішення та звернення до суду в перший раз був відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування п.52-1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України. Правовий висновок щодо застосування п.52-1 підр.10 розд. XX Податкового кодексу України з приводу наявності/відсутності підстав для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних виписаних до введення карантину, але зареєстрованих після 1 березня 2020 року було викладено лише в постанові Верховного суду в постанові від 10.12.2021 року №420/10367/20. Товариство очікувало на висновок Верховного суду по справі № 420/10367/20 з питання застосування п.52-1 підр.10 розд. XX Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що саме з грудня 2021 року, коли було прийнято постанову Верховного Суду по справі № 420/10367/20 від 10.12.2021 року та сформовано правовий висновок Верховним Судом щодо правильного застосування п.52-1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України, позивач дізнався про порушення своїх прав. Також позивач зазначає про введення в Україні з 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану та на те, що передбачені ст.102 ПКУ строки давності не сплинули.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.

Так, частинами 1-3 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19 сформував наступний правовий висновок.

Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас, норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.

Отже, з урахуванням зазначеного, посилання позивача на те, що передбачені ст.102 ПКУ строки давності не сплинули жодним чином не впливають на поважність підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Також, суд зазначає, що 10.12.2021 року Верховним Судом сформовано правовий висновок щодо правильного застосування п.52-1 підр.10 розд. XX Податкового кодексу України, зроблений в постанові від 10.12.2021 року по справі № 420/10367/20. Саме на даний правовий висновок позивач посилається як на вагому підставу порушення строку звернення до суду з даним позовом.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження протиправних дій, рішень, бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. КАС України не визначає, як початок перебігу строку звернення до суду особи (фізичної та юридичної), день, з якого судова практика з того чи іншого спірного питання зазначала змін. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли позивача можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки. Вказані позивачем обставини не підтверджують факт неможливості звернення до суду в установлений законом строк, що могло бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду поважними.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 року воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Водночас, позивач у заяві про поновлення пропущеного строку лише посилається на введення воєнного стану та не обґрунтовує, яким чином запровадження цього стану унеможливило своєчасне звернення до суду.

Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у заяві про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із наведеними обґрунтованими обставинами, відмінними від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, що надана позивачем.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Залишити без руху адміністративний позов акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.

Суддя Н.В. Бжассо

Попередній документ
105645299
Наступний документ
105645301
Інформація про рішення:
№ рішення: 105645300
№ справи: 420/10631/22
Дата рішення: 08.08.2022
Дата публікації: 11.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (30.11.2022)
Дата надходження: 21.11.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення