справа №380/8212/22
08 серпня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року догляду за донькою інвалідом І групи ОСОБА_2 , яка була інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилається на те, що у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року позивач здійснювала догляд за донькою - ОСОБА_2 , особою з інвалідністю з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний факт встановлено рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили. Зазначила, що з 05.01.2005 року її доньку визнано особою з інвалідністю І групи, підтвердженням чого є акт №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року. У зв'язку із цим, 03.02.2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу часу догляду за донькою-особою з інвалідністю І групи з 05.01.2005 року по 04.08.2005 року, однак у відповідь отримала відмову. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач звернулася до відповідача із заявою довільної форми, в якій просила зарахувати їй до страхового стажу період догляду за донькою ОСОБА_2 - особою з інвалідністю з дитинства. Зазначив, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), затверджено зразок та форму заяви, яка подається до органу, що призначає, проводить поновлення та перерахунок призначених пенсій. Втім, у даному випадку позивач не дотримала процедури звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії, передбаченої Порядком №22-1, у зв'язку із чим відповідач розглянув її в межах повноважень відповідно до Закону України «Про звернення громадян». По суті спору вказав, що з огляду на зміст положень ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 відсутні підстави для зарахування до стажу роботи позивача періоду здійснення догляду за донькою, особою з інвалідністю І групи, з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року. За таких обставин, вважає, що дії відповідача є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 08.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12.07.2022 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області інформацію щодо того чи отримувала ОСОБА_1 у період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року допомогу або компенсацію відповідно до законодавства як непрацююча працездатна особа, яка здійснювала догляд за донькою, особою з інвалідністю І групи, ОСОБА_2 .
04.08.2022 року від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2022 року про витребування доказів.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка визнана особою з інвалідністю ІІ групи; причина інвалідності - інвалідність з дитинства.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року здійснювала догляд за донькою ОСОБА_2 , інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно акта №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року, ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю І групи.
03.02.2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу час догляду за донькою-особою з інвалідністю І групи з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року.
Листом відповідача від 23.03.2022 року №3169-2068/Г-52/8-1300/22, надісланим у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21 жодних зобов'язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Для зарахування до страхового стажу періоду догляду за донькою, особою з інвалідністю з дитинства, з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року немає підстав.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом, в якому оскаржує не зарахування часу догляду за донькою-особою з інвалідністю лише в період з 05.01.2005 року по 04.08.2005 року.
Зазначені обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004 року, передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Згідно визначень, наведених у ст.1 Закону №1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Так, відповідно до п.9 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Ця норма набрала чинності з 01.01.2005 року.
У спірний період вказана норма була викладена в іншій редакції у п.14 ст.11 Закону №1058-IV, відповідно до якої загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Згідно п.1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року№558 (далі - Порядок №558), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги (п.5 Порядку №558 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 ст.14 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.
За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14, 16 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації (ч.6 ст.20 Закону №1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На виконання ч.6 ст.20 Закону №1058-IV постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2004 року №1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1092), який, зокрема, визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.
Відповідно до п.п.3, 8 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), обчислення і сплата страхових внесків за вказаних осіб провадиться страхувальниками: районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення. Страхувальники, зазначені у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, сплачують страхові внески за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення, допомога або компенсація.
Згідно п.7 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум з їх банківських рахунків на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням цих страхувальників.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що з 01.01.2005 року до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню за умови отримання нею компенсаційних виплат, з яких здійснюється відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що, в свою чергу, зумовлює виникнення у такої особи страхового стажу.
Як встановлено рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року здійснювала догляд за донькою ОСОБА_2 , інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно акта №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року, ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю І групи.
Втім, як видно з витребовуваних судом документів та й не заперечується позивачем, остання не отримувала у період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. А тому, враховуючи імперативні приписи п.9 ст.11 Закону №1058-IV, вказане свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення її прав та інтересів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - слід відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.