09 серпня 2022 року Київ № 320/12097/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТАГРО» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТАГРО» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 20020/18-08 від 07.09.2021.
У якості підстави позову позивач зазначив про безпідставність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки порушень вимог податкового законодавства ним вчинено не було. Позивач вказує, що відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами підстав збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 28157 гривень на підставі акта камеральної перевірки, а не після проведення документальної виїзної перевірки. Зазначає, що перевірка податкової декларації з податку на прибуток підприємства, на підставі якої було здійснено перевірку, не відображає здійснення операції за правилом «витягнутої руки».
Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.
14.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог. Акцентує увагу, що позивач фактично оспорює не акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення, а сам запит про надання інформації. Зазначив, що у зв'язку з відмовою позивача від надання запитуваної інформації (запит від 02.06.2021 № 8885/12/10-36-18-04), метою якого була перевірка правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, відповідач перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» при визначені обсягу оподаткованого прибутку по контрольованих операціях не проводив.
Контролюючий орган в цьому випадку провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток позивача. Тобто, при перевірці вказаної звітності податковий орган жодним чином не перевіряв принцип «витягнутої руки».
У відзиві на позов відповідачем також було заявлено клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377) на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797).
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893), ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
30.09.2020 Державною податковою службою України видано наказ № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до пункту 1 якого утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Разом із тим, згідно з наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією 30.09.2020 внесено запис в ЄДР № 1000741030008085321 про державну реєстрацію філії (відокремленого підрозділу) Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797).
Згідно з вимогами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відтак, суд уважає за можливе задовольнити клопотання про заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797).
13.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач повторно вказував, що відповідач провів перевірку всупереч нормам Податкового кодексу України, оскільки не дотримання відповідачем порядку надсилання запиту потягло за собою наслідки складення протиправного акта перевірки та податкового повідомлення-рішення. Наполягає на тому, що проводячи камеральну перевірку відповідач, всупереч податковому законодавству, встановив заниження фінансового результату на суму 156429, 77 гривень по операціях з експорту товарів, фактурна вартість якого становить 521432, 55 гривень реалізованого нерезиденту «SETAGRO AZON» S.R.L., що становить 30 відсотків вартості реалізованого товару, а отже вирішив, що ця операція не є контрольованою в розумінні чинного законодавства.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Головне управління ДПС у Київській області 02.06.2021 за вихідним № 8885/12/10-36-18- 04 направлено запит до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТАГРО» про надання інформації щодо дотримання норм статті 39 та підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України по господарських операціях експорту аміаку рідкого безводного технічного та приладдя, компанії - нерезиденту «SETAGRO AZON» S.R.L. (Республіка Молдова) на загальну суму 2 224,2 тисяч гривень.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» від 27.12.2017 № 1045 Республіка Молдова входить до держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб'єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб'єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.
25.06.2021 позивач надав відповідь на запит і вказав, що в запиті не зазначені конкретні підстави для надсилання запиту, відсутнє посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, а лише вказано норму закону, відповідно до якої орган державної податкової служби має право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. У зв'язку з порушенням порядку направлення запиту, позивач відмовив відповідачу у наданні інформації.
Контролюючий орган провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «СЕТАГРО». Актом камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на прибуток ТОВ «СЕТАГРО» за 2020 рік від 14.07.2021 № 11533/10-36-18-08/38486364 (далі - акт камеральної перевірки) було встановлено, що позивач здійснював експорт товарів реалізованих на користь нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Так, за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2020 рік та на підставі даних митних декларацій встановлено заниження фінансового результату на суму 156429, 77 гривень (рядок 3.1.7 Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) по операціям з експорту товару (Аміак рідкий безводний технічний, марка Ак, ДСТУ 6221-90), фактурна вартість якого становить 521432, 55 гривень, реалізованого нерезиденту «SETAGRO AZON» S.R.L. (Республіка Молдова), що становить 30 відсотків вартості реалізованого товару.
Відповідач визначив порушення позивачем підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України в частині неправомірного заниження фінансового результату на 30 відсотків вартості експорту товару.
13.08.2021 за вихідним № 58 ТОВ «СЕТАГРО» направлено заперечення на акт камеральної перевірки.
31.08.2021 за № 14611/12/10-36-18-07 на адресу позивача направлено лист Головного управління ДПС у Київській області про результати розгляду заперечення та залишено їх без задоволення.
07.09.2021 на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 № 20020/18-08, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 28 157, 36 гривень з податку на прибуток приватних підприємств.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню контролюючого органу, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - ПК України), одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з підпунктом 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України; операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку; під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.
Згідно із частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 ст. 39 Кодексу:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що операції позивача не є контрольованими в розумінні підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України, то у звітній декларації за 2020 рік позивач був зобов'язаний збільшити свій фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості товарів реалізованих на користь нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Суд погоджується з доводами відповідача, що основною метою надісланого запиту була перевірка правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до статті 39 Кодексу, за якими підприємство переконалось, що ціна придбання товарів не перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» та дійшло висновку про відсутність необхідності коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю реалізації та вартістю, визначеною виходячи з рівня цін, визначеної за принципом «витягнутої руки» або здійснення коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товару.
Дійсно, у випадку надання запитуваної інформації Головне управління ДПС у Київській області здійснило б перевірку документації трансфертного ціноутворення з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». Результати такої перевірки оформлюються актом (довідкою) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», що визначено підпунктом 39.5.2.17 пункту 39.5 статті 39 та пункту 75.1.2 статті 75 ПК України.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2016 № 344 «Про затвердження Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»» перевірка з питань застосування принципу «витягнутої руки» проводиться в рамках документальної позапланової перевірки (пункт 4 розділу 1 Загальних положень цього наказу).
Оскільки позивачем було відмовлено у наданні запитуваної інформації і документів, відповідачем документальну позапланову перевірку з питань застосування принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях не проведено.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях ( розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних систем електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до вимог статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «СЕТАГРО» в межах строку та у спосіб передбачений Податковим кодексом України.
При перевірці використано: податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 27.02.2021 № 9372860170) та звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік (від 27.02.2021 № 9372860185) та бази даних ДПС України.
Перевіркою встановлено, що за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2020 рік та на підставі даних митних декларацій встановлено заниження фінансового результату на суму 156 429, 77 гривень і рядок 3.1.7 Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) по операціям з експорту товару (Аміак рідкий безводний технічний, марка Ак, ДСТУ 6221- 90), фактурна вартість якого становить 521 432, 55 гривень, реалізованого нерезиденту «SETAGRO AZON» S.R.L. (Республіка Молдова), що становить 30 відсотків вартості реалізованого товару.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 Республіка Молдова входить до держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб'єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб'єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.
Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-ІХ) пункт 140.5 статті 140 Кодексу доповнено новим підпунктом 140.5.5 прим. 1, відповідно до якого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПК України), реалізованих на користь:
нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Норми підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Враховуючи те, що зміни набули чинності 23 травня 2020 року, то збільшення фінансового результату до оподаткування визначається за результатами податкового (звітного) 2020 року щодо операцій, здійснених після 22 травня 2020 року.
Отже, у силу нововведеної норми позивач зобов'язаний збільшити фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Згідно з даними митниці за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 позивачем складено та зареєстровано 19 митних декларацій з яких після 22.05.2020 зареєстровано 3 митні декларації (витяг з бази даних митних декларацій надано відповідачем).
Враховуючи вимоги Закону № 466-ІХ контролюючим органом при розрахунку суми заниження податку на прибуток за 2020 рік враховувались 3 митні декларації.
Розрахунок суми заниженого податку на прибуток ТОВ «СЕТАГРО» за 2020 рік складається:
1. фінансовий результат за трьома митними деклараціями по експорту 156 429, 77 гривень (декларація № 1386 + № 1382 + № 1288);
2. 18 відсотків базова ставка податку.
Сума заниження податкового зобов'язання становить 28 157, 36 гривень (18% від 156 429, 77 гривень).
Таким чином, суд доходить висновку про порушення підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України позивачем, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік на суму 28 157, 36 гривень.
У зв'язку із цим, податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Суд констатує, що доводи позивача щодо протиправності запиту про надання інформації, а відповідно і висновків акта камеральної перевірки, і, як наслідок, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спростовані наданими доказами і поясненнями відповідача.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось на підставі діючого законодавства, у межах наданих повноважень, та у визначений законами України та іншими нормативно-правовими актами спосіб, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а твердження позивача не підтвердились наданими доказами.
При вирішенні даної справи суд враховує, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду цієї справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі. Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.
У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальність «СЕТАГРО» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.