09 серпня 2022 року № 320/10225/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, в якому позивач урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Бородянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, що полягає у не направленні на розгляд до територіального органу міграційної служби клопотання ОСОБА_1 у встановленні належності до громадянства України;
- зобов'язати Бородянський районний відділ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області направити на розгляд до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області клопотання ОСОБА_1 про встановлення належності до громадянства України;
- визнати неправомірною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області у встановленні особи та розгляді заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таллін;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області прийняти і розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таллін про встановлення належності громадянства України з урахуванням правової оцінки та висновків суду та провести процедуру встановлення особи відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №302 від 25 березня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до Бородянського територіального підрозділу міграційної служби із заявою про встановлення належності до громадянства України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" та відповідним пакетом документів, передбаченим законодавством, однак, рішенням від 07.05.2021 відповідач повідомив про залишення без розгляду заяви щодо встановлення належності до громадянства України, оскільки відсутні документи, які посвідчують особу. Позивач зазначає, що має право на встановлення належності до громадянства України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України", оскільки надав до органу міграційної служби всі необхідні документи, передбачені законом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
18.10.2021 до суду надійшов відзив Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі,
Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини та спірні правовідносини.
23.04.2021 позивач звернувся до Бородянського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із заявою про розгляд заяви про встановлення належності до громадянства України, встановлення особи, в якій просит розглянути його заяву про встановлення належності до громадянства України з урахуванням висновків суду згідно з постановою Київського апеляційного суду від 05.04.2021.
До заяви позивач надав:
- заяву про встановлення належності до громадянства України;
- копію свідоцтва про народження;
- копію додаткового рішення Бородяннського районного суду Київської облсті від 22.01.2021;
- копію постанови Київського апеляційного суду від 05.04.2021.
Листом Бородянського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 07.05.2021 №Д-4346/6/8012-21/80.3223/4455-21 позивачу повідомлено, що його заява залишається без розгляду, так як відсутні документи, які посвідчують його особу.
Зазначено, що відповідно до положень Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина Укарїни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, процедура встановлення особи, яку зобов'язана провести міграційна служба, стосується тільки громадян України.
Вважається неможливим провести процедуру встановлення особи всупереч Порядку та розглянути клопотання щодо встановлення громадянства України.
Позивач не погодився з вказаним рішенням щодо розгляду питання встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-III /надалі (Закон N 2235-III).
За визначенням ст. 1 Закону N 2235-III громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Належність до громадянства України визначено статтею 3 Закону N 2235-III.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N 2235-III громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону N 2235-III особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 24 Закону N 2235-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України" визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року N215 (в редакції Указу Президента України м від 27 червня 2006 року N588/2006)(надалі - Порядок N 215).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку N 215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.
Згідно з приписами п. 2 розділу І Порядку N 215 заяви з питань громадянства оформлюються, зокрема, про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Розділом II Порядку N 215 визначено документи, що подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України.
Пунктом 8 розділу II Порядку N 215 передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до п. 10 розділу II Порядку N 215 для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію свідоцтва про народження;
в) один із таких документів:
- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;
- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.
Таким чином, для встановлення відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) подає: заяву про встановлення належності до громадянства України, копію свідоцтва про народження, а також один із документів, перелік яких наведено у п. п. "в" п. 10 розділу II Порядку N 215, зокрема, судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Судовим розглядом встановлено, що Судовим розглядом встановлено, що 23.04.2021 позивач звернувся із заявою до Начальника головного управління міграційної служби в ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про встановлення належності до громадянства України, до якої додав такі документи:
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у якому вказано місце народження м. Таллін; батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_3 ;
- додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 22.01.2021, відповідно до якого встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Таллін, Естонія, постійно проживав у неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991 і по теперішній час.
Отже, позивачем подано повний пакет документів, надання якого передбачено пунктом 10 розділу II Порядку N 215 для встановлення відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особою, яка за станом на 24 серпня 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них).
Крім того, позивач звертався до суду із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановити його особу.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Згідно із змісту вказаної ухвали одним із документів, що підтверджує належність до громадянства України є рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991.
За рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22.11.2018 було встановлено факт, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України станом на 24.08.1991 по теперішній час.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку між заявником та ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області існує спір про право, що пов'язане з отриманням ним паспорта громадянина України.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.04.2021 ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 26.01.2021 залишено без змін.
Вказаною постановою вказано, Державна міграційна служба України відмовила у розпочинанні процедури встановлення особи, так як дана процедура стосується лише громадян України, хоча існує рішення Бородянського районного суду Київської області, яке є підставою для визнання громадянства заявника, яке органами ДМС України до уваги не приймається, тому в даному випадку має місце спір про право.
Судові рішення у справах №360/2370/18 та №939/1069/20, у якій Управління Державної міграційної служби України в Київській області та Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській олбасті брало участь як заінтересована особа, набрали законної сили, та відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов'язковими до виконання, а тому незгода відповідачів з рішеннями суду, яке набрало законної сили, не може бути підставою для залишення без розгляду заяви про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 або для прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про встановлення належності особи до громадянства України.
Пунктом 89 розділу IV Порядку N 215 передбачено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно з п. 90 розділу IV Порядку N 215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Таким чином, у разі, якщо під час перевірки встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків.
Аналізуючи наведені вище норми, можна зробити висновок, що за результатом розгляду заяви про встановлення громадянства територіальний підрозділ Державної міграційної служби України може прийняти такі рішення:
- про повернення заявникові для усунення недоліків;
- про припинення провадження за цією заявою;
- про надіслання до територіального органу Державної міграційної служби України.
Разом з тим, відповідачами не надано жодної оцінки у межах розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення належності до громадянства України надісланим позивачем документів, та у разі його неналежного оформлення не повернуто документи заявнику для усунення недоліків, натомість, 07.05.2020 начальником відділу Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надано лист про залишення заяви позивача без розгляду.
Таким чином, лист Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 07.05.2021, прийнятий не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є: визнання протиправним та скасуватия рішення Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про залишення заяви позивача без розгляду, та зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Київській області розглянути питання про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд питання про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду є компетенцією Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, повноваження якої в спірних правовідносинах є дискреційними.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1816,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бородянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-10, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Задовольнити частково позовну заяву.
Визнати неправомірною бездіяльність Бородянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, що полягає у неналежному розгляді клопотання ОСОБА_1 у встановленні належності до громадянства України;
Зобов'язати Бородянський районний відділ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, вул. Центральна, 335, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область, 0780) розглянути клопотання ОСОБА_1 розглянути питання про встановлення належності до громадянства України, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бородянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, вул. Центральна, 335, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область, 0780) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.