про залишення позовної заяви без руху
08 серпня 2022 року м. Київ № 320/6783/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Зазимської сільської ради, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо не розгляду та не надання відповіді по суті на запит ОСОБА_1 на інформацію від 13.01.2022 року вх. №02;
- зобов'язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області в термін 15 календарних днів від дня вступу рішення суду в законну силу надати ОСОБА_1 запитувану інформацію на запит вх. № 02 (п.п. 1-5) від 13.01.2022 року в повному обсязі за період з 01.01.2021 року по 13.01.2022 рік щодо:
1) загальної кількості судових справ, в яких Зазимська сільська рада брала участь, як відповідач в період з 01.01.2021 року і до сьогодні включно;
2) загальної кількості судових справ, в яких рішення судів було ухвалено не на користь відповідача - Зазимської сільської ради, в період з 01.01.2021 року і до сьогодні включно;
3) загальної кількості судових справ, в яких рішення судів було ухвалено на користь відповідача - Зазимської сільської ради, в період з 01.01.20221 року і до сьогодні включно;
4) загальної кількості судових справ за участю Зазимської сільської ради як Відповідача, в яких судове провадження триває в період з 01.01.2021 року і до сьогодні включно;
5) загальної кількості судових справ за участю Зазимської сільської ради як позивача, які вступили в закону силу в період з 01.01.20221 року і до сьогодні включно;
- стягнути з Зазимської сільської рада на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві вказано неповну адресу свого місця проживання (вказано лише назву міста-м.Київ), що суперечить вимога ст.160 КАС України.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням повної адреси свого місця проживання.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 100000 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Фактично, позивач послався лише на систематичне порушення відповідачем його прав та ігнорування клопотання від 10.06.2022.
Проте предметом позову є неналежний розгляд заяви від 13.01.2022 року вх. №02, а не клопотання від 10.06.2022.
Позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що спірна бездіяльність відповідача призвела до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.
Крім того, лише твердження позивача про заподіяння йому моральних страждань у жодному разі не звільняють його від обов'язку доведення розміру моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.
Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з положеннями статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зауважує, що перелік прикладів зловживань процесуальними правами, наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпним, що підтверджується вживанням законодавцем прислівника “зокрема”.
Водночас одним з випадків зловживань процесуальними правами є подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Отже, надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами є необхідним задля виключення можливості зловживань з боку позивачів наданими їх процесуальними правами.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):
- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100679837);
- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100408670);
- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769);
- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92787437);
- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92601959);
- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92482614);
- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92457998).
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769).
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня отримання (вручення) ухвали про залишення позовної заяви без руху (або її тексту) позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи);
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.