про повернення позовної заяви
09 серпня 2022 року Київ № 320/5478/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії,
адвокат Драгомирова О.М. звернулась до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області в інтересах ОСОБА_1 , просила суд визнати протиправною дію відповідача щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103 від 2102.2018, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання орган Пенсійного фонду здійснити позивачеві виплату перерахованої пенсії у визначеному вище порядку.
Ухвалою суду від 12.07.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові встановлено десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: обставин та підстав перебування позивача на обліку в органах Пенсійного фонду із наданням копії розпорядження про призначення пенсії станом на дату взяття його на облік як пенсіонера; кінцевої дати спірного періоду; загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період із розбиттям по роках та наданням документального підтвердження їх одержання; надання розрахунку спірної суми, яку відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити заявникові; подання суду копії витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, інтересів заявника діями та рішенням відповідача; подання заяви про поновлення строку звернення до суду та квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
На виконання вимог ухвали суду, адвокатом Драгомировою О.М. була надіслана до суду за допомогою електронних засобів зв'язку (електронна пошта) у відсканованому форматі заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та квитанція про оплату судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд констатує невиконання вимог судового рішення від 12.07.2022, в тому числі, і в частині надання доказового підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та, зважив на таке:
за правилами частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У силу абзаців 22-23 підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Вища рада правосуддя 04 вересня 2021 року опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Згідно з пунктом 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».
Отже, подання до суду заяви за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Указаний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 160/6213/21 та від 18 травня 2022 року у справі №420/11602/21.
Із системного тлумачення вищезазначених норм вбачається, що процесуальні документи повинні подаватися до суду в оригіналі в письмовій (паперовій) формі, або у формі електронного документу, створеного із застосуванням вбудованого текстового редактора з використанням підсистеми «Електронний суд» та власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги" в порядку, передбаченому Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Разом з цим, подана адвокатом Драгомировою О.М. на виконання вимог ухвали КОАС від 12.07.2022 заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду була надіслана до суду за допомогою електронних засобів зв'язку (електронна пошта) у відсканованому форматі PDF. Тобто, подана заява не є оригіналом, а електронною копією письмового документу, що є результатом повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі.
Таким чином, подана заява не створена у підсистемі «Електронний суд», не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми та не може вважатися такою, що підписана заявником, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми «Електронний суд». При цьому, протоколу накладення КЕП на зазначений документ заявниця не додає, що унеможливлює встановлення дійсності та відповідності оригіналу наданої позивачем електронної копії паперового документа.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що подана заява не містить власноручного підпису позивача або його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, а отже не може бути прийнята судом до розгляду.
Окрім того, заявницею повністю проігноровані інші вимоги ухвали суду від 12.07.2022 стосовно усунення недоліків позовної заяви, зокрема, неподано позову у новій редакції із зазначенням у ньому: обставин та підстав перебування позивача на обліку в органах Пенсійного фонду із наданням копії розпорядження про призначення пенсії станом на дату взяття його на облік як пенсіонера; кінцевої дати спірного періоду; загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період із розбиттям по роках та наданням документального підтвердження їх одержання; надання розрахунку спірної суми, яку відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити заявникові; подання суду копії витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, інтересів заявника діями та рішенням відповідача.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною п'ятою статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений КАСУ.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАСУ, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі суду від 12.07.2022, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,
позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500) про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.