08 серпня 2022 року Справа № 280/3379/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3; код ЄДРПОУ 31964537)
до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
25.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (далі - позивач), до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 30.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (місцезнаходження: 71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, ідентифікаційний код 31964537) зареєстроване в якості юридичної особи 17.04.2002, номер запису 10801200000000329 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що 09.12.2020 між Changxing Zhcngxin Textiles Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі продавець) та ТОВ «Слов'янський Пух Україна» був укладений контракт №07-12/20 (далі контракт), відповідно до якого продавець зобов'язався виробити та поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію, яка надалі іменується як «товар».
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 та 3.2 Контракту Продавець і Позивач погодили, що ціна товару розуміється на умовах СІР-Василівка (Україна) відповідно до Incoterms 2010.
Орієнтована сума контракту складає 36560,72 доларів США.
Умови оплати: 30% передоплати протягом 10 днів від дати рахунка-проформи. Потім продавець розпочинає виробництво тканини та організовує відвантаження.
Остаточна оплата здійснюється після готовності товару до відвантаження, після надання продавцем копії коносамента протягом 10 робочих днів.
Строк поставки - 40 днів після 100% оплати.
17.09.2021 року Продавець на виконання умов Контракту виставив позивачу до сплати Інвойс №7-08/21 (надалі - «Інвойс») на загальну суму 36 560,72 доларів США.
До митного контролю та митного оформлення 24.12.2021 позивачем було надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України (далі - МКУ) митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UА 112020/2021/000661 на товар: «Тканини вибивні полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Поверхнева щільність становить неменше 75г/м2. Не ворсові, не мають покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами Комерційна назва: - Вибивна тканини 220см 100% пэ (поліестер) мікрофибра, з вибивниммалюнком, поверхнева щільність 75г/м2, - 65287м,пог., 143631,40м2.».
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані: Сертифікат якості № б/н від 17.09.2021; Пакувальний лист №б/н від 17.09.2021; Рахунок-фактура (інвойс) № 7-08/21 від 17.09.2021; Коносамент № SHLD2108Е014 від 19.09.2021; Автотранспортна накладна №4074 від 23.12.2021; Сертифікат про походження товару № 21С3305А0245/00028 від 21.12.2021; Страховий поліс № А^А992422^0160Ш від 19.09.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 07-12/20 від 09.12.2020; Висновок №1420003700-0203 від 22.03.2021.
За результатом перевірки документів за ЕМД від 24.12.2021 №UA112020/2021/000661 встановлено наступне:
1. Відповідно до п.3.2. контракту від 09.12.2021 №07-12/20 передбачені два етапи умов оплати - передоплата згідно рахунка-проформи 30% від суми впродовж 10 днів. Друга - кінцева оплата проводиться після готовності товару до відвантаження, після пред'явлення продавцем копії коносамента впродовж 10 днів.
Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч.2 ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Декларантом підприємства банківські платіжні документи щодо сплати товару до митного оформлення не подано. До митного оформлення рахунок-проформу та банківські платіжні документи щодо сплати за товар не надано.
2. В поданому до митного оформлення інвойсі від 17.09.2021 № 7-08/21 не зазначено банківські реквізити відповідно до яких здійснюється оплата товару. Також в поданому до митного оформлення інвойсі від 30.07.2021 №02-06/29 зазначено вартість страхування та доставки товару, суми яких документально не підтверджено.
3. Відповідно до положень п.8 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Імпорт товару здійснюється відповідно до умов Incoterms - CIP, якими визначено, що «фрахт/ перевезення та страхування сплачені до».
В поданому до митного оформлення страховому полісі від 19.09.2021 № ANAJA9924221Q016016I зазначено «As per Invoice No.», що в перекладі - «відповідно до рахунка», але реквізити інвойсу (від загальної вартості за інвойсом залежить розмір страхової суми в цілому) не зазначено. При цьому, документи, які підтверджують вартість страхування до митного оформлення та які мають вплив на правильність визначення митної вартості підприємством також не надано.
Враховуючи, той факт, що у митного органу існують сумніви щодо здійснення поставки за прямим договором та в зв'язку з виявленими вищезазначеними розбіжностями, відповідно до положень ч.3 ст.53 МКУ, декларант зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до положень ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на запит митного органу декларантом підприємства 24.12.2021 надано наступні додаткові документи (копії): 1. Лист від 24.12.2021 лист №2412/21-01; 2. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 01.12.2021-24.12.2021; 3. Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах від 23.12.2020 № 100JBKLKC (на суму 2554,40 дол. США); від 12.05.2021 № 21 (на суму 7500 дол. США); від 09.06.2021 № 24 (на суму 10000 дол. США); від 17.12.2021 № 70 (на суму 6506,32 дол. США); від 20.12.2021 №71 (на суму 10000 дол. США).
В додатково наданих документах виявлено наступне:
1. Надана Оборотно-сальдова відомість не завірена належним чином відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV. В наданій оборотно-сальдовій відомості від 24.12.2021 б/н зазначено лише рух коштів за короткий термін. Звертаємо увагу, що особами, які можуть надавати бухгалтерські документи можуть виступати виробник, продавець, покупець, посередник, перевізник та ін.
2. Слід зазначити, платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах відповідно до умов контракту та згідно вимог п.2 ст.53 МКУ повинні надаватися як обов'язкові документи, а не надаватися додатково.
У додатково наданих платіжних дорученнях в іноземній валюті та банківських металах від 23.12.2020 № 100JBKLKC (на суму 2554,40 дол. США); від 12.05.2021 № 21 (на суму 7500 дол. США); від 09.06.2021 № 24 (на суму 10000 дол. США); від 17.12.2021 № 70 (на суму 6506,32 дол. США); від 20.12.2021 №71 (на суму 10000 дол. США) загальна сума становить 36560,72 USD. Відповідно до п.3.2. контракту від 09.12.2021 №07-12/20 передбачені два етапи умов оплати - передоплата згідно рахунка-проформи 30% від суми впродовж 10 днів та кінцева оплата, яка проводиться після готовності товару до відвантаження, після пред'явлення продавцем копії коносамента впродовж 10 днів. При цьому 30% від вартості поставки становить 10968,216 USD, що не відповідає зазначених сумах у платіжних дорученнях та умовам оплати.
В графі «Призначення платежу» наявні посилання лише на реквізити контракту - відсутність у банківських платіжних документах посилання на проформу- інвойс, інвойс унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Документ «проформа-інвойс», який використовується підприємством в змісті безпосередньо контракту від 09.12.2021 №07-12/20, декларантом не надано.
3. Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно- імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено маніфестом ГТУ КНР N52 2008 року. Ненадання копії декларації країни відправлення унеможливлює перевірку ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.
Враховуючи вищезазначене, митним органом зазначено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме - не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій ст.53 МКУ, та у цих документах відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари (враховуючи зауваження до платіжних документів), а також вартість складових (страхування, доставка товару), що були включені до ціни товару.
Відповідач зазначає, що в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів, а саме:- для товару №1: в розрізі товарної під категорії УКТ ЗЕД 5407540000 та країни походження - CN митне оформлення тканини вибивної полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, в співставних обсягах, на виконання прямого договору. З урахуванням зазначеного, митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 12.10.2021 № UА 102020/2021/004435.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА112020/2021/000005/2 від 24.12.2021.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД № UА112020/2021/000664 від 24.12.2021 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № UА112020/2021/000005/2 від 24.12.2021. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу Х МКУ.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А “Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)” у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 “Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі” 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: “На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства”.
Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД № UА 112020/2021/000661 від 24.12.2021 цілком достатньо для ідентифікації товару.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2 судом взято до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021 (яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД № UА 112020/2021/000661 від 24.12.2021 (по ознакам (властивостям, характеристикам) товарів, виробникам, умовам транспортування, тощо).
Окрім того, товар, імпортований за МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021, вивезено з Китаю за умовами поставки “CIF UA ОДЕСА”.
Водночас, позивачем товар, імпортований за МД № UА 112020/2021/000661 від 24.12.2021, вивезено з Китаю за умовами поставки “CIР UA Василівка”.
У МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021 взагалі відсутня інформація про: “Відправник/Експортер”, “Одержувач”, “Декларант/Представник”.
Крім того, суд зазначає, що за змістом умов постачання СІР правил Інкотермс від 16.09.2010 “Carriage and Insurance Paid to” (“указано место назначения”) означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованій продавцем, у погодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати на перевезення, необхідних доставки товару в узгоджене місце призначення. Продавець також укладає договір страхування, що покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. Покупцеві слід врахувати, що згідно із CIP продавець зобов'язаний забезпечити страхування лише з мінімальним покриттям. За бажання покупця мати більше захисту шляхом страхування, йому необхідно або ясно погодити це з продавцем або здійснити власним коштом додаткове страхування.
У п.3 розділу 3 “Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: “ 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару”.
Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених “Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2 та визначенні ціни імпортованого ТОВ "Слов'янський Пух Україна" товару.
Таким чином, Запорізькою митницею не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.
Стосовно посилання митного органу про не надання копії митної декларації країни відправлення, суд вказує про таке.
Статтею 53 Митного кодексу України установлено, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
З аналізу положень ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України слідує, вказаним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, 7) копію митної декларації країни відправлення.
Тобто, митна декларація країни відправлення є додатковим документом, що надається на додаткову вимогу митного органу за наявності у декларанта. При цьому, суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення товару не є тим документом, який впливає на визначення митної вартості товару.
При цьому, враховуючи приписи п.3 Контракту №07-12/20 від 09.12.2020 та для того щоб впевнитись що імпорт товару дійсно відбувався за умовами СІР, суд вважає, що позивач обґрунтовано не надав при митному оформленні імпортованих товарів платіжних доручень.
Проте, суд зазначає, що зазначені Запорізькою митницею у повідомленні “розбіжності” не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб'єктами господарювання по взаєморозрахункам, строку поставки.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.
Звідси, Запорізькою митницею не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
З урахуванням обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2.
Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Запорізькою митницею до суду - не надано.
Отже, Запорізька митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача додаткових документів.
Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.
На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2 прийняте Запорізькою митницею не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3; код ЄДРПОУ 31964537) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів від 24.12.2021 №UА112020/2021/000005/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3; код ЄДРПОУ 31964537) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 08.08.2022.
Суддя О.В. Конишева