02 серпня 2022 року (о 15 год. 25 хв.)Справа № 280/11954/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря судового засідання Прус Я.І.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Запорізької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - ВК ЗМР, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №426/1 від 23.11.2021 «Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зареєстрованого в містобудівному кадастрі від 15.09.2017 за номером ТС-Х-325/1390».
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Закону України зазначає, що спірне рішення прийняте з порушенням норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, оскільки вважає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо анулювання паспорту прив'язки. Також вказує, що тимчасову споруду встановлено у відповідності до креслень, наведених у паспорті прив'язки та зауважує, що не був повідомлений про проведення перевірки. Ураховуючи вищевикладене, просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення відповідача.
Ухвалою суду від 13.12.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 26 січня 2022 року надіслав до суду відзив (вх №5938), у якому наголошує, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.08.2016 №52 зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, яка є обов'язковим для виконання на всій території міста Запоріжжя. (ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Також звертає увагу суду, що Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради звертався до Мінрегіону, як до органу, який затвердив Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, щодо надання роз'яснення з питання, зокрема, визначення органу, до компетенції якого відноситься анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди. Так, листом від 28.11.2016 №8/143-1252-16 Мінрегіон зазначило, що Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає правові аспекти для прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень, а визначення технічних аспектів та механізму реалізації цих рішень є компетенцією сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих комітетів. Вказує, що підтвердженням недотримання позивачем вимог паспорта прив'язки є акт обстеження території від 03.09.2021 №947, при цьому визнання законності дій Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради при проведенні перевірки не є предметом позовної заяви. На підставі вищевикладеного, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 01.06.2022 суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 23 червня 2022 року
У підготовчому засідання, призначеному на 23 червня 2022 року, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду в судовому засіданні на 02 серпня 2022 рік.
У судове засідання представник позивача, позивача не з'явилися, до суду звернулись з заявою (вх. № 29490 від 02.08.2022) про розгляд справи за наявними у ній документами в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
За приписами частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
За приписами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 03.06.2008, Номер запису: 21030000000043950. Основним видом діяльності позивача є: 55.30 Діяльність кафе.
15.09.2017 Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради видано позивачу паспорт прив'язки тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання (продовольчих товарів) за адресою розташування: АДРЕСА_1 , зареєстрований за номером ТС-Х-325/1390, строком дії до 15.09.2022.
На підставі наказу начальника Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 31.08.2021 №25 Інспекцією з благоустрою ЗМР, здійснено перевірку стану благоустрою території за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт обстеження території від 03.09.2021 №947.
В акті зафіксовано виявлені факти недотримання позивачем вимог паспорту прив'язки тимчасової споруди (далі - ТС), а саме:
1.Зовнішній вигляд тимчасової споруди має прямокутну форму розмірами - 5,2 мЧ 6,44 м та скатний дах, що не відповідає вимогам креслення паспорту прив'язки ТС «Фасади План М 1:50». У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС дана споруда повинна мати прямокутну форму, розмірами 5,0м х 6,0м, та плаский дах. Встановлена невідповідність геометричних розмірів фактичної ТС та виду даху зареєстрованому паспорту прив'язки ТС.
2. Фактична висота ТС від рівня землі до низа скатного даху становить 3,25 м та не відповідає вимогам креслення паспорту прив'язки ТС «Фасади План М 1:50». У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС загальна висота споруди від рівня землі повинна бути 3,2 м.
3. Фактично колір вітражу ТС RAL-9003 (білий), що не відповідає вимогам креслення паспорту прив'язки ТС «Фасади План М 1:50». У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС дана споруда повинна мати колір вітражу - RAL-80l7.
4. Фактично на фасадах колір козирка ТС - RAL-1001 (бежевий), що не відповідає вимогам креслення паспорту прив'язки ТС «Фасади План М 1:50». У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС дана споруда повинна мати козирок кольором RАL-900 та висотою 0,55 м.
5. Фактично біля ТС відсутні урни, що порушує вимоги креслення «Схема благоустрою прилеглої території, М l:500» паспорту прив'язки ТС, згідно з яким передбачено встановлення урн у кількості двох одиниць.
6. На фасаді Б-А:
- біля oci А розташовані двостулкові (прив'язка до oci А- 0,56 м) шириною 1,69 м, що не відповідає вимогам креслення «Фасади. План. М 1:50» паспорту прив'язки ТС. Згідно із паспортом прив'язки ТС на фасаді (з боку oci Б) повинні бути одностулкові двері шириною 0,95 м;
- вид скління фасадів даної споруди не відповідає зареєстрованому паспорту прив'язки ТС. На фасаді розташовано одне вікно. Фактична висота від поверхні землі до підвіконня становить 0,9 м. У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС дана споруда по фасаду повинна мати 3 вітражі та двері, ,засклені від низу фасаду до козирка ТС.
5. На фасаді 1-2:
- на фасаді відсутні двері, що не виповідає вимогам креслення паспорту прив'язки ТС «Фасади. План. М 1:50» . Відповідно до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС фасад повинен мати глухі двері шириною 0,9 м з прив'язкою до oci 2 - 0,1 м,
- вид скління фасадів даної споруди не відповідає зареєстрованому паспорту прив'язки ТС. На фасаді розташовано два вікна. Фактична висота від поверхні землі до підвіконня становить 0,9 м. У відповідності до зареєстрованого паспорту прив'язки ТС дана споруда по фасаду повинна мати 4 вітражі, засклені від низа фасаду до козирка ТС.
За результатами обстеження рекомендовано Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, керуючись пп. 6.8.4 п. 6.8 рішення Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30 та даним актом розпочати процедуру анулювання паспорту прив'язки ТС-Х-325/1390 від 15.09.2017.
Рішенням ВК ЗМР від 23.11.2021 №426/1 «Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зареєстрованого в містобудівному кадастрі від 15.09.2017 за номером ТС-Х-325/l390», вирішено анулювати паспорт прив'язки ТС, наданий ФОП ОСОБА_1 з підстав недотримання вимог паспорту прив'язки ТС при встановленні ТС за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, Департаментом архітектури та містобудування ЗМР було видано наказ від 30.11.202l №296р, яким було анульовано паспорт прив'язки ТС від 15.09.2017 за номером ТС-Х-325/1390.
Супровідним листом від 02.12.2021 № 04.01-01/0718/21 Рішення ВК ЗМР від 23.11.202l №426/ та копія наказу заступника директора Департаменту від 30.11.202l №296р направлені на адресу позивача та вручені поштою 20.12.2020.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 28 Закону №3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №244).
Пунктом 1.3 Порядку №244 визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
При цьому, за змістом п. 2.2, 2.3 Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним..
Пунктом 2.4 Порядку №244 визначено, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.
Відповідно до п. 2.5 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки. (п. 2.23 Порядку №244)
Відтак, у відповідності до приписів Закону №3038-VI та Порядку №244 повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питаннях розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмежені приписами Порядку №244, при цьому процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» також не містять посилань на такі повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування, як анулювання дії паспортів прив'язки тимчасових споруд.
Оскільки процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих комітетів місцевих рад, а спеціальним нормативно-правовим актом такі повноваження покладені на орган з питань містобудування та архітектури, суд погоджується з доводом позивача про те, що виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято спірне рішення з перевищенням повноважень та у спосіб, що не передбачений Законом №3038-VI та Порядком №244.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 296/634/16-а, від 24.04.2018 року у справі №580/1896/19, від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а.
При цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд зробив загальний висновок, безвідносно до конкретних органів місцевого самоврядування, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Крім того, суд зазначає, що для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно. (п. 2.6 Порядку)
Пунктом 2.7 Порядку визначено, що паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Згідно з п. 2.26 Порядку дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
Отже, оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд відноситься до компетенції органу з питань містобудування та архітектури, а не виконавчого комітету відповідної ради.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення прийнято у відповідності до норм Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Запоріжжі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.08.2016 №52 зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 №30, слід зазначити, що Верховний Суд в ухвалі від 16.12.2020 у справі №280/3728/19 зробив висновок, що не заслуговують на увагу посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин рішення Запорізької міської ради № 52 від 25.08.2016 «Про затвердження Положень, що регулюють правовідносини функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі та території м. Запоріжжя», п.6.8 якого передбачено, що паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності анулюється згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради, оскільки у цій частині рішення Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 прямо суперечить Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Відтак, посилання відповідача на Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Запоріжжі, як на підставу прийняття спірного у цій справі рішення, суд не приймає.
Доводи відповідача про врахування роз'яснень Мінрегіону від 28.11.2016 № 8/143-1252-16, відповідно до якого Порядком № 244 визначено правові аспекти, визначення ж технічних аспектів та механізму реалізації яких є компетенцією сільських, селищних, міських ради та їх виконавчих органів, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки лист Мінрегіону не є законодавчим актом, не встановлює будь-яких норм права, тому не повинен застосовуватися судом в обов'язковому порядку.
До того ж, відповідачем помилково трактується зміст цього листа, оскільки Мінрегіоном в цьому листі чітко зазначається про те, що до компетенції органів місцевого самоврядування належить визначення технічних аспектів та механізму реалізації питання продовження терміну дії паспорту прив'язки, а встановлення інших підстав, ніж визначено компетентним органом, для відмови у продовженні терміну дії паспорту прив'язки ТС не може вважатися технічним аспектом або механізмом реалізації.
Дотримання процедури прийняття регуляторного акту також не спростовує протиправності спірних пунктів такого акту.
Враховуючи те, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих комітетів місцевих рад, а спеціальним нормативно-правовим актом такі повноваження покладені на орган з питань містобудування та архітектури, суд дійшла висновку, що рішення ВК ЗМР №426/1 від 23.11.2021 про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди, зареєстрованого в містобудівному кадастрі від 15.09.2017 за номером ТС-Х-325/1390, який виданий ФОП ОСОБА_1 для провадження підприємницької діяльності продажу товарів народного споживання (продовольчі товари) за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем не у межах повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та чинним законодавством.
Оскільки ж відповідач діяв поза межами своїх повноважень, наявність чи відсутність факту порушення позивачем вимог паспорту прив'язки не має правового значення для вирішення спору.
Разом із цим, судом не приймаються посилання позивача на те, що його не повідомлено про проведення перевірки та не ознайомлено з актом обстеження території, оскільки питання проведення Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради обстеження, за результатами якого складено акт від 03.09.2020 №672, не є предметом спору.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, якими прийнято протиправне рішення - ВК ЗМР.
Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З цього приводу суд вказує, що на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
За відсутності належних та допустимих доказів про обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару є неможливим надати належну оцінку, визначити співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Всупереч наведеному, позивач не надав суду належних доказів понесення витрат на правничу допомогу, а саме на обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано лише копію Договору про надання правової допомоги від 26.12.2021, укладеного з адвокатом Трачук Н.І.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 134 КАС України, позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що подані документи не можуть слугувати достатніми та належними доказами для підтвердження понесених позивачем судових витрат у даній справі, а тому суд не знаходить підстав для їх стягнення.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №426/1 від 23.11.2021 «Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зареєстрованого в містобудівному кадастрі від 15.09.2017 за номером ТС-Х-325/1390».
Стягнути з Виконавчого комітету Запорізької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 08.08.2022.
Суддя І.В. Батрак