08 серпня 2022 рокуСправа № 990/62/22
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до судді Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни (03063, м. Київ, пр. Повітряфлотський, буд. 28)
до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області(72306, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11)
про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
21 квітня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до судді Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про визнання дій протиправними та скасування рішення, в якій позивач просить суд:
- визнати дії судді Висоцької В.С. протиправними, та скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.11.2012, який є правочином;
- визнати дії судді Висоцької В.С. протиправними щодо стягнення з інваліда 2 групи ОСОБА_1 судових витрат на користь ОСОБА_2 у розмірі 549 грн 20 коп, за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.11.2012, в тому числі виконавчого збору у розмірі 54 грн 92 коп, виконавчих витрат у розмірі 30 грн, а всього - 634 грн 12 коп.
26 квітня 2022 року ухвалою Верховного суду у складі коллегії суддів Касаційного адміністративного суду було вирішено позовну заяву ОСОБА_1 передати за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
26 травня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 .
Згідно п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача із даним позовом є також незгода ОСОБА_1 з діями судді Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, які на думку позивача є протиправними.
Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Отже, судді під час розгляду ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, оскільки не здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.03.2011 р. № 2-рп/2011 зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.
Отже, вирішення питання про наявність чи відсутність ознак протиправності в діях та рішеннях судді при здійсненні ним правосуддя в іншій справі має вирішуватись шляхом оскарження такого рішення до суду вищої інстанції в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані дії/бездіяльність відповідача не пов'язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що викладені позивачем вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд даних вимог має здійснюватися за правилами цивільного судочинства судом.
Таким чином, суд вказує на те, що дана справа не підсудна адміністративному суду, оскільки підстави викладені у позовній заяві повинні бути розглянуті під час розгляду цивільного провадження Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області.
З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо протиправного, зі слів позивача, стягнення з інваліда 2 групи судових витрат на користь ОСОБА_2 у розмірі 549 грн 20 коп за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.11.2012, виконавчого збору у розмрі 54 грн 92 коп, витрат виконавчого провадження у розмірі 30 грн 00 коп, а всього - 634 грн 12 коп, суд зазначає наступне.
Згідно даних Діловодства спеціалізованого суду, у провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа № 280/2402/21 за позовом ОСОБА_3 до Запорізького окружного адміністративного суду, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій позивач просить суд:
- направити справу для вирішення підсудності до Великої Палати Верховного суду;
- вирішити підсудність розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро), про визнання дій протиправними та вчинити певні дії;
- направити справу на розгляд за підсудністю;
- визнати дії протиправними Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) та зобов'язати скасувати постанову за виконавчим листом від 10.04.2013 року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 у розмірі 634 грн. 12 коп.
Стосовно скасування постанови про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 про стягнення з неї судового збору, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі - 634 грн 12 коп 19 квітня 2021 року, справу № 280/2402/21 передано голові Запорізького окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.
29 квітня 2021 року підсудність справи № 280/2402/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнано за Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
22 липня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду була задоволена та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, згідно п. 5 ч. 2 ст. 169 КАС України, позивачем подано до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, статті 19, 169-171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі № 990/62/22.
2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сацький Р.В.