Справа №760/6139/22
1-кс/760/2047/22
04 серпня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , представника потерпілого ТОВ «Фінансова компанія «Фінєвровектор» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-
До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 (справа №760/15429/20) накладено арешт на об'єкти нежитлової нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 27.05.2022 року із Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про вищезазначену ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 року, а із Реєстру речових прав на нерухоме майно про існування обтяження у вигляді арешту накладеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Також заявник в клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем майна, на яке було накладено арешт, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить їй на підставі договору купівлі - продажу №1930, укладеного 05.08.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_5 не має жодного відношення до кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 17.07.2020 порушує її законні права як власника майна і добросовісного набувача.
У клопотання адвокат також зазначає, що з дати реєстрації кримінального провадження минуло більше 22 місяців, про те жодній особі не повідомлено про підозру, досудове розслідування або проводиться не ефективно, або кримінальне провадження закрито. Продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження не є доцільним.
Вказуючи на те, що продовження арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , є незаконним, оскільки не було враховано розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п.5 ч.2 ст.173 КПК України), адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , просить слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 (справа №760/15429/20), а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить добросовісному набувачу ОСОБА_5 .
У судовому засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінєвровектор» - адвокат ОСОБА_4 , заперечив проти задоволення клопотання, надав свої письмові заперечення, в яких зазначає, що з моменту постановлення ухвали слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 до моменту подання заперечень не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурором не було винесено постанови про закриття кримінального провадження, а судом не ухвалено рішення, яким закінчився судовий розгляд, а тому доводи, обґрунтування доцільності арешту майна залишилися без змін відповідно до ст.174 КПК України.
Також згідно заперечень зазначав, що арешт майна не спрямований на позбавлення власників квартир їх власності, а запобігає подальшому продажу інших квартир, щоб кількість осіб, які стали опосередкованими жертвами шахрайської схеми, та унеможливлення вчинення подальших кримінальних діянь щодо об'єкта нерухомого майна, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд клопотання без його участі. Подав до суду свої письмові заперечення, зазначивши, зокрема, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому необхідність у подальшому застосуванні арешту не відпала. Крім того, постановою слідчого майно, на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 17.07.2020, визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020. так, зазначена в клопотанні квартира є речовим доказом у кримінальному провадженні. Також, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2022 строк досудового розслідування продовжено на 12 місяців, тобто до 26.02.2021 року, а тому просив у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, надані заперечення, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними правилами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави володіти в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Виходячи з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановленоабз. 2 ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 (справа №760/15429/20) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020 та накладено арешт на майно, а саме: об'єкти житлової та нежитлової нерухомості (корпуси, секції, квартири, кімнати, приміщення, гаражі, блоки), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною на відчуження та розпорядження цим майном.
Так, при вирішенні питання про накладення арешту в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020 слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором було доведено, що об'єкти житлової та нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тому наявні достатні підстави для арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Дослідивши ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 (справа №760/15429/20), а також листа ДСА України, ДП «Інформаційні судові системи», згідно з якими рішення Київського районного суду м. Донецька (справа №257/1598/14-ц), на підставі якого з Реєстру прав власності було виключено запис про іпотеку будинку за адресою: корпуси, секції, квартири, кімнати, приміщення, гаражі, блоки), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не ухвалювалося, слідчий суддя дійшов до висновку, що арешт було накладено обґрунтовано, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020100090004473 від 13.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, здійснюється і не є закритим, а тому, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала, що і не доведено адвокатом в судовому засіданні протилежного.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, слідчий суддя також доходить висновку, що адвокатом у клопотанні та у судовому засіданні не спростовано вищевказаної позиції слідчого судді щодо необхідності накладення арешту, не доведено ні необґрунтованості накладеного арешту, у тому числі, на вищевказану квартиру, ні того, що відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, у зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання. Крім того, з урахуванням ухвали слідчого Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020, якою було накладено арешт на майно, ОСОБА_5 не позбавлена права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1