печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16293/22-к
06 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.
Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 року, за фактом незаконної організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор та бездіяльності працівників правоохоронного органу щодо незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, а також за фактами надання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди працівниками Національної поліції України за невжиття передбачених законодавством заходів та приховування виявленої ним незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Слідчий вказує, що 13 серпня 2020 року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».
Даний Закон регулює ринок азартних ігор в Україні та встановлює виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні, а саме: організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино, казино в мережі Інтернет, букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет, ігор в залах гральних автоматів, азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Перелічені види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб'єкта господарювання відповідних ліцензій із використанням сертифікованого та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.
У відповідності до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Відповідно до ст. 2 цього Закону на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб'єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.
Незважаючи на це ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, маючи на меті систематичне отримання незаконних доходів на постійній основі, шляхом незаконного зайняття гральним бізнесом, без отримання відповідних ліцензій, на території м. Києва та м. Одеси організували злочинну схему з організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор без необхідної для даного виду діяльності ліцензії.
З метою безперебійного функціонування вказаних гральних закладів та проведення азартних ігор у невстановлений період часу, але не пізніше 23.04.2021, в супереч Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020, ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, орендували ряд нежитлових приміщень на території м. Києва та м. Одеси, розташованих, зокрема у Дніпровському районі м. Києва, який знаходиться на території обслуговування Дніпровського УП ГУНП в м. Києві.
Зазначені приміщення облаштували, як гральні заклади, встановивши персональні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням, призначеним для отримання доступу до серверів, із симуляторами гральних автоматів, на яких надавалась можливість доступу до азартних ігор через мережу Інтернет з внесенням гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, а результат повністю або частково залежить від випадковості.
ОСОБА_6 , цілком усвідомлюючи, що заняття таким видом діяльності тягне за собою кримінальну відповідальність передбачену ст. 203-2 КК України, вирішив заручитись підтримкою посадовців Національної поліції, які б здійснювали так зване «прикриття» незаконної діяльності та забезпечили безперебійну роботу незаконних закладів, які надають доступ до азартних ігор.
З цією метою, ОСОБА_6 у невстановлені слідством місце та час, але не пізніше 23.04.2022, звернувся до заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 з пропозицією забезпечити невтручання очолюваного ним слідчого підрозділу у незаконну діяльність закладів, які надають доступ до азартних ігор, для забезпечення їх безперебійної роботи.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліції» (далі - ЗУ «Про Національну поліцію»), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Розділом ІІ Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що принципами діяльності поліції являються: верховенство права; дотримання прав і свобод людини; законність; відкритість та прозорість; політична нейтральність; взаємодія з населенням на засадах партнерства; безперервність.
Основними обов'язками поліцейського, відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» є: неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; повага і не порушення прав і свобод людини; інформування безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно наказу № 678 ОС від 21.08.2020, майора поліції ОСОБА_8 призначено заступником начальника управління поліції - начальником слідчого відділу Дніпровського управління поліції.
Згідно функціональних обов'язків ОСОБА_8 керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими співробітниками вимог законодавства України, організовує та забезпечує постійний моніторинг стану оперативної обстановки на території Дніпровського району й реагування на її зміни, оперативне інформування начальника Дніпровського управління поліції про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю, наявні проблеми і пропозиції щодо їх розв'язання. Забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби
ГУ НП щодо проведення негласних слідчо-розшукових дій оперативними підрозділами ГУ НП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Розглядає заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення що надходять до управління поліції, а також інші матеріали про кримінальні правопорушення, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР, контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об'єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень.
За Законом України «Про Національну поліцію» заступник начальника управління поліції- начальник слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві майор поліції ОСОБА_8 є особою, яка наділена спеціальними повноваженнями на здійснення функцій представника влади, та в силу займаної посади згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Маючи на меті налагодження незаконної співпраці з ОСОБА_8 , як зі службовою особою правоохоронного органу та представником влади - заступником начальника управління поліції - начальника слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві, ОСОБА_6 мав прямий умисел надати неправомірну вигоду ОСОБА_8 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй влади чи службового становища.
При цьому ОСОБА_6 достовірно знав, що ОСОБА_8 є заступником начальника Управління - начальником слідчого відділу та перебуває при виконанні службових обов'язків, та усвідомлював, що співробітники поліції Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, підпорядковані ОСОБА_8 , уповноважені на виявлення правопорушень у ескері грального бізнесу і зобов'язані вживати заходів, спрямованих на їх припинення та інформування відповідних підрозділів боротьби з цим незаконним видом господарської діяльності, та вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочинати здійснення досудового розслідування, а сам ОСОБА_8 як керівник слідчого підрозділу уповноважений підтверджувати реєстрацію відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та в силу статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, як керівник органу досудового розслідування організовувати досудове розслідування.
Розуміючи це, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, для безперешкодного незаконного функціонування закладів, які надають доступ до азартних ігор, усвідомлюючи прошправність цієї діяльності, можливе кримінальне переслідування за такі неправомірні дії, з метою забезпечення не перешкоджання його протиправним діям з боку ОСОБА_8 та підпорядкованих йому та інших працівників поліції, переслідуючи мету налагодження незаконної співпраці із останнім, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про свій намір розпочати та здійснювати незаконну господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор на території Дніпровського району м. Києва за зідсутності у суб'єкта господарювання відповідних ліцензій із використанням сертифікованош та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор у нежитлових приміщеннях, які знаходиться на території обслуговування Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 , та запропонував ОСОБА_8 забезпечити невтручання очолюваного ним слідчого підрозділу у незаконну діяльність закладів, які надають доступ до азартних ігор, для забезпечення їх безперебійної роботи.
Натомість ОСОБА_6 запропонував передавати ОСОБА_8 частину одержаних доходів від цієї діяльності як неправомірну вигоду, на що останній погодився.
Таким чином ОСОБА_9 прийняв пропозицію надати йому неправомірної вигоди за невчинення ним, як службовою особою в Інтересах ОСОБА_6 та Інших невстановлених на цей час осіб дій з використанням наданого йому ( ОСОБА_10 ) службового становища.
Досягнувши домовленість із ОСОБА_8 про забезпечення ним невтручання очолюваного ним слідчого підрозділу у незаконну діяльність за умов надання йому неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , у строк до 04.07.2022, зібрав з доходів, одержаних від незаконної діяльності грошові кошти у сумі 129600 грн. та домовився із ОСОБА_8 про зустріч для давання йому цих коштів як неправомірної вигоди.
Реалізуючи злочинну домовленість, ОСОБА_6 04.06.2022 помістив зазначені кошти до сірого поліетиленового пакету, та тримаючи їх при собі, на автомобілі марки ТОУ0ТА модель САМКУ, д.н.з. НОМЕР_1 , відправився до місця роботи ОСОБА_8 , а саме: адміністративної будівлі Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві, за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 2.
О 14:09 год., 04.07.2022, ОСОБА_6 перебуваючи на вулиці, біля зазначеного приміщення по вул. Червоноткацькій, 2 в м. Києві, зустрівся із ОСОБА_8 , та на виконання попередньо досягнутої із ним домовленості надав, а останній одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 129 600 грн., за невчинення ним, як службовою особою в Інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданого йому ( ОСОБА_10 ) службового становища - невтручання очолюваного ним слідчого підрозділу у незаконну діяльність закладів, які надають доступ до азартних ігор, для забезпечення їх безперебійної роботи - так зване «прикриття».
Одержаною неправомірною вигодою у виді грошових коштів на загальну суму 129600 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот гривень) 00 копійок, які перебували у поліетиленовому пакеті сірого кольору ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, помістивши їх до багажного відділення автомобіля ЕЕХП8 Е8 250, д.н.з. НОМЕР_2 .
Під час санкціонованого обшуку автомобіля ЕЕХШ8 Е8 250 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 7 етяні ОСОБА_11 , та перебуває у користуванні у ОСОБА_8 у період часу з 17 год. 40 хв. по 18 год. 28 хв. 04.07.2022 у багажному відділенні, вказаного автомобіля, виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 129600 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот гривень) 00 копійок, які перебували у поліетиленовому пакеті сірого кольору, попередньо отриманих від ОСОБА_6 04.07.2022 о 14 год. 09 хв., як неправомірну вигоду.
05.07.2022 ОСОБА_6 за вказаним фактом повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, необґрунтованості пред'явленої підозри, що в сукупності слугує підставами відмови у задоволенні клопотання.
Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
Між тим, долучені до матеріалів клопотання документи вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, про те вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків задекларованих в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.
Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, у вигляді особистого зобов'язання.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 02.09.2022.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1