печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7518/20-ц
14 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.
секретар судового засідання Музика В. П.
справа № 757/7518/20-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів та визнання договору припиненим внаслідок його повного виконання, -
У лютому 2020 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила визнати договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), позики №11181179 від 31 липня 2019 року таким, що припинений внаслідок його повного виконання.
В обґрунтування позову зазначено, що 31.07.2019 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №111381179 на суму 8 600, 00 грн під 0,7 % в день з кінцевою датою повернення 30.08.2019 року, 30.08.2019 року було укладено додаткову угоду, якою було збільшено суму позики на 1 900, 00 грн під 1,4 % в день та продовжено строк дії договору до 29.09.2019 року, додатковою угодою від 29.09.2019 року продовжено строк дії договору до 29.10.2019 року, додатковою угодою від 29.10.2019 року продовжено строк дії договору до 29.11.2019 року під 1, 26 % в день.
Зазначає, що нею сплачена вся сума позики, так як нею було внесено на рахунок відповідача 23 698, 00 грн, що підтверджується витягом з сайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та квитанцій на суму 8 000, 00 грн та 4 000, 00 грн.Згодом зі сторони відповідача почали надходити телефонні дзвінки, під час яких їй повідомляли, що вона нібито не сплачує платежі, визначені кредитним договором. Однак, нею було погашено заборгованість за вказаним кредитним договором з нарахованими відсотками в повному обсязі. Права позивача як споживача кредитних послуг порушуються відповідачем. Оскільки вона сплатила усю необхідну суму позики, зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору між нею та відповідачем є припиненим, адже всі умови договору та вимоги закону щодо даного виду зобов'язання були виконані в повному обсязі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження.
Копію ухвали від 05.06.2020 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до розпорядження №382 від 21.10.2021 року, у зв'язку із смертю судді Писанця В. А. вказану цивільну справу, було передано на повторний автоматичний розподіл справ згідно ст. 14 ЦПК України.
У відповідності до повторного розподілу справи, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Матійчук Г.О.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року позовну заявуприйнято до провадження та вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» копію договору №11181179 від 31 липня 2019 року, докази перерахування ОСОБА_1 коштів за вказаним договором, розрахунок заборгованості.
Копію ухвал від 22.10.2021 року було направлено на адреси сторін.
Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався, витребувані судом документи не надав. До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали відповідачу.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За пунктами 1 та 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 31.07.2019 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №111381179 на суму 8 600, 00 грн під 0,7 % в день з кінцевою датою повернення 30.08.2019 року. Відповідно до п.п. 1.5 даного договору проценти за фактичне користування кредитом становлять 255, 50 % річних (а.с. 6-7).
30.08.2019 року між сторонами було укладено додаткові угоди, якими було збільшено суму позики на 1 900, 00 грн під 1,4 % в день та продовжено строк дії договору до 29.09.2019 року (а.с. 8-9).
Додатковою угодою від 30.09.2019 року продовжено строк дії договору на 30 днів під 1,4 % в день (а.с. 10).
Додатковою угодою від 30.10.2019 року продовжено строк дії договору на 30 днів під 1, 26 % в день (а.с. 12).
Згідно з виписки із сайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»31.07.2019 рок ОСОБА_1 було видано 8 600, 00 грн суми позики за кредитним договором (а.с. 15), 30.08.2019 року було видано 1 900, 00 грн суми позики за додатковою угодою від 30.08.2019 року (а.с. 27).
Відповідно до укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №111381179 та додаткових угод сума відсотків становить:
- за основним договором від 31.07.2019 року - 1806, 00 грн (0,7 % в день від суми 8 600, 00 грн строком на 30 днів);
- відповідно до додаткової угоди від 30.08.2019 року - 4 410, 00 грн (1,4% в день від суми 10 500, 00 грн строком на 30 днів);
- відповідно до додаткової угоди від 30.09.2019 року - 4 410, 00 грн (1,4% в день від суми 10 500, 00 грн строком на 30 днів);
відповідно до додаткової угоди від 30.10.2019 року - 3 969, 00 грн (1,26% в день від суми 10 500, 00 грн строком на 30 днів).
Отже, загальна сума відсотків становить 14 595, 00 грн, а з урахуванням суми позики 10 500, 00 грн, сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»становить 25 095, 00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 30.10.2019 року строк погашення вказаної заборгованості сплив 29.11.2019 року.
Як вбачається із виписки із сайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період із 31.07.2019 року по 30.12.2019 року ОСОБА_1 була здійснена оплата в загальній сумі 23 698, 00 грн, а саме:
- 30.08.2019 року - 1 746, 00 грн;
- 29.09.2019 року - 1 105, 00 грн;
- 29.09.2019 року - 600, 00 грн;
- 30.09.2019 року - 2 000, 00 грн;
- 30.09.2019 року - 926, 00 грн;
- 30.10.2019 року - 4395, 00 грн;
- 05.12.2019 року - 8 000, 00 грн;
- 05.12.2019 року - 4 000, 00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 1049 ЦК України визначено, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Так, позивач зазначає, що нею в повному обсязі було виконано зобов'язання за кредитним договором №111381179 від 31.07.2019 року, шляхом сплати заборгованості у розмірі 23 544, 50 грн.
Разом з тим, як встановлено судом та вбачається із кредитного договору №111381179 від 31.07.2019 року та додаткових умов до нього, станом на 29.11.2019 року заборгованість за вказаним договором з урахуванням процентів становила 25 095, 00 грн, а отже суд приходить до висновку, що позивач виконала покладені на неї зобов'язання не в поновному обсязі.
Суд також бере до уваги, що часткове погашення зобов'язань за кредитним договором позивачем здійснено за межами строку визначеного договором, так строк дії договору визначено до 29.11.2019 року, а отже позивач для належного виконання зобов'язань повинна було повернути кошти за вказаним договором в межах строку дії договору, проте нею в рахунок погашення зобов'язання було внесено 8 000, 00 грн та 4 000, 00 грн аж 05.12.2019 року, вже після звернення відповідача з вимогою погасити борг, що підтверджується самим позовом та долученими до нього квитанціями (а.с. 36).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В статті 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про належне виконання позивачем зобов'язання за кредитним договором, а доводи позивача ґрунтуються виключно на її поясненнях та розрахунках заборгованості і спростовуються самим змістом договору та документами долученими позивачем, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання договору припиненим внаслідок його повного виконання.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача, як споживача, на неї покладаються судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 840, 40 грн, що підлягає стягненню на користь держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів та визнання договору припиненим внаслідок його повного виконання - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», адреса: вул. Лейпцизька, 15-Б, пов. 1, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 38569246.
Суддя Г.О.Матійчук