2/754/585/22
Справа № 754/9748/21
Іменем України
09 серпня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Сенюти В.О.,
за участю секретаря: Сінєльнікової С.М.,
представника позивача: Пустовгар А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
На адресу Деснянського районного суду м. Києва від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Полонської Н.М. надійшла заява, якою повідомлено суд про припинення повноважень адвоката у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_1 .
В судовому засіданні, судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у зв'язку із смертю відповідача в порядку п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Представник позивача - адвокат Пустовгар А.О. проти закриття провадження не заперечувала.
Вислухавши думку представника позивача, вивчивши матеріли справи, надавши належну оцінку підставам застосування в межах даного спору процесуального правонаступництва у зв'язку зі смертю сторони цивільного процесу, з урахуванням положень статті 55 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.06.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
З письмових матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 07.06.2022 року, видане Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 811 (а.с.165).
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача із позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ДПСЗ, на підставі наказу № 293 К від 13.11.2019 року звільнив із займаної посади ОСОБА_2 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2020 року визнано наказ № 293 к від 13.11.2019 року незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_2 на посаді експедитора 1 класу цеху обробки відправлень ЕМS Державного підприємства спеціального зв'язку. Стягнуто з Державного підприємства спеціального зв'язку на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.11.2019 року по 05.03.2020 року в сумі 39530,64 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судовий збір. Постановою Київського апеляційного суду від 29.09.2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2020 року в частині стягнення з Державного підприємства спеціального зв'язку на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, зменшено суму стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 3953,64 грн. на 38062, 71 грн., в решті рішення залишено без змін.
Положенням статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язані, а також в інших випадках замін особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
За змістом норм ст.ст.46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи зі змісту положень ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.
Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
Згідно ч.1 ст. 272 ЦК України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.
Статтею 269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Виходячи з підстав та предмету спору, суб'єктивного складу сторін цивільного процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 , оскільки відносини, які виникли між сторонами у справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, тому ці вимоги не можуть входити до складу спадщини, як це передбачено п.1 ч.1 ст.1219 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для процесуального правонаступництва в розумінні положень ст. 55 ЦПК України.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 258, 260, 354 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Суддя: В.О.Сенюта