ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8465/22
провадження № 3/753/4149/22
"09" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП -
02 серпня 2022 року приблизно о 21-10 год за адресою: АДРЕСА_2 (на території виконання службових обов'язків військової частини НОМЕР_1) був виявлений військовослужбовець солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні солдат ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення повністю підтвердив, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та представника військової частини, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення, він складений 08.08.2022 року, тоді як правопорушення було вчинене 02.08.2022 року.
Стаття 254 КУпАП передбачає, що протокол має бути складений протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких має бути вручений особі, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення.
Однак, судом встановлено, що протокол був складений через шість днів з моменту вчинення правопорушення, у зв'язку з цим, суд визнає цей доказ як недопустимий, бо він отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.
Крім цього, протокол не може вважатись допустимим доказом також на тій підставі, бо він складений старшим офіцером відділу організації патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах Військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_2 , тоді як особа, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення проходить службу у військовій частині НОМЕР_1. Тобто, перед судом не доведено факту складання протоколу уповноваженою особою.
З огляду на зазначене, суд вказує наступне.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Він є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до нього встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належне оформлення протоколу впливає на правильність вирішення справи і забезпечення прав учасників правовідносин.
Суд зазначає, що ігнорування пропуску строку для складання протоколу про адміністративне правопорушення призведе до непередбачуваності наслідків від застосування статті 254 КУпАП, яка регламентує строк для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно, це ігнорування призведе до порушення ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд.
На таких вимогах до закону як «доступність», «передбачуваність» та «зрозумілість» закону (що означає, серед іншого, здатність отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав) наголошено також у низці рішень ЄСПЛ, зокрема «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, п. 37; «Мелоун проти Об'єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, п. 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, п. 50 та 56; S. and Marper v. the United Kingdom [ВП], заяви № 30562/04 і № 30566/04, п. 95; «The Sunday Times v. the United Kingdom (№ 1)», заява № 6538/74, п. 46; «Kuricм and Others v. Slovenia», заява № 26828/06, п. 34; «Slivenko v. Latvia», заява № 48321/99, п. 100.
Що стосується результатів тесту №150, зробленого з використанням пристрою Alcotest 6820, то, з метою перевірки сертифікації цього приладу і його міжпровірочного інтервалу, були використані дані Реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, які не містили жодних відомостей про сертифікацію і міжпровірочний інтервал цього приладу.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01 листопада 2016 року за № 1417/29547 (пункт 13), міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" складає 1 рік.
Оскільки перевірити міжпровірочний інтервал неможливо, а доказування, в силу статті 62 Конституції, не ґрунтується на припущеннях, визнати результати тестування як належний доказ суд не може. Тому суд, надаючи оцінку результатам тестування особи, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення, на предмет вмісту алкоголю, визнає цей доказ неналежним.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Зазначена норма гарантує будь-якій людині те, що її вину буде доведено виключно відповідно до закону, оскільки обвинувачення у вчинення адміністративного проступку висуває більш могутній суб'єкт суспільних відносин - держава.
Проте, під час фіксування адміністративного правопорушення, вимог закону дотримано не було, що виключає можливість визнання солдата ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Узагальнюючи вищевказане, суд робить висновок, що в діях солдата ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 24, 33-35, 172-20, 221, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення №753/8465/22 закрити на підставі п.1 ч.1. ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:Л.М. Осіпенко