22 лютого 2022 року Справа № 915/1210/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - Берестовенко О.М.,
від відповідача (представник відповідача) - Крохмалюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661;
в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція",
55001, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 20915546; електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек",
29000, вул. Трудова, 9, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850, електронна адреса: office@ukrintek.com;
про: визнання частково недійсним договору та стягнення 40624,00 грн.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України, звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/876 від 02.08.2021, в якій просить суд:
1. Визнати частково недійсним договір №53-123-08-20-06308 від 14.04.2020 в частині сплати ПДВ за товар, на який застосовується пільга, а саме вказаний в п.п. 1, 3 Специфікації №1 до договору.
2. Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" безпідставно перераховані кошти ВП ЮУАЕС на рахунок ТОВ "Компанія Укрінтек" у сумі 40624,00 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 4540,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 позовну заяву №32/876 від 02.08.2021 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 було направлено на електронну адресу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" 13.08.2021.
19.08.2021 до суду від позивача засобами поштового зв'язку на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшло клопотання Вих. №32/900 від 17.08.2021 про усунення недоліків позову з додатками.
Ухвалою суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 жовтня 2021 року.
24.09.2021 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказує, що продавцем товару, по якому вимагає повернення суми ПДВ позивач виступає ТОВ «Спільне українсько-польське підприємство «Арлен -Україна». Продаж ТМЦ був здійснений продавцем покупцю - ТОВ «Компанія Укрінтек» з ПДВ, в підтвердження чого посилається на податкову накладну №19. Зазначає, що відповідач звернувся до вказаного підприємства листом №05/20-106 від 28.05.2020 за роз'ясненнями, стосовно застосування пільги по оподаткуванню проданого відповідачу товару. Листом №20 від 10.06.2020 отримано відповідь та повідомлено про те, що поставлена продукція не відповідає критеріям, які мають бути дотримані для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ. Вказує, що надав пояснення позивачу листом №05/20-104 від 28.05.2020 з приводу включення до ціни товару - ПДВ, зокрема на: комбінезон одноразовий та халат медичний одноразовий. Вказує, що дія затвердженого Постановою КМУ №27 Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Державною службою з питань праці. Для введення в обіг на підставі повідомлення Державної служби з питань праці таких засобів індивідуального захисту заявник подає до зазначеного органу заяву із зазначенням мети введення в обіг, інформації щодо виробника, назви виробів, номера партії або серійного номера, обсягу партії, а також дані щодо призначення виробу та способу дії. За результатами опрацювання поданих документів Державна служба з питань праці видає заявнику відповідне повідомлення. Розгляд документів та видача повідомлення здійснюється на безоплатній основі. Вказує, що відповідач придбав продукцію з ПДВ. Зазначає, що приймаючи товар від постачальника документального підтвердження підпадання його під вказані критерії не було надано. Повідомлення про звільнення даної категорії товарів від оподаткування та інформації щодо проведення чи наміру провести будь-які коригування від постачальника не надходило. Зазначає, що для того щоб збільшити ПК у результаті зміни компенсації вартості товарів/послуг, покупцеві платникові ПДВ потрібно мати розрахунок коригування, який пройшов через ЄРПН. Вказує, що оскільки відповідач є покупцем товару, самостійно відносити його до категорії таких, що не оподатковуються та забезпечити проведення коригування по звільненню ПДВ з ВП ЮУАЕС як кінцевим покупцем, відповідач не має підстав, якщо відповідні дії не здійснив продавець - постачальник відповідача.
Протокольною ухвалою від 25.10.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу №915/1210/21 до судового розгляду по суті на 18 листопада 2021 року, про що представника позивача повідомлено належним чином в залі судового засідання під розписку та в режимі відеоконференції представника відповідача.
У судовому засіданні 18.11.2021 було оголошено перерву на 29.11.2021.
Судове засідання призначене на 29.11.2021 було відкладено на 16.12.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розгляд справи 16.12.2021 не відбувся.
Ухвалою суду від 17.12.2021 судове засідання у справі призначено на 20 січня 2022 року о 13 год. 00 хв.
17.01.2022 позивач засобами електронного зв'язку до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав пояснення в порядку ст.42 ГПК України.
Судове засідання призначене на 20.01.2022 було відкладено на 27.01.2022.
Ухвалою Господарського Миколаївської області від 02.02.2022 судове засідання призначено на 22.02.2022.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
14 квітня 2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" (далі - постачальник), був укладений Договір на постачання товару №53-123-08-20-06308, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 18410000-6 по ДК 021:2015 - Спеціальний одяг (Одноразовий одяг медичного призначення) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року (п. 1.1).
Преамбула Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020 (далі - Договір) містить посилання на те, що договір укладено сторонами у відповідності до Закону України від 17 березня 2020р. №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 20 березня 2020р. №225 "Про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних діл здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України".
Відповідно до п.1.3 Договору, місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ.
Згідно п.2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 443 020,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 41 004,00 грн. ПДВ 7%: 16 660,00 грн. Всього з ПДВ: 500 684,00 грн. За даним договором відбувається 100 % передплата (п. 2.2 Договору).
У відповідності до п.2.3 Договору, після підписання договору сума договору (ціна товару) зміні не підлягає. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.5 Договору).
Пунктом 3.1 Договору становлено, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі "Прозоро" по 15.04.2020, на умовах DDP м. Южноукраїнськ Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Згідно п.3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документа та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (оригінал або завірена постачальником копія) : сертифікат якості або відповідності та/або паспорт якості.
Відповідно до п.3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
У відповідності до п.5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Згідно п.8.1 Договору, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2 Договору).
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1). Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2 Договору).
Згідно п.12.3 Договору, закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань.
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020, зі змісту якої вбачається, що сторони погодили поставку товару на суму 443 020,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%: 41 004,00 грн. та ПДВ 7%: 16 660,00 грн. Всього з ПДВ: 500 684,00 грн. (а.с.53).
Сторонами у Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору погоджено поставку такого товару:
- комбінезон медичний одноразовий - 20 компл., код товару згідно з УКТ ЗЕД 6203/3926200000/6210109200/6210109800;
- рукавички латексні одноразові не опудрені - 20 000,00 пар, код товару з УКТ ЗЕД 4015110000Х;
- халат медичний (хірургічний), одноразовий - 1 000,00 шт., код товару з УКТ ЗЕД 6211/3926200000/6210109200/6210109800;
- шапочки медичні одноразові (матеріал спанбонд) - 1 000,00 шт., код товару з УКТ ЗЕД 6504/6505.
Договір та Специфікація № 1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 15.04.2020 покупець перерахував постачальнику грошові кошти за товар в сумі 500 684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № УПТК/931 від 15.04.2021 на суму 246 024,00 грн. та платіжним дорученням № УПТК/932 на суму 254 660,00 грн.
Матеріали справи також містять податкову накладну №88 від 15.04.2020, №161 від 15.04.2020 та №87 від 15.04.2020 щодо відповідної господарської операції, а також Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №20.
Позивач зазначає, що податкова накладана №161 на шапочки медичні на суму 1900,00 грн складена та зареєстрована із застосуванням пільги по ПДВ, а податкова накладна №87 на комбінезон медичний одноразовий та халат медичний одноразовий на суму 243 744,00 грн. - без застосування пільги з ПДВ, але вказані ТМЦ внесені до Переліку №224.
У подальшому, з метою досудового врегулювання спору Відокремлений підрозділ "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" двічі звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" з листами №07/7029 від 27.04.2020 та №07/10194 від 23.06.2020, в яких пропонував укладання додаткової угоди з метою коригування суми ПДВ.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній відповіді на вказані звернення не надавав.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч.ч. 1-2, 4 ст.202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 762 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, заявником при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, який набрав чинності з 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладений у такій редакції: " 71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".
Таким чином, станом на момент укладання договору (14.04.2020), так і станом на момент його виконання 15.04.2020 на всій території України було запроваджено карантин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Вказана постанова набрала чинності 21.03.2020.
У розділі медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції, чинній на момент укладення договору від 14.04.2020 та на момент виконання договору - 15.04.2020) включений костюм біологічного захисту/комбінезон за кодом УКТ ЗЕД 392620000, 6210109200, 6210109800 та халат ізоляційний медичний одноразовий за кодом УКТ ЗЕД 3926200000, 6210109200, 6210109800 .
Таким чином, передбачений Договором товар - код CPV18410000-6 по ДК 021:2015 - Спеціальний одяг (Одноразовий одяг медичного призначення (відповідно до Специфікації № 1: комбінезон медичний одноразовий код товару згідно з УКТ ЗЕД 6203/3926200000/6210109200/6210109800; - рукавички латексні одноразові не опудрені -код товару з УКТ ЗЕД 4015110000Х; - халат медичний (хірургічний), одноразовий код товару з УКТ ЗЕД 6211/3926200000/6210109200/6210109800; - шапочки медичні одноразові (матеріал спанбонд) код товару з УКТ ЗЕД 6504/6505, віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, згідно вимог законодавства чинного на момент укладення Договору, здійснення поставки та оплати за ним.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 189 Господарського Кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відтак, станом на час укладення договору на постачання товару № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020 та на час його виконання (15.04.2020) поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість.
Разом з тим, як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, у загальну вартість товару включено податок на додану вартість - 40 624,00 грн., що суперечить наведеним вище приписам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 217 Цивільного Кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання частково недійсним Договору № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 40 624,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, щодо другої позовної вимоги про стягнення з відповідача надлишково перерахованих коштів, суд зазначає наступне.
Відповідні позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, посиланням на ст. 1212 ЦК України.
Так, згідно зі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 викладена така правова позиція: кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.
Згідно ст.1213 Цивільного Кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Так, грошові кошти у сумі 40 624,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу на підставі Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020.
Враховуючи вищенаведене, оскільки Договір на постачання товару № 53-123-08-20-06308 від 14.04.2020 у частині включення до ціни товару ставки податку на додану вартість, що складає 40 624,00 грн, визнаний судом недійсним, докази повернення вказаної суми відповідачем позивачу у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 40 624,00 грн, як таких, які набуті без достатньої правової підстави.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ст.77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати частково недійсним договір №53-123-08-20-06308 від 14.04.2020, укладений між Державним підпрєством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» і Товариством з обмеженою відповідатністю «Компанія Укрінтек», в частині нарахування ПДВ за товар в сумі 40 624,00 грн., передбаченого п.2.1 Договору та п.1.3 Специфікації №1.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідатністю «Компанія Укрінтек» (29000, вул. Трудова, 9, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850, електронна адреса: office@ukrintek.com) на користь Державного підпрєства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (55001, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 20915546; електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua) безпідставно отримані кошти в розмірі 40 624,00 грн., а також судовий збір в розмірі 4 540,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 22.02.2022, повний текст рішення підписано суддею 08.08.2022 (після відновлення розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області) .
Суддя Н.О. Семенчук