1-кс/130/334/2022
130/1629/22
Іменем України
09.08.2022 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022020130000270 від 06.08.2022,
Слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури.
Клопотання мотивує тим, що 06.08.2022 приблизно о 14.40 год., в період воєнного стану (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який продовжувався, в останнє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022), ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в АДРЕСА_2 , побачив наявність грошових коштів у поясній сумці ОСОБА_7 , в нього виник злочинний умисел на викрадення чужого майна.Реалізуючи умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, умисно наніс ОСОБА_7 один удар долонею правої руки по голові, а саме в лобну ділянку та один удар долонеюправої руки в область потилиці, внаслідок чого останній впав на землю. Після чого, діючи з корисливим мотивом та метою, до легкої наживи, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, відкрито, умисно, шляхом ривка, заволодів грошовими коштами в сумі 4000 грн., які знаходились в поясній сумці потерпілого. Після вчиненого, ОСОБА_4 з викраденими грошовими коштами залишив місце скоєння злочину, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 4000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж),поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану.
06.08.2022 o 22:25 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, в силу ст. 89 КК України він є раніше не судимим, в нього відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи та навчання; незаконний вплив підозрюваного на потерпілого, свідків чи експертів; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
В клопотанні слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та покладанням обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив задовольнити частково та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтована органом досудового слідства, приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: рапортм інспектора-чергового ЧЧ Жмеринського РВП ГУНП ОСОБА_8 від 06.08.2022; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.08.2022; протоколом допиту потерпілого від 06.08.2022; протоколами пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2022 та від 07.08.2022; протоколом огляду предмету від 08.08.2022; протоколами допиту свідків від 07.08.2022 та від 08.08.2022; протколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 06.08.2022; повідомленням про підозру від 07.08.2022; протоколом допиту підозрюваного від 07.08.2022.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 хоча позитивно характеризується за місцем проживання, однак у нього відсутнє джерело доходу, офіційно не працює, за місцем проживання не зареєстрований, зі слів співмешканка з дітьми виїхала за кордон, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення інших злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вище зазначене, суд не приймає заперечення захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 .
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 04 жовтня 2022 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194,196,197,202,203,205,309,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання 06 серпня 2022 по 04 жовтня 2022 року включно.
Визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 50160 (п'ятдесят тисяч сто шістдесят) грн.
Підозрюваний/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя