Справа № 195/875/22
1-кп/195/63/22
іменем України
08.08.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 12022041590000053 від 28.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
В провадження Томаківського районного суду Дніпропетровської області, судді ОСОБА_1 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України .
Дана справа призначена до слухання по суті на 08.08.2022 року.
До початку судового засідання , до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 з відповідними повноваженнями про вступ у справу як захисника обвинуваченого, що обвинувачений підтвердив під час судового засідання.
Адвокат ОСОБА_3 , свої повноваження на участь у розгляді справи підтвердив належним чином - ордер АР №1094477, та копія договору про надання правової допомоги від 02.08.2022 р., які знаходяться в матеріалах справи.
Адвокат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи громадську діяльність, будучи головою громадської організації “Правоохоронна варта Томаківщини”, подавав стосовно судді ОСОБА_1 скарги до правоохоронних органів, НАЗК , та Вищої Ради Правосуддя, висвітлював в інтернет-мережі на соціальних сайтах її особисте життя, а так само і її професійну діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя з негативної оцінки, які в наступному не знайшли свого підтвердження, чим порушував її конституційні права, що є неприпустимим.
При розгляді даної справи суддею ОСОБА_1 за участю адвоката ОСОБА_3 , у зацікавлених осіб можуть виникнути сумніви в об'єктивності судді.
На протязі тільки 2019-2020 років мною було взято самовідвід з розгляду кримінальних, цивільних та інш. справ , де учасників провадження представляв адвокат ОСОБА_3 , це справи 195/1300/20, 195/1321/20, 195/1654/19, 195/309/20,195/137/20, 195/1317/20.
Таким чином, участь адвоката ОСОБА_3 нівелює задекларований принцип об'єктивності та може виключати можливість неупередженого розгляду справи по суті.
Суд виходить із вимог статті 369 КПК України, практики національних судів, міжнародної практики з принципу верховенства права, вважає, що будь-яке процесуальне рішення судді або слідчого судді в кримінальному провадженні повинно бути оформлено процесуальним документом, а в даному випадку, саме ухвалою судді. Текст статей 80,81,82 КПК України свідчить про неоднаковий підхід законодавця щодо зазначення у вказаних нормах порядку подачі заяви про самовідвід судді.
Згідно ч.1ст.80 КПК України, суддя за наявності підстав, передбачених статтями 75-79КПК України, зоб'язаний заявити самовідвід.
Як свідчить текст ч. 1ст. 81 КПК України, законодавець після слова "відводу" не зазначає слово "самовідвід". Тому, за змістом ст. 81 КПК України вказує на процедуру розгляду саме відводу, а не самовідводу.
Положенням КПК України механізм правового регулювання самовідводу судді чітко не встановлено, як і порядок його вирішення.
КПК України не передбачає ( жодного разу не згадує своїми нормами), такого процесуального документу, як "заява про самовідвід". Питання самовідводу є правовим наслідком доброчесності та особистого сумління судді, який зважив всі факти та обставини, які дозволяють чи не дозволяють об'єктивно та неупереджено розглянути справу, урахував всі обставини та прийняв рішення, виходячи із власного переконання. Суддя несе персональну відповідальність за рішення щодо взятого самовідводу.
З урахуванням судової практики процесуальне рішення про самовідвід не повинно переглядатися іншим суддею, так як це призводить до конфліктів між суддями. Суддя місцевого суду не може бути судом у справі свого колеги щодо обґрунтованості ним заявленого собі самовідводу, так як це суперечить міжнародним стандартам та закону України "Про судоустрій і статус суддів". З огляду на це, на глибоке переконання суду, правова оцінка щодо заявленого самовідводу суддею місцевого суду може надаватися виключно Верховним Судом та Вищою радою правосуддя.
Правова позиція суду в даному вирішенні заяви про самовідвід судді збігається з практикою рішення ВАСУ від 17.11.2015 року К/800/41329/15, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року №821/1552/15-а та практикою місцевих судів, а саме: справа № 486/610/16-к, провадження №1-кс/486/102/2016, справа № 486/610/16-к, провадження №1-кс/486/94/2016, а також справа №486/939/16-к, провадження №1-кс/486/147/2016 (ухвали від 16.09.2016 року та від 10.10.2016 року). Суддя несе власну персональну відповідальність перед Вищою радою правосуддя за своє процесуальне рішення щодо самовідводу і не має необхідності посилювати це рішення, рішенням іншого судді. Так як така практика призводить до негативних наслідків, а саме конфліктів між суддями місцевих та міжрайонних судів, до зловживання даремно витраченого процесуального часу та негативно впливає на розумні строки розгляду справи. Різна правова позиція суддів призводить не до єдності судової практики, а до її різноманітності, що є неприпустимим.
Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється ЗУ"Про судоустрій і статус суддів".
Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості у зв'язку з чим будь-який вплив на суддю у тому числі з боку інших суддів є неприпустимим.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому з метою дотримання положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції України, ст.ст. 1,8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, забезпечення об'єктивності, неупередженості та з метою справедливого розгляду справи, суддя вважає за необхідне передати кримінальне провадження № 12022041590000053 від 28.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України стосовно ОСОБА_2 , до канцелярії суду, для повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.
Керуючисьст. 129 Конституції України,та практикою ЄСПЛ, ст.ст.1,8,9,369,371,372 КПК України, суд, -
Задовольнити заявлений самовідвід судді ОСОБА_1 та передати кримінальне провадження № 12022041590000053 від 28.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України стосовно ОСОБА_2 , до канцелярії суду, для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
08.08.2022