Справа № 192/802/22
Провадження № 1-в/192/145/22
Ухвала
іменем України
02 серпня 2022 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
засудженого (в режимі відео конференції) ОСОБА_3 ,
представника Державної установи «Солонянської виправної колонії (№ 21)» ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вільне Криничанського району Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)»,
засудженого:
13 березня 2019 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,
початок строку: 27 лютого 2018 року,
кінець строку: 27 серпня 2026 року,
встановив:
Засуджений звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути питання щодо застосування до нього ст. 82 КК України та замінити невідбуту частину строку на більш м'який режим утримання. Підставою для такого рішення вважає те, що протягом всього часу перебування у ВК № 21 не мав жодних суперечок чи непорозумінь із адміністрацією колонії, а також брав та бере участь у багатьох добровільних заходах у підтриманні благоустрою колонії, за що був неодноразово відзначений подяками від начальника установи у виді п'яти заохочень протягом трьох років.
У судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав, посилався на те, що вперше відбуває покарання за те, чого не робив, хоче мінімізувати своє перебування у колонії, вказав на те, що вину визнає частково, також вважає, що складу кримінального правопорушення, за яке він відбуває покарання, не було. Вказав, що навчається на онлайн-курсах.
Захисник зазначив, що засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, покарання відбуває добросовісно, своєю працею та поведінкою довів, що став на шлях виправлення, до праці відноситься добросовісно, намагається покращити її результати, має п'ять заохочень, заохочення мають системний характер, було одне стягнення, проте воно погашене, на сьогодні стягнень не має, заслуговує на заохочення, передбачене ст. 82 КК України, просив заяву засудженого задовольнити.
Представник ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» проти задоволення заяви заперечувала, пояснила, що кожний квартал оцінюється поведінка засудженого та його ставлення до праці, повідомила, що стягнення, накладене на засудженого, було зняте в порядку заохочення, звернула увагу, що засуджений вину у вчиненні злочину визнав частково, вважає, що на даний час засуджений ще не став на шлях виправлення та його клопотання є передчасним.
Прокурор проти задоволення клопотання також заперечував, вважає, що позитивні зміни є, однак засуджений вину визнав не повністю, має лише п'ять заохочень та мав стягнення. На думку прокурора, засуджений не став на шлях виправлення.
Суд, заслухавши засудженого, захисника, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що його заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 19 червня 2013 року був засуджений Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений з місць позбавлення волі 03 вересня 2016 року по відбуттю строку покарання.
13 березня 2019 року ОСОБА_3 засуджений вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За цим вироком натепер відбуває покарання (а.с. 8).
Початок строку відбування покарання засудженим - 27 лютого 2018 року, кінець строку - 27 серпня 2026 року.
Таким чином, ОСОБА_3 відбуває покарання за умисні злочини, один з яких є тяжким, та які він вчинив до погашення судимості за умисне кримінальне правопорушення. На теперішній час відбув Ѕ строку покарання.
Згідно з довідкою про заохочення та стягнення має п'ять заохочень, застосовані 18 жовтня 2019 року, 21 квітня 2020 року, 19 січня, 12 квітня 2021 року та 12 квітня 2022 року, мав одне стягнення, накладене 03 січня 2020 року, яке було зняте в порядку заохочення (а.с. 7).
В ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» знаходиться з 27.06.2019. Працює старшим днювальним у клубі установи.
Відповідно до характеристики на засудженого, складеної ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» 15 січня 2021 року, до праці він ставився посередньо, дотримувався правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагався утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, мав охайний зовнішній вигляд. Не приділяв уваги необхідності дбайливого ставлення до майна і предметів установи, якими користувався при виконанні дорученої роботи, а також здійснення за ними належного догляду. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставився не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагався самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не мав. До виконання робіт із благоустрою установи ставився посередньо, не вбачав суспільної необхідності у їх виконанні. Намагався дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Брав особисту участь в організації виховних заходів, які проводились в установі, брав участь у роботі самодіяльних організацій, проявляв соціально-корисну активність в організації їх роботи, входив до складу ради колективу засуджених, підтримував соціальні зв'язки на волі шляхом листування з рідними, не брав участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу. (а.о.с. 175).
Відповідно до характеристики на засудженого, складеної у липні 2022 року, засуджений до праці ставиться добросовісно. За час відбування покарання характеризується добре, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна і предметів установи, якими користується при виконанні дорученої роботи, а також здійсненню за ними належного догляду. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, має достатньо навичок для самостійного їх виконання. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться добросовісно, вбачає суспільну необхідність у їх виконанні. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Засуджений бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, входить до складу ради колективу засуджених (самодіяльних секцій, редакції стінної газети), підтримує соціальні зв'язки на волі шляхом листування з рідними (а.с. 6).
15 січня 2021 року комісія ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» відмовила засудженому у переведенні до дільниці соціальної реабілітації (ст. 101 КВК) як особі, яка не стає на шлях виправлення (а.о.с. 177), 03 червня 2022 року - у направленні матеріалів до суду щодо заміни не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням (ст. 82 КК України) як особі, яка не стала на шлях виправлення (а.о.с. 201).
Суд зазначає, що за правилами, встановленими п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
За приписами ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення засудженого, надаючи оцінку його поведінці та ставленню до праці за весь період відбування покарання, суд зазначає, що як вбачається з досліджених судом матеріалів справи та особової справи, позитивні зміни у поведінці засудженого мають місце, але не носять системного характеру.
Так станом на 15 січня 2021 року засуджений за час відбування покарання характеризувався посередньо, до праці ставився також посередньо, більш ніж за чотири роки відбування покарання має лише 5 заохочень. Разом з тим, як пояснила представник установи покарань в судовому засіданні, поведінка та ставлення до праці засудженого оцінюється кожного кварталу.
Крім того, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень засуджений повністю не визнав.
Тому у суду немає підстав вважати, що засуджений став на шлях виправлення.
Щодо посилань засудженого та захисника на те, що протягом всього часу перебування у виправній колоній засуджений не мав жодних суперечок чи непорозумінь із адміністрацією колонії, брав та бере участь у багатьох добровільних заходах у підтриманні благоустрою колонії, отримував заохочення, навчається на онлайн-курсах, покарання відбуває добросовісно, до праці відноситься добросовісно, намагається покращити її результати, то суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання цього обов'язку є лише одним з критеріїв, що засуджений довів своє виправлення.
Сама по собі поведінка засудженого та його відношення до праці протягом останнього часу відбування покарання не може бути достатньою підставою для висновку, що він вже став на шлях виправлення, а може свідчити, що він стає на шлях виправлення.
Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд вважає, що у задоволенні заяви засудженого про заміну покарання більш м'яким потрібно відмовити.
Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1