04 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/24812/21 пров. № А/857/8574/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого суддіБольшакової О. О.
суддів Затолочного В. С.
Качмара В. Я.
з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку; зобов'язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, який становить 28456,11 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Львівської обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з посади прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.12.2020 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 28456 грн 11 коп.
Не погодившись із таким рішенням його оскаржив відповідач.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 04 серпня 2022 року о 14:20 у залі судових засідань № 3 Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів).
Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Одним з принципів адміністративного судочинства є принцип офіційності.
Так, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаними позовними вимогами з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Водночас, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України N 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Для забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи із всебічним дослідженням всіх обставин справи та доказів необхідно відкласти розгляд даної справи. Також, суд зазначає на необхідність продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Згідно ч. 2 ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, оскільки шістдесятиденний строк розгляду справи не може бути дотримано за таких умов, колегія суддів для об'єктивного, повного і всебічного з'ясування обставин у вказаній адміністративній справі, вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Керуючись ст. ст. 9, 80, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 309, 310, 321, 325 КАС України, суд
Запропонувати ОСОБА_1 навести поважні причини пропуску ним строку звернення до суду, про що подати відповідну заяву до суду.
Продовжити строк розгляду справи до п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 08.08.2022.