Рішення від 08.08.2022 по справі 917/443/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 Справа № 917/443/22

Суддя Киричук О.А. , розглянувши матеріали

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛTABАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65Б, код ЄДРПОУ: 42223804)

до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Пушкіна, будинок 83, код ЄДРПОУ: 40108630)

про стягнення 72 206,29 грн.,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛTABАЕНЕРГОЗБУТ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про стягнення 72 206,29 грн. заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22100485 від 01.01.2019р. на загальну суму 72 206,29 грн., з них: 65 747,25 грн. - заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію; 4 389,70 грн. - пеня; 786,73 грн. - 3% річних; 1 282,61 грн - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21503000 від 01.01.2019 року в частині оплати вартості отриманої електричної енергії за період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Відповідач у відзиві (вхід.№ 3751 від 14.06.2022 р.) заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступні доводи:

15.02.2019 між ГУНП в Полтавській області та ТОВ «Полтаваенергозбут» укладено договір про закупівлю електричної енергії № 172/П. Пунктом 10.1 вказаного Договору було визначено, що він діє до 31.12.2019.

02.03.2020 між ГУНП в Полтавській області та ТОВ «Полтаваенергозбут» укладено договір про закупівлю електричної енергії № 229/П. Пунктом 10.1 цього Договору було встановлено, що він діє до 31.12.2020. При цьому договором не було передбачено можливості його автоматичної пролонгації.

При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що дія вказаного Договору у будь-якому випадку не могла бути продовжена на 2021 рік, оскільки це суперечило б чинному законодавству.

Крім того, керуючись ч. 10 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач вказує, що замовник (відповідач) не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, оскільки не є малим не побутовим споживачем у розумінні п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", оскільки має електроустановки, приєднані до електричних мереж з потужністю більше 50кВт.

На підставі викладеного відповідач зазначає, що з 01.01.2021 року ГУНП в Полтавській області мало право укласти лише один договір на закупівлю електричної енергії для усіх наявних електричних установок (у тому числі з договірною потужністю більше 50 кВт), що виключало можливість продовження договірних відносин з ТОВ "Полтаваенергозбут" як з постачальником універсальної послуги та зумовлювало необхідність проведення конкурентних відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо споживання електричної енергії у період з 01.01.2021 року до 01.04.2021 року відповідач вказує, що у даний період відповідно до договору №98/П від 09.02.2021 року, який поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2021 року, постачання електричної енергії на усі об'єкти ГУНП в Полтавській області повинно було здійснюватися виключно Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

А тому постачання електричної енергії у вказаний період ТОВ "Полтаваенергозбут" зумовлено виключно порушенням ПРЕЕ з боку самого позивача.

Що стосується споживання електричної енергії у період з 01.04.2021 року, відповідач вказує, що 22.03.2021 року за результатами конкурентної процедури закупівлі між ГУНП в Полтавській області та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" було укладено договір №254В про постачання еклектичної енергії споживачу, який діє до цього часу.

Також у відзиві відповідач зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з ГУНП в Полтавській області пені, 3% річних та інфляційних, оскільки вони сплачуються лише за порушення, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

04.07.2022 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід.№4350), в якій позивач вказує, що доводи відповідача, викладені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими, а тому позовні вимоги ТОВ "Полтаваенергозбут" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 № 575 було прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (позивачу) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 2 Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 7 Постанови № 312 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень» Закону).

Згідно п. 1.2.7 ПРРЕЕ - Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРЕЕ - Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

01.01.2019 року Головним управлінням національної поліції в Полтавській області (далі - споживач) подано заяву-приєднання, в якій зазначено, що на виконання вимог ЗУ "Про ринок електричної енергії" керуючись статтями 633 - 634, 641 - 642 ЦК України, ПРРЕЕ, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на сайті електропостачальника, відповідач приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції № 9-УП.

Подавши заяву-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору №22100485 від 01.01.2019 року в повному обсязі.

З моменту акцептування заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набули всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Відповідально до п. 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 5.1. договору сторони погодили, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3. договору).

У п. 5.5. договору сторони погодили, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. (п. п. 5.7., 5.8. договору).

Згідно п. 5.10. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом п'яти робочих днів від дати отримання споживачем рахунка, або протягом п'яти робочих днів від строку оплати , зазначеної в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

У відповідності до п. 5.11. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього Договору (п. 6.2. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1. договору).

Відповідно до Комерційної пропозицій №9-УП для споживачів універсальної послуги (додаток №3 до договору):

- оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом виконання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника;

- споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв'язком; поштовим зв'язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним;

- у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України;

- договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач за період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року поставив відповідачу активну електричну енергію на суму 65747,25 грн., що підтверджується Актами по договору №22100485 від 01.01.2019 року.

Позивачем було надіслано відповідачу Акти та рахунки про сплату за спожиту електричну енергію №22100485 за період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року на загальну суму 65747,25 грн., які відповідач в свою чергу не оплатив.

Разом з актами і рахунками позивачем направлялися відповідачу рахунки про сплату пені, 3% річних та інфляційних, що також залишені відповідачем не оплаченими.

Направлення актів та рахунків на адресу відповідача підтверджується наданими позивачем реєстром кореспонденції, поштовими квитанціями та відомостями про відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошта.

У зв'язку з тим, що відповідач надіслані йому рахунки не оплатив, у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 72 206,29 грн., з них: 65 747,25 грн. - заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію; 4 389,70 грн. - пеня; 786,73 грн. - 3% річних; 1 282,61 грн - інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так відповідно до матеріалів справи, 29.12.2018 року відповідачем було підписано та направлено позивачу заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником унверсальних послуг з 01.01.2019 року на умовах комерційної пропозиції №9-УП для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (план використання) із договірною потужністю до 50 кВт, електроустановки яких приєднано до мереж оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго».

Погодившись та підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши їх) відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договорів.

Тобто, відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК України та п. 3.1.7 ПРРЕЕ, шляхом подання заяв-приєднання, відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22100485 на умовах Комерційних пропозицій №9-УП погодивши початок постачання з 01.01.2019 року.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як зазначено судом вище, в якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22100485 позивачем до позовної заяви додано Акти по договору та рахунки за період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року на суму 65747,25 грн.

ГУНП в Полтавській області не надані суду докази внесення змін до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22100485 чи його розірвання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 65747,25 грн. вартості фактично спожитої електричної енергії за період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві на те, що з 01.01.2021 року ГУНП в Полтавській області мало право укласти лише один договір на закупівлю електричної енергії для усіх наявних електричних установок (у тому числі з договірною потужністю більше 50 кВт), що виключало можливість продовження договірних відносин з ТОВ "Полтаваенергозбут" як з постачальником універсальної послуги та зумовлювало необхідність проведення конкурентних відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", не береться до уваги з наступних підстав.

Положеннями п.1.1.1 ПРРЕЕ визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Отже, чинним законодавством передбачені спеціальні норми, що регулюють взаємовідносини між електропостачальником та споживачем, тому посилання відповідача на те, що вказані правовідносини регулюються виключно нормами ЗУ «Про публічні закупівлі» є безпідставним.

Таким чином, спеціальними нормами, а саме ЗУ «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ чітко визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які є додатками до ПРРЕЕ, а не на умовах договору про закупівлю, як безпідставно зазначає Відповідач.

Тому посилання відповідачем на ЗУ «Про публічні закупівлі», не відповідають вимогам спеціальних норм, які встановлені для регулювання вказаних відносин, а тому не можуть бути застосовані.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного суду від 26.09.2018р. по справі № 469/1218/15-ц; від 06.02.2020р. по справі №808/526/18; від 28.02.2018р. по справі № 909/349/17.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у період починаючи з 01.04.2021 року постачання електричної енергії на об'єкти відповідача здійснювалося Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за договором №98/П від 09.02.2021 року який поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2021 року та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" на підставі договору №254В від 22.03.2021 року про постачання еклектичної енергії споживачу, який діє до цього часу.

З цього приводу суд зазначає наступне.

29.12.2018 р. відповідачем подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01 січня 2019 року із зазначеними підприємством персоніфікованими даними на умовах Комерційної пропозиції №9.

Фактично, споживаючи електричну енергію в період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 року споживач придбав товар на умовах КП №9-УП для споживачів універсальної послуги, що діє виключно для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету, де в розділі «Термін дії договору та умови пролонгації» (в редакції на серпень 2021р.) вказано, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2022р.»

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу щодо підтвердження звернення його в установленому ПРРЕЕ та умовами договору порядку про припинення/розірвання дії договору.

З наведеного вище слідує, що укладення договору про закупівлю електроенергії не припиняє дії договору про постачання і не звільняє сторони від виконання зобов'язань по договору постачання електроенергії постачальником універсальних послуг №22100485 від 01.01.2019 року, споживаючи електричну енергію Відповідач підтвердив його дійсність на умовах особисто обраної КП №9-УП (невід'ємної частини договору), якою визначено термін його дії до 31.12.2022р.

Крім того, суд звертає увагу, що на розгляді у господарському суді Полтавської області перебувала справа № 917/1288/21 за позовом ГУНП в Полтавській області до АТ "Полтаваобленерго" про зобов'язання АТ "Полтаваобленерго" забезпечити зміну електропостачальника за ініціативою споживача ГУНП в Полтавській області відповідно до запиту щодо зміни постачальника ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 23.03.2021 №24-3 у порядку, визначеному розділом VI Правил.

Як вбачається з тексту позовної заяви у справі № 917/1288/21 ГУНП у Полтавській області не заперечує факту того, що ТОВ "Полтаваобленерго" до теперішнього часу продовжує здійснювати постачання електричної енергії на 68 об'єктів ГУНП в Полтавській області.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Полтаваенергозбут" з 01.01.2021р. підстав постачати електричну енергію як постачальник універсальних послуг на об'єкти ГУНП в Полтавській області.

З 24-00 години 31.12.2020 року, відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ'було позбавлене правових підстав постачати електричну енергію, як постачальник універсальних послуг до об'єктів ГУ НП в Полтавській області, які мають договірну потужність більше ніж 50 кВт., а саме до об'єктів за ЕІС-кодом точки обліку: 6221904687418823; 6224373802885750; 6222754537090055; 6223290571944192; 6225505516932925; 6220865286521589; 6225639554722347; 622689463303949; 6227005808237280; 6226113151143050; 6223141207287076; 6225389899497345; 6223590601877029; 6229599202418398.

З підстав викладеного та у відповідності до підп.4 п.3.4.2 ПРРЕЕ, з 01.01.2021р. постачання електричної енергії до електроустановок ГУ НП в Полтавській області з договірною потужністю більше ніж 50 кВт. здійснюється постачальником «останньої надії», а з 01.04.2021р. до вказаних електроустановок здійснює постачання електричної енергії ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

На інші 68 точок обліку (електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт) постачання електричної енергії продовжувало здійснювати ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» як постачальник універсальних послуг.

Що стосується твердження відповідача про відсутність у позивача правових підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Відповідно до Комерційної пропозиції №9-УП, в розділі: «Розмір штрафних санкцій за порушення умов та строку оплати» визначено»: У разі несвоєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст.625 ЦК України.

Пунктом 5.11. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно п. 6.2. договору відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до норм законодавства та умов Договору, у зв'язку з несвоєчасною оплатою платежів, позивач Відповідачу нарахував:

- 4 389,70 грн - пені за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 01.04.2021 по 31.01.2022,

- 786,73 грн - 3% річних за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 01.04.2021 по 31.01.2022,

-1282,61 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежівза активну електричну енергію за період з 16.03.2021 по 15.12.2021р.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути Головного управління національної поліції в Полтавській області (36014, м.Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м.Полтава, вул. Панянка, 65 Б, код ЄДРПОУ 42223804) 65 747,25 грн. заборгованості за фактично спожиту активну електричну енергію; 4 389,70 грн. пені; 786,73 грн. 3% річних; 1 282,61 грн інфляційних нарахувань та 2481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.08.22

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
105611777
Наступний документ
105611779
Інформація про рішення:
№ рішення: 105611778
№ справи: 917/443/22
Дата рішення: 08.08.2022
Дата публікації: 09.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв