01.08.2022 Справа № 914/585/22
За позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Филик Вікторії Зеновіївни, м. Стрий Львівської області
про зобов'язання звільнити (повернути) земельну ділянку
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Прокопів І.І.
Представники:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Поврозник А.П. - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Стрийської міської ради до Фізичної особи - підприємця Филик Вікторії Зеновіївни про зобов'язання звільнити (повернути) земельну ділянку.
Ухвалою від 01.04.2022 відкрито провадження у справі № 914/585/22 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.05.2022.
В підготовчих засіданнях оголошувалися перерви, зокрема в підготовчому засіданні від 27.06.2022 оголошено перерву до 01.08.2022.
В підготовче засідання, яке відбулося 01.08.2022 прокурор з'явився, надав додаткові пояснення щодо підставності звернення прокурора в інтересах держави в особі Стрийської міської ради.
В підготовче засідання, яке відбулося 01.08.2022 представник позивача не з'явився, просив продовжити перерву в підготовчому засіданні у зв'язку з необхідністю представлення нових доказів по справі.
Представник відповідача в підготовче засідання, 01.08.2022, з'явився, підтримав клопотання про залишення позову без розгляду з мотивів відсутності правових підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Судом встановлено.
Як на підстави для звернення з вказаним позовом в інтересах держави прокурор вказує, що Стрийською міською радою, незважаючи на тривале самовільне використання відповідачем земель комунальної власності та самовільне розміщення на них об'єкту містобудування, починаючи з 09.02.2021 (дати встановлення Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області факту самовільного зайняття Филик В.З. земель комунальної власності), не здійснюється захист інтересів держави, оскільки вказаний орган місцевого самоврядування за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цьому з позовом про повернення її в своє розпорядження, не звертався. Більше того, таких заходів не вжито Стрийською міською радою, незважаючи на отримані нею запити Стрийської окружної прокуратури від 20.05.2021 № 14.57/05-42-1778вих-21 та від 17.01.2022 № 14.57/05-42-325вих-22, у яких повідомлялося про встановлені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області факт самовільного зайняття Филик В.З. земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. Валова, 7а. Так, з листа виконавчого комітету Стрийської міської ради від 26.05.2021 № 3.17/33-2 на запит від 20.05.2021 № 14.57/05-42-1778вих-21 вбачається, що Стрийська міська рада не зверталася в суд з позовом до Филик В.З. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Нездійснення захисту” має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином” має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони”) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
Зважаючи на відповідь Стрийської міської ради від 06.05.2021 № 3.17./33-2 про відсутність коштів для сплати судового збору, надану В.о. першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури на запит від 20.05.2021 № 14.57./05-42-1778вих-21, останній вважає, що його звернення з цим позовом в інтересах держави є правомірним і свідчить про наявність у органу прокуратури правових підстав для представництва інтересів у суді.
Проте, суд з вказаними доводами прокурора не погоджується, оскільки обставини щодо відсутності коштів на оплату судового збору, на яку посилається прокурор, не є тим виключним випадком, у якому можлива заміна суб'єкта звернення до суду з компетентного органу на прокурора.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, на офіційному сайті Стрийської міської ради розміщено рішення Стрийської міської ради від 27 січня 2022 року № 858 “Про виконання Програми сприяння виконанню рішень судів і інших виконавчих документів та сплати судового збору за 2021 рік”. Вказаним рішенням затверджено звіт про виконання Програми сприяння виконанню рішень судів і інших виконавчих документів та сплати судового збору за 2021 рік, за відомостями котрого на вказані цілі (зокрема і сплату судового збору) було передбачено видатки місцевого бюджету у загальній сумі 303 000, 00 грн, а фактично використано коштів протягом 2021 року у сумі 291 400, 00 грн.
Таким чином у 2021 році залишок невикористаних коштів за цільовою програмою (зокрема і сплату судового збору) становить 11 600, 00 грн, що фактично у п'ять разів більше сплаченого прокурором судового збору за подання вказаного позову.
Більше того, на офіційному сайті Стрийської міської ради розміщено рішення Стрийської міської ради від 27 січня 2022 року № 859 “Про затвердження Програми сприяння виконанню рішень судів і інших виконавчих документів та сплати судового збору” яким затверджено Програму сприяння виконанню рішень судів і інших виконавчих документів та сплати судового збору у новій редакції та виділено передбачені в бюджеті територіальної громади на 2022 рік кошти в сумі 100 000,00 грн на виконання Програми.
Відтак, вищевказаними обставинами спростовано доводи прокурора та позивача, що Стрийська міська рада не мала можливості звернутися в суд з позовом до відповідача у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Орган місцевого самоврядування у цій справі не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом, надавши при цьому докази сплати судового збору.
Інших доказів, які б підтверджували причини неможливості Стрийської міської ради для самостійного звернення до суду, учасниками справи не надано.
Бездіяльність Стрийської міської ради, як власника спірної земельної ділянки щодо самостійного звернення до суду за наявності відповідних повноважень та можливостей та за відсутності об'єктивних причин для невчинення таких дій, не може бути безумовною та достатньою підставою для звернення прокурора із даним позовом.
Суд звертає увагу на неоднорідність судової практики, в тому числі Верховного Суду у складі касаційних судів, про що зазначили прокурор та відповідач у своїх поясненнях, у трактуванні питання щодо можливості звернення прокурора з позовом до суду у разі нездійснення позивачем самостійного захисту інтересів держави. В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхили скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі “Ф.В. проти Франції” (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що прокурор у даній справі не довів неможливість здійснення позивачем самостійного захисту інтересів держави як підставу для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду, з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів, у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Тому, в таких випадках виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, згідно з якою суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) Таким чином, питання про повернення прокурору суми сплаченого судового збору може бути вирішено судом за умовами надходження до суду відповідного клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Стрийської міської ради до Фізичної особи - підприємця Филик Вікторії Зеновіївни про зобов'язання звільнити (повернути) земельну ділянку - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку, визначеному нормами ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 серпня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.