25.07.2022 Справа № 914/878/22
м. Львів
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
до відповідача: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району), м. Яворів Львівської області
про стягнення 213844,84 грн
Суддя Щигельська О.І.
За участю секретаря Демчук А.П.
Представники сторін:
від позивача: Горбунова О.Л. - адвокат,
від відповідача: Антонів М.Ю. - представник.
Суть спору: Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення 230683,96 грн заборгованості.
Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 20.06.2022 заяву позивача від 01.06.2022 (вх.№1616/22 від 03.06.2022) про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з її врахуванням. Закрито підготовче провадження у справі № 914/878/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2022.
22.07.2022 в системі документообігу суду за вх.№15657/22 зареєстровано клопотання представника позивача про закриття провадження у справі №914/878/22 за відсутністю предмета спору та розподілу судових витрат.
Зокрема в клопотанні зазначено, що сторонами 15.07.2022 підписано Протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог, яким погоджено зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України, в тому числі заборгованість у справі №914/878/22 в сумі 213844,84 грн за реактивну електричну енергію.
В судове засідання 25.07.2022 з'явилися представники сторін. Надали пояснення щодо спору, клопотання про закриття провадження підтримали.
Представниця відповідача в ході судового засідання 25.07.202 подала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№15799/22).
Розглянувши клопотання позивача від 20.07.2022 (вх.№15657/22 від 22.07.2022) про закриття провадження у справі, заслухавши думку представників сторін, суд вважав за необхідне його задоволити. При цьому суд керувався наступним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.
Судом встановлено, що 15.07.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (Сторона 1) та Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (Сторона 2), підписано Протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог, яким зазначено, що заборгованість за реактивну електричну енергію Сторони 2 перед Стороною 1 станом на 01.01.2022 становить 214526,42 грн. (двісті чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 42 копійки), часткове стягнення якої розглядається господарським судом Львівської області у справі №914/878/22 за позовом ПрАТ «Львівобленерго» до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) у розмірі 213844,84 грн (двісті тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 84 копійки) (п.5 Протоколу). Загальна сума узгодженої заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1 становить 353314,73 грн. (триста п'ятдесят три тисячі триста чотирнадцять гривень 73 копійки).
Пунктом 2 Протоколу визначено, що сторони погодили про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 353314,73 грн, (триста п'ятдесят три тисячі триста чотирнадцять гривень 73 копійки) в наслідок чого: грошові зобов'язання Яворівської квартирно-експлуатаційної частпнп (району) перед Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» припиняються в сумі 353314,73 грн (триста п'ятдесят три тисячі триста чотирнадцять гривень 73 копійки) в повному обсязі; грошові зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» перед Яворівською квартирно-експлуатаційного частиною (району) припиняються в сумі 353314,73 грн (триста п'ятдесят три тисячі триста чотирнадцять гривень 73 копійки) із залишком невиконаних грошових зобов'язань в сумі 47941,80 грн (сорок сім тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 80 копійок).
Таким чином, станом на час розгляду даної справи предмет даного спору щодо стягнення 213844,84 грн з Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) відсутній.
За даних обставин, наявні всі підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - відсутній предмет спору.
Частиною 4 ст.231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
В клопотанні про закриття провадження у справі позивач зазначає, що у справі №914/878/22 позивачем ПрАТ «Львівобленерго» понесено судові витрати, а саме - 3460,26 грн судового збору та 9600,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
Позивач просив повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір, а понесені витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що на підставі п.5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» позивачу слід повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір за розгляд справи в суді в розмірі 3460,26 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Між Адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» укладено Договір №22/4-17 від 27.04.2022 року про надання правничої допомоги, за яким АО прийняло на себе зобов'язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт прийняв на себе зобов'язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта (п.1.1.)
Пунктом 1.2. зазначено попередню інформація про справу, а саме суд: Господарський суд Львівської області, інстанція: перша, заявник: ПрАТ «Львівобленерго», відповідач: Яворівська КЕЧ району, предмет позову: стягнення 230683,96 грн.
З метою виконання умов цього Договору АО самостійно визначає одного чи декількох адвокатів, які здійснюватимуть виконання цього Договору, розподіляє обов'язки між ними, контролює хід виконання, а при потребі здійснює заміну адвоката (п. 1.3.)
Відповідно до п. 2.1. АО взяло на себе зобов'язання, в межах предмету Договору: представляти інтереси Клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувачу, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз'яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов'язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участю судді.
Розділом 4 Договору сторони погодили вартість і порядок розрахунків, зокрема п.п. 4.1-4.2. визначено, що вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 9600 грн, оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього Договору.
До матеріалів справи долучено копію Рахунку на оплату №22/0252 від 28.04.2022 року на суму 9600,00 грн та копію платіжного доручення №7739 від 28.04.2022 року з якого вбачається, що ПрАТ «Львівобленерго» здійснено платіж на користь АО «Юріс Консультус» в сумі 9600,00 грн, призначення платежу «рах. №22/052 від 28.04.22 Правнича допомога без ПДВ ((7739))».
Крім того позивачем долучено копію Ордеру на надання правничої допомоги серія ВС №1118180 від 27.04.2022 року виданий АО «Юріс Консультус» адвокату Горбуновій О.Л. та копію Свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ №000777 від 30.10.2017 року.
Враховуючи наведене вище позивач просить стягнути з відповідача 9600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№15799/22 від 25.07.2022), в якому зазначає, що правничі витрати в розмірі 9600,00 грн. по справі №914/878/22 є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру.
Також відповідач вказує, що Яворівська КЕЧ (району) у відповідності до ст.15 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та являється неприбутковою державною установою в структурі Міністерства оборони України. Виконання зобов'язань Яворівською КЕЧ (району) по оплаті будь-яких послуг чи товарів здійснюється лише по факту надходження фінансування відповідного призначення. Яворівській КЕЧ (району) з державного бюджету не виділяються кошти на відшкодування правничих витрат.
На підставі наведеного відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 90%, стягнути з Яворівської вартирно-експлуатаційної частини на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" 960,00 грн витрат на правову допомогу.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відтак, суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Також суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19 р. у справі № 922/445/19.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019 р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018 р. у справі № 910/23210/17.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій ухвалі від 21.07.2020 р. у справі № 915/1654/19.
При цьому суд зазначає, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.
Оцінивши надані позивачем докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/878/22, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши представників сторін суд вважає за можливе клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомого задовольнити частково та зменшити заявлену суму на 50 %, оскільки саме такі витрати на думку суду були неминучими, є співмірними до складності справи, підтвердженими та обґрунтованими долученими доказами.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст.130, п. 2 ч. 1 ст. 231, 234 ГПК України, суд
1. Провадження у справі №914/878/22 за позовом Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення 213844,84 грн - закрити.
2. Повернути Приватному акціонерному товариству "Львівобленерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) з Державного бюджету України сплачений судовий збір за розгляд справи в суді 3460,26 грн.
3. КлопотанняЯворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) про зменшення витрат на професійну (правничу) допомогу задовольнити частково, зменшити витрати на професійну правничу допомогу на 50%.
4. Стягнути з Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Яворів, вул. Львівська, будинок 19; ідентифікаційний код 07930854) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) 4800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Щигельська О.І.