79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.08.2022 Справа № 914/3149/21
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали
за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», м. Вінниця
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів», м. Львів
про стягнення 989152,95 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» про стягнення 989 152,95 грн.
Ухвалою суду від 26.10.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; відомостей про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
В межах наданого судом строку від позивача надійшло клопотання (вх. № 26541/21 від 10.11.2021), в якому зазначено запитувані відомості.
Ухвалою від 12.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.12.2021.
09.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява від позивача (вх. № 29789/21) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника з огляду на епідеміологічну ситуацію та запроваджені карантинні заходи в Україні.
У підготовче засідання 13.12.2021 з'явилася представниця відповідача.
Ухвалою від 13.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 20.01.2022.
22.12.2021 відповідачем через канцелярію господарського суду подану заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. № 5268/21).
24.12.2021на електронну адресу суду надійшла заява (вх. № 31162/21) від представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказана заява була вирішена судом в ухвалі від 06.01.2021, з огляду на перебування судді Гоменюк З.П. у щорічній відпустці у період з 21.12.2021 по 05.01.2022 включно.
10.01.2022 на адресу суду надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи (вх. № 371/22).
20.01.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 1590/22).
Ухвалою від 20.01.2022 суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (вх. № 5268/22 від 22.12.2021).
01.02.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання про стягнення витрат на надання правничої (правової) допомоги (вх. № 2621/22).
Ухвалою від 02.02.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2613/22 від 01.02.2022).
У підготовчому засіданні 07.02.2022 суд постановив оголосити перерву до 14.02.2022.
09.02.2022 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 3780/22), яким до справи долучено відзив на позовну заяву та, водночас, міститься прохання продовжити відповідачеві строк на подання відзиву.
14.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (вх. № 4030/22).
Ухвалою від 14.02.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 14.03.2022.
22.02.2022 на адресу господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 4795/22).
24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.
Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.
Також, у зв'язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, судове засідання 14.03.2022 не відбулося. Окрім цього, 12.03.2022 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № 5986/22) про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 02.06.2022.
31.05.2022 позивачем надіслано на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. № 11498/22). У вказаному клопотанні також повідомляє, що позовні вимог підтримує у повному обсязі.
Представники сторін у судове засідання 02.06.2022 з'явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2022 заявив усне клопотання про відкладення для надання можливості подати додаткові докази у справі.
Врахувавши таке клопотання, у судовому засіданні 02.06.2022 суд оголосив перерву до 09.06.2022.
Після завершення судового засідання 02.06.2022 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1605/22 від 02.06.2022).
09.06.2022 канцелярією господарського суду зареєстрована заява від позивача (вх. № 12212/22), у якій останній просить суд відмовити відповідачеві у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд повідомляє таке.
Частинами 1, 3 ст. 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).
Суд зазначає, що подане представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі № 914/3149/21 підлягає залишенню без розгляду. Вказане клопотання подане з порушенням процесуальних строків, визначених чинним Господарським процесуальним кодексом України, відсутнє відповідне обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законодавством процесуального строку, а також представником не подана заява про поновлення пропущеного строку для надання до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
09.06.2022 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 12219/22).
У судовому засіданні 09.06.2022 судом оголошено перерву до 01.08.2022.
21.07.2022 на поштову адресу господарського суду надійшли заперечення на клопотання по зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 15629/22).
29.07.2022 відповідачем через відділ загального діловодства суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 16094/22). Просить суд встановити додатковий строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суд залишає вказане клопотання без розгляду з тих самих підстав, що й раніше заявлене представником клопотання про зупинення провадження у справі.
01.08.2022 на електронну пошту господарського суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 16141/22).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі № 914/3149/21 відкрито судом 12.11.2021, до розгляду по суті у судовому засіданні справа призначалася судом ухвалою від 14.02.2022 на 14.03.2022. З огляду на початок збройної агресії Російської Федерації 24.02.2022, введення на території України воєнного стану, та відпустку судді Гоменюк З.П., як описано вище, судове засідання 14.03.2022 не відбулося. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався з метою надання уповноваженим представникам сторін надати свої додаткові заперечення чи пояснення з метою дотримання передбаченого Господарським процесуальним кодексом України принципу змагальності сторін. З огляду на тривалий час розгляду справи № 914/3149/21, поінформованість представників сторін про дату та час розгляду справи, обізнаність із наявними у справі матеріалами, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідач про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 01.08.2022 суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
В судовому засіданні 01.08.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про прийняття рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтування позовних вимог КП «Вінницяміськтеплоенерго» зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021 ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» зобов'язалося виконати роботи (послуги) з монтажу та налаштування вузла обліку теплової енергії відповідно до робочого проекту. Однак скерована підряднику заявка № 1983 про готовність майданчика з 29.06.2021 та необхідність виконання робіт була отримана відповідачем лише 03.07.2021. За умовами Договору роботи повинні були бути завершені до 24.07.2021. Підрядником фактично не були розпочаті такі роботи. Лише 28.08.2021 підрядник письмово звернувся до замовника листом, у якому визнав невиконання умов договору, посилаючись на неналежне виконання контрагентом підрядника своїх зобов'язань по поставці обладнання, а також просить замовника не вчиняти дій щодо нарахування штрафних санкцій.
Користуючись своїм правом, передбаченим законодавством та укладеним між сторонами спору договором, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 748315,71 грн та штраф у сумі 240837,24 грн, які й просить суд стягнути з ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів».
У відповіді на відзив (вх. № 4795/22 від 22.02.2022) заперечує аргументованість доводів відповідача щодо неналежного виконання своїх зобов'язань контрагентом - ПП «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест», перед ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів», оскільки господарські відносини названих юридичних осіб жодним чином не стосуються предмету та обов'язків сторін за Договором про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження як виконання відповідачем обумовлених Договором робіт, так і про початок виконання таких робіт. Відповідач до позивача не звертався з повідомленням по наявність обставин, що перешкоджають ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» приступити до виконання робіт за Договором. Відповідн6а інформація стала відома позивачу лише з отриманої відповіді на претензію від 26.08.2021.
Укладаючи Договір відповідач усвідомлював всі ризики та погодився на прописані умови щодо виконання робіт з реконструкції вузла обліку теплової енергії від котельні по вул. Магістратська, 2, у м. Вінниця, в тому числі і щодо нарахування неустойки, передбаченої як відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань.
З огляду на вказане, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Аргументи відповідача.
Відповідач щодо доводів, викладених у позові, заперечує.
Відзив подав разом із клопотанням (вх. № 3780/22 від 09.02.2022) про продовження строку на подання відзиву та доручення такого до матеріалів справи. Вказане клопотання мотивоване тим, що уповноважений представник ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» попередньо ознайомився зі справою № 914/3149/21 26.11.2021 та, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, 10.12.2021 подав відзив на позовну заяву, підписаний з використанням ЕЦП, шляхом надсилання на офіційну електронну пошту суду. Однак такої кореспонденції засобами електронного зв'язку на адресу суду не надходило, що було з'ясовано у судовому засідання 07.02.2022, і з огляду на що у відповідача виникла необхідність подати відзив повторно. Внаслідок вказаного, просить суд продовжити строк на подання відзив та долучити такий до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 2, 4 ст. 119 ГПК України).
З огляду на неотримання судом раніше скерованого засобами електронного зв'язку відзиву на позовну заяву, та задля правильного, всебічного та неупередженого розгляду цього спору суд вважає за доцільне задовольнити клопотання представника відповідача (вх. № 3780/22 від 09.02.2022), продовжити ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» процесуальний строк для подання відзиву та прийняти поданий відзив до матеріалів справи.
Заперечення щодо позову ґрунтуються на неналежному виконанні контрагентом ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» - Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест» своїх зобов'язань з поставки відповідачеві обладнання, необхідного для виконання останнім робіт, передбачених Договором про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021. Відповідач у подальшому, 27.08.2021, звернувся ПП «НВФ «Ергомера-Інвест» з вимогою про поставку продукції, зокрема, теплолічильника «Ергомера-125.АВ», проте відповіді на таку вимогу не було.
Як стверджує ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів», ПП «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест» своїми діями створила для відповідача перешкоди для подальшого виконання останнім взятих на себе зобов'язань.
Відповідач вказує, що вжив всіх необхідних заходів з метою своєчасного та у повному обсязі виконання робіт, а вина за порушення господарського зобов'язання у нього відсутня.
Також, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не було розірвано укладений Договір про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021, як це передбачено висвітленими у ньому умовами, та крім цього, 18.11.2021 позивач оголосив про проведення спрощеної закупівлі, за результатами проведення якої переможцем визнано Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест». Предметом такої закупівлі виступає аналогічно «Реконструкція вузла обліку теплової енергії від котельні по вул. Магістратська, 2, у м. Вінниця».
Із клопотанням (вх. № 4030/22 від 14.02.2022) відповідач надає суду додаткові докази, якими повідомляє суд про отримання позивачем у зв'язку з невиконанням Договору про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021 за рахунок відповідача кошти у межах банківської гарантії № 202690/19-102/67 від 22.06.2021.
На переконання відповідача, пред'явлення позивачем до стягнення штрафних санкцій у цій справі є фактично джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків, способом збагачення та спотворює основне призначення штрафних санкцій.
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позову.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
24.06.2021 за результатами спрощеної закупівлі UA-2021-05-26-009677-b ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Реконструкція вузла обліку теплової енергії від котельні по вул. Магістратська, 2, у м. Вінниця» між Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (підрядник) укладено Договір про закупівлю № 638-21/15, згідно з п. 1.1. якого підрядник забезпечує відповідно до Робочого проекту ПР2323ЕУС125 та умов цього Договору проведення робіт (послуг) з монтажу та налаштування вузла обліку теплової енергії.
За умовами пунктів 2.1., 2.2. Договору підрядник розпочне виконання робіт відповідно до Заявки і завершить виконання робіт протягом 20 календарних днів з моменту укладання договору та передачі майданчика для виконання робіт. Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір.
Відповідно до п. 9.1. Договору, замовник передасть підряднику будівельний майданчик та всю дозвільну документацію протягом 10-ти календарних днів з дня підписання Договору.
Позивач скерував на адресу ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» заявку № 15/1983 від 24.06.2021, у якій просив останнього з 29.06.2021 розпочати виконання робіт по встановленню вузлів обліку теплової енергії на котельні по вулиці Магістратська, 2, відповідно до Договору про закупівлю № 638-21/15. Згідно з долученою копією доказів надсилання, така заявка була надіслана позивачем лише 29.06.2021, та отримана відповідачем 03.07.2021, що підтверджується витягом з офіційного веб-порталу АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором «2102102998965».
Листом від 06.07.2021 № 15/2082 позивач вдруге звернувся до відповідача із вказівкою на необхідність початку виконання робіт відповідно до Договору про закупівлю № 638-21/15. Відповіді на лист позивачем отримано не було, роботи підрядник не розпочав.
Ціна Договору визначається на основі Договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору, і складається з: 1433555,00 грн, без ПДВ, крім того, ПДВ 20% 286711,00 грн, всього з ПДВ: 1720266,00 грн (п. 3.1. Договору).
Під час укладання Договору підрядник повинен надати замовнику забезпечення виконання цього Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в розмірі 5% від вартості Договору. Отримання замовником забезпечення виконання умов Договору не звільняє підрядника від виконання Договору та від відповідальності, що ним передбачено (п. 15.1, 15.4. Договору).
У разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни (п. 16.2. Договору).
22.06.2021 АТ «Банк Січ» видано банківську гарантію № 202690/19-102/67 на суму 86013,30 грн як забезпечення виконання Договору. Банк, як гарант, взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання відшкодувати на рахунок бенефіціара (КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» кошти у сумі забезпечення виконання Договору - 86013,30 грн, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання оригіналу належно представленої письмової вимоги, в якій буде зазначено, що принципал (ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів») не виконав та/або неналежно виконав (як повністю так і частково) свої зобов'язання за Договором.
Вимогою від 26.07.2021 № 05/2292 КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до АТ «Банк Січ» по виплату банківської гарантії у розмірі 86013,30 грн, оскільки ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» не розпочав виконання робіт відповідно до заявки та не завершив їх виконання протягом 20 календарних днів з моменту укладення Договору та передачі майданчика для виконання робіт.
Згідно з платіжним дорученням від 05.08.2021 № 55980 гарант перерахував на рахунок бенефіціара банківську гарантію у розмірі 86013,30 грн.
Договір набуває чинності з моменту його укладення та до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 18.1., 18.2. Договору).
Претензією від 12.08.2021 № 05/2457 позивач звернувся до відповідача про порушення останнім умов укладеного договору в частині виконання взятих на себе підрядником зобов'язань, також зазначив про нарахування пені за прострочення виконання робіт на 25 календарних днів у розмірі 215033,25 грн.
У відповіді на претензію від 26.08.2021 відповідач вказав на неможливість своєчасного виконання умов Договору про закупівлю № 638-21/15 у зв'язку із неналежним виконанням контрагентом ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» своїх обов'язків з поставки необхідного обладнання. Крім цього, просив позивача утриматися від будь-яких дій щодо нарахування штрафних санкцій, зазначивши, що відповідач вживає всіх можливих заходів щодо отримання обладнання.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про вчинення дій з боку відповідача для отримання необхідного обладнання у інших постачальників. Також відсутні докази своєчасного звернення відповідача до замовника з повідомленням про неможливість виконати погоджені роботи в обумовлений строк чи з проханням про продовження строків на виконання робіт, як це передбачено у п. 2.2. Договору.
Підрядник зазначає, що отримав від ПП «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест» рахунок на оплату № 310 від 30.06.2021, у якому останнє, окрім запитуваного відповідачем обладнання (за значно вищими цінами, ніж були вказані у комерційній пропозиції на ці ж товари), було вказано також й інші товари, що не входили до запиту ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів».
Вимогу про поставку продукції - тепло лічильника «Ергомера - 125.АВ з комплектуючими товарами відповідач надіслав ПП «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест» лише 27.08.2021, тобто більше ніж через місяць від дня, коли роботи з реконструкції вузла обліку теплової енергії мали бути завершені.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі укладеного Договору про закупівлю. № 638-21/15 від 24.06.2021, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
За приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Матеріалами справи підтверджується невиконання підрядником умов Договору, що у подальшому стало причиною для замовника звернутися до АТ «Банк Січ», як гаранта, для виплати коштів за банківською гарантією у розмірі 86013,30 грн (5% від ціни Договору), якими забезпечувалося виконання умов договору.
Відповідно до положень ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
За приписами ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства гарантія є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання, тому отримання позивачем банківської гарантії у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, не звільняє відповідача від відповідальності внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, з огляду на що заперечення відповідача у цій частині визнаються судом безпідставними.
Умовами укладеного Договору про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021 сторони визначили, що отримання замовником забезпечення виконання умов Договору, тобто виплати банківської гарантії, не звільняє підрядника від виконання Договору та від відповідальності, що ним передбачена. За порушення строків виконання робіт за Договором встановлено обов'язок підрядника сплатити на користь змовника пеню та штраф.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості ним своєчасно виконати взяті на себе зобов'язання перед КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» через, у свою чергу, недобросовісне виконання обов'язків контрагентом відповідача з поставки обладнання - Приватним підприємством «Науково-виробничою фірмою «Ергомера-Інвест». Договором про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021 позивач та відповідач погодили, що: забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник, за включенням матеріалів, що надаються замовником (п. 6.1.); підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників (п. 7.1.); у випадку залучення підрядником до виконання робіт субпідрядників, підрядник залишається відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (п. 7.3.).
Відповідач повинен був враховувати всі ризики, що могли виникнути під час виконання ним господарських зобов'язань.
Суд не розглядає господарські відносини між ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» та ПП «Науково-виробнича фірма «Ергомера-Інвест», оскільки такі не стосуються предмета спору у справі № 914/3149/21. З матеріалів справи суд не встановив дійсного вжиття всіх можливих заходів зі сторони відповідача задля ефективного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021.
Відповідач також необґрунтовано апелює до положення пункту 17.3. Договору про закупівлю № 638-21/15, відповідно до якого замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, надіславши повідомлення підряднику у випадках: якщо підрядник не розпочав виконання робіт протягом 5-ти днів з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання; чи виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк.
Суд зазначає, що йдеться про право, а не про обов'язок замовника розірвати такий договір. Твердження ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» щодо зацікавленості позивача не у виконанні умов договору, а лише у стягненні штрафних санкцій з відповідача є суб'єктивними та не спростовують доводів щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань й станом на момент розгляд справи.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами Договору сторони передбачили штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт підрядником: у такому випадку підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни (п. 16.2. Договору).
Відповідно до наведеного сума пені складає 748315,71 грн, а сума штрафу - 240837,24 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З аналізу наведених статей вбачається, що чинне законодавство України передбачає нарахування пені не лише за порушення грошового зобов'язання.
Щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 12219/22 від 09.06.2022).
Відповідач у вказаному клопотанні зазначає, що сума штрафних санкцій в розмірі 989152,95 грн, заявлена до стягнення, є очевидно необґрунтованою та надмірною з огляду на причини та наслідки невиконання відповідачем зобов'язання - відсутність завданих позивачеві збитків, та невідповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам. Крім цього, вказує на те, що позив отримав банківську гарантію, як компенсацію за збитки, завдані невиконанням відповідачем умов укладеного Договору, а погіршення фінансового становища позивача від невиконання відповідачем своїх зобов'язань не доведено жодними доказами у справі. Просить суд у випадку задоволення позовної заяви зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до 989,15 грн.
Позивач щодо такого зменшення штрафних санкцій заперечує. Покликається на п. 16.2. Договору про закупівлю № 638-21/15 від 24.06.2021 та стверджує, що у момент підписання Договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов Договору до нього можуть застосовуватися штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,5 % від ціни прострочених зобов'язань за кожен день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягуватиметься штраф у розмірі 14% від вказаної ціни. Відповідач зазначає, що зменшення заявленої до стягнення неустойки є правом суду.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, у постанові від 23.03.2021 у справі № 921/580/19 Верховний Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен: 1) з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків; 2) об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з: інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру пені наслідкам порушення; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки); майнового стану сторін.
У вказаній вище постанові від 23.03.2021 Верховний Суд також вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 902/538/18).
З урахуванням практики Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.06.2018 у справі № 908/1453/14, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, обставинами, на які сторони справи можуть посилатися при розгляді питання про зменшення неустойки, є: критичний фінансово-господарський стан суб'єкта господарювання; наявність заборгованості із заробітної плати; наявність податкового боргу; зменшення прибутку підприємства; відсутність коштів на банківських рахунках; потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва; монопольне становище контрагента; стягнення 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань; існування дебіторської заборгованості.
Разом із тим, у постанові від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на інших (поточних) рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності зменшення нарахованих штрафних санкцій до суми 989,15 грн у зв'язку із необґрунтованістю первинно заявленої до стягнення ціни позову 989152,95 грн. Відповідач просить суд зменшити відповідні штрафні нарахування, та водночас наведені ним у заяві доводи нічим не підтверджують, як наведено вище, реальну його неспроможність у подальшому провести відповідні розрахунки з позивачем. Клопотання ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» ґрунтується лише на міркуваннях відповідача та не підтверджується належними доказами.
Суд погоджується із покликанням позивача на п. 16.2. укладеного між сторонами Договору, який передбачає відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, та твердженням про те, що відповідач погодився з умовами Договору, підписавши такий.
Сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання. Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечити виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного суду від 25.06.2018 у справі № 912/2483/18, від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, від 19.09.2019 № 904/5770/18 (п. 4.13. постанови ВС у складі КГС від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19).
З огляду на вказане, суд доходить висновку про правомірність нарахувань штрафних санкцій, здійснених позивачем.
Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на сукупність наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимог підлягають до задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 14837,30 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (79044, місто Львів, вулиця Природна, будинок 5Б, квартира 20, ідентифікаційний код 37801512) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (21021, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код 33126849) 989152,95 грн неустойки та 14837,30 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.08.2022.
Суддя Гоменюк З.П.