вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" серпня 2022 р. Cправа № 906/272/22
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Приватного підприємства "Фірма Піраміда КЄО" (проспект Героїв Дніпра, буд.58, кв. 63, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39803)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 112, м. Вінниця, 21100)
про стягнення 694 400 грн заборгованості
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тварковський А.А.) перебуває справа № 906/272/22 за позовом Приватного підприємства "Фірма Піраміда КЄО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" про стягнення 694 400 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 16.06.2022 року було відкрито провадження у справі № 906/272/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у цій справі призначено на 12.07.2022 року.
Ухвалою суду від 12.07.2022 року повідомлено Відповідача про підготовче судове засідання у справі № 906/272/22, яке відбудеться 28.07.2022 року.
За результатами слухання справи 28.07.2022 за участю представника Позивача (в режимі відеоконференції) суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.08.2022, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
При цьому протокольною ухвалою від 28.07.2022 відхилено як необґрунтоване клопотання представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" вих. № б/н від 27.07.2022 про відкладення підготовчого засідання.
В подашому, ухвалою суду від 01.08.2022 року повідомлено Відповідача про судове засідання для розгляду справи № 906/272/22 по суті, яке відбудеться 11.08.2022 року.
02.08.2022 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання № б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22.
Ухвалою суду від 03.08.2022 року (суддя Тварковський А.А.) визнано заяву № б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Р.М. про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22 необґрунтованою. Ухвалено передати матеріали справи № 906/272/22 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 року, зазначену вище справу для розгляду клопотання про відвід передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
За приписами ч. 7, ч. 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд, дослідивши матеріали справи № 906/272/22, розглянувши клопотання № б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Р.М. про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22, встановив наступне.
Як вбачається із змісту поданого клопотання, останнє мотивовано тим, що 27.07.2022 року представником Відповідача - ТОВ "Вінниця Проект-Буд" було надіслано на електронну адресу суду (inbox@vn.arbitr. gov.ua) клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у справі, яке було обґрунтовано двома підставами, а саме:
1) Відповідач не отримав матеріалів позову у даній справі та доданих документів, угода про надання правової допомоги між представником Відповідача - адвокатом Гуртовенком Р.М. та Відповідачем укладена лише 26.07.2022 р., у зв'язку із чим, у представника Відповідача не було можливості раніше ознайомитися із матеріалами справи, підготуватися до розгляду справи та надати відзив у справі;
2) існує неможливість у адвоката Гуртовенка Р.М., який діє в інтересах ТОВ "Вінниця Проект-Буд", взяти участь у судовому засіданні 28.07.2022 р. через участь в цей час у іншому судовому засіданні, а саме: у судовому засіданні в справі № 295/2628/22 в Богунському районному суді м. Житомира, яке призначене на 28.07.2022 р. о 12:00 год. в якості представника ФОП Вшивкова О.В.
До матеріалів даного клопотання було додано докази участі адвоката 28.07.2022 р. у судовому засіданні в справі № 295/2628/22 в Богунському районному суді м. Житомира, яке призначене на 28.07.2022 р. о 12:00 год., а саме: витяг із сайту "Судова влада України" про призначення судового засідання у справі № 295/2628/22 в Богунському районному суді м.Житомира та копію ордеру про надання правової допомоги Вшивкову О.В..
Крім того, 27.07.2022 р. представником Відповідача - ТОВ "Вінниця Проект-Буд" було надіслано на електронну адресу суду (inbox@vn.arbitr.gov.ua) клопотання про ознайомлення з матеріалами справи шляхом надання адвокату Гуртовенку Р.М. (РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) доступу до матеріалів зазначеної судової справи в системі "Електронний суд" (https://cabinet.court.gov.ua/) або шляхом надсилання сканованих копій на електронну адресу представника Відповідача.
Однак, 01.08.2022 р. представником Відповідача отримано на електронну адресу ухвалу від 01.08.2022р., яка постановлена не у відкритому судовому засіданні, про призначення розгляду справи по суті на 11.08.2022 р., з тексту якої вбачається, що протокольною ухвалою суду від 28.07.2022 р. - представнику Відповідача адвокату Гуртовенку Р.М. було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, незважаючи на наявність поважних причин неможливості взяти участь у судовому засіданні 28.07.2022 р. через участь у іншому судовому засіданні і через необхідність часу на ознайомлення з матеріалами справи, тим самим грубим чином порушивши право Відповідача на доступ до правосуддя. Цим самим суд у справі позбавив Відповідача можливості взяти участь у підготовчій стадії судового розгляду справи та скористатися правами, які мають сторони на вказаній стадії.
Крім того, вирішивши питання про закриття підготовного судового засідання суддя Господарського суду Вінницької області Тварковський А.А. не надав можливості представнику Відповідача ознайомитися із матеріалами справи та не вирішив клопотання представника Відповідача від 27.07.2022 р. про ознайомлення з матеріалами справи.
Станом на 02.08.2022 р. Єдиний реєстр судових рішень не містить ухвали про вирішення клопотання представника Відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
Тобто, суддя Господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., безпідставно позбавив представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" права взяти участь у підготовчому судовому засіданні, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 28.07.2022р., за наявності поважних причин неможливості представника Відповідача взяти участь у судовому засіданні у вказану дату, а крім того, позбавив представника Відповідача права ознайомитися із матеріалами справи, однак призначив судове засідання з розгляду справи по суті ухвалою, прийнятою поза межами судового засідання від 01.08.2022 р., тим самим суддя Тварковський А.А. фактично позбавив представника Відповідача будь-якої можливості до 11.08.2022 р. навіть ознайомитися із матеріалами справи та розуміти у чому суть пред'явленого позову, не кажучи уже про можливість підготуватись до розгляду справи по суті.
Вищезазначені дії судді Господарського суду Вінницької області Тварковського А.А., на переконання представника Відповідача, свідчать про його можливу зацікавленість у вирішенні справи на користь однієї із сторін, а саме Позивача у цій справі, та зумовлюють наявність обставин, які ставлять під сумнів його неупередженість та об'єктивність при розгляді цієї справи.
За наведених вище обставин, представником Відповідача заявлено відвід головуючому судді Господарського суду Вінницької області Тварковському А.А. при розгляді справи №906/272/22.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
В силу ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/ 02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно ч. 1, ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Окрім того, суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду поданих представниками сторін клопотань, не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Так, як вказувалося вище та підтверджено матеріалами справи, зокрема, протоколом судого засідання в режимі відеоконференції № 785048 від 28.07.2022, за результатами слухання справи 28.07.2022 за участю представника Позивача (в режимі відеоконференції) суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.08.2022, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. При цьому, протокольною ухвалою від 28.07.2022 відхилено як необґрунтоване клопотання представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" вих. № б/н від 27.07.2022 про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За змістом клопотання представника Відповідача вих. № б/н від 27.07.2022 про відкладення підготовчого засідання, останнє обгрунтовано тим, що Відповідач не отримав матеріалів позову у цій справі та доданих документів, угода про надання правової допомоги між представником Відповідача - адвокатом Гуртовенком Р.М. та Відповідачем укладена лише 26.07.2022 р., у зв'язку із чим у представника Відповідача не було можливості раніше ознайомитися із матеріалами справи, підготуватися до розгляду справи та надати відзив у справі; неможливість представника Відповідача, взяти участь у судовому засіданні 28.07.2022 через участь в цей час у іншому судовому засіданні.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 902/909/19, щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не відкладено розгляд справи, у зв'язку з поданим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи, з посиланням на неможливість прибути у судове засідання, та те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 202 Господарського процесуального кодексу України, слід зазначити таке.
Із норми ч. 2 ст. 202 ГПК України, вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд та у разі визнання причин неявки поважними.
Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, оскільки, у даному випадку причини неявки позивача судом першої інстанції не було визнано поважними, суд не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Суд звертає увагу на те, що згідно п. 2, п. 4 ухвали суду від 12.07.2022 року у справі №906/272/22, явка в судове засідання учасників справи поклаладася на їх розсуд; запропоновано учасникам справи до 27.07.2022 висловити позицію щодо відсутності (наявності) перешкод для розгляду справи, враховуючи обмеження у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та його продовженням.
Поряд з цим, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ухвала суду від 12.07.2022 року про повідомлення Відповідача про підготовче судове засідання у справі № 906/272/22, яке відбудеться 28.07.2022 року, надсилалась на електронну поштову адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 та на поштову адресу Відповідача, а саме : вул. Хмельницьке шосе, буд.13, офіс 112, м. Вінниця, 21100.
При цьому, зазначена вище ухвала суду від 12.07.2022 року відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.82) була вручена Відповідачу особисто 20.07.2022 року.
Крім того, ухвала суду від 16.06.2022, якою відкрито провадження у справі №906/272/22 та призначено підготовче судове засідання на 12.07.2022 року, згідно наявного в матеріалах справи поштового відстеження, була вручена Відповідачу 20.06.2022 року.
Відтак, Відповідач належним чином повідомлявся про підготовче судове засідання у цій справі.
Також, суд звертає увагу на те, що згідно наявних в матеріалах справи накладної Укрпошти від 05.05.2020 № 3980307176080, поштової квитанції від 05.05.2020 та опису вкладення (а.с. 7, 8), Позивачем було надіслано на адресу Відповідача копії позовної заяви із додатками, які вручені Відповідачеві - 10.05.2020, що підтверджується роздруківкою із веб-сайту Укрпошти щодо перевірки статусу відстеження поштового повідомлення за №3980307176080.
З огляду на викладене, наведені представником Відповідача у клопотанні вих. № б/н від 27.07.2022 про відкладення підготовчого засідання та клопотанні б/н від 02.08.2022 про відвід судді обставини про те, що Відповідач не отримав матеріалів позову у цій справі та доданих документів, спростовуються наведеними вище доказами.
Водночас, приписами п. 2, п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом ч. 8, ч. 9 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2020 року у справі № 5016/1284/2012(5/45), правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу на те, що позовна заява Приватного підприємства "Фірма Піраміда КЄО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" про стягнення 694 400 грн заборгованості, надійшла до Господарського суду Вінницької області 13.06.2022 року, а тому у Відповідача було достатньо часу для надання відзиву на позов та усіх наявних доказів на підтвердження своїх доводів або заперечень з моменту відкриття провадження за цим позовом та призначення першого підготовчого засідання (ухвала суду від 16.06.2022 року по справі № 906/272/22) до закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті (протокольна ухвала від 28.07.2022).
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість подання Відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк.
При цьому, вступ адвоката у справу 26.07.2022 як представника Відповідача, у той час як провадження у справі триває з 16.06.2022 і Відповідач повідомлений належним чином про таке провадження з 20.06.2022, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи та жодним чином не впливає на визначення стадії судового процесу.
Стосовно тверджень представника Відповідача про ненадання можливості ознайомитися з матеріалами справи № 906/272/22 за заявою № б/н від 27.07.2022, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Відповідно до пунктів 1-3, 6 розділу X Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам, зокрема, адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги).
Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.
Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ (додаток 9) шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).
Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
Згідно п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2022 року у cправі № 910/4268/21, ознайомлення адвоката з матеріалами справи не може розглядатись у вузькому значенні як процесуальна дія, якій має передувати подання клопотання. Закон не передбачає обов'язок адвоката знайомитися саме з паперовими матеріалами справи, які знаходяться у суді.
Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що таке ознайомлення з матеріалами справи можливо здійснити у копіях, переданих довірителем, а також через систему "Електронний суд" відповідно до п. 37 Положення про ЄСІТС.
Ознайомлення з матеріалами справи є невід'ємною частиною правничої допомоги, і тому доводити доказами сам факт ознайомлення не потрібно, таке ознайомлення презюмується.
З огляду на викладене, представник Відповідача на підставі поданої ним заяви № б/н від 27.07.2022 мав можливість ознайомитися з матеріалами справи № 906/272/22 в приміщені суду, а також в електронному вигляді через систему "Електронний суд", про що свідчить відповідна система.
При цьому, нормами ГПК України не передбачено постановлення судом ухвали у випадку надходження до господарського суду від представників учасників справи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, питання надання можливості ознайомлення з матеріалами справи у господарському суді не потребує окремого процесуального вирішення шляхом постановлення ухвали та самостійною підставою для ознайомлення з матеріалами справи є відповідна заява представника сторони у справі, а також можливість ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Зважаючи на викладене, твердження представника Відповідача про те, що суддя Господарського суду Вінницької області Тварковський А.А. не вирішив клопотання представника Відповідача від 27.07.2022 р. про ознайомлення з матеріалами справи, є власними припущеннями Заявника та не ґрунтуються на приписах законодавства.
Відносно незгоди представника Відповідача, що суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті ухвалою, прийнятою поза межами судового засідання від 01.08.2022, тим самим фактично позбавивши представника Відповідача будь-якої можливості до 11.08.2022 навіть ознайомитися із матеріалами справи та розуміти у чому суть пред'явленого позову, не кажучи уже про можливість підготуватись до розгляду справи по суті, суд зважає на таке.
Як вказувалося вище, закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення її до розгляду по суті відбулося за результатами судового засідання 28.07.2022 шляхом постановлення відповідної ухвали у протокольній формі.
Також, ухвалою суду від 01.08.2022, постановленою поза межами судового засідання, Відповідача повідомлено про дату, час та місце призначеного розгляду справи по суті в порядку ст. 120, 121 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України передбачено, що у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема, ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
Згідно ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 233 ГПК України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Також суд звертає увагу на висновки, що їх зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2020 у справі № 902/909/19: із норми ч. 4, ч. 5 ст. 233 ГПК України вбачається процесуальна можливість суду постановляти ухвали як у вигляді окремого документа, так і у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання (про що також зазначено у пункті 7 частини 2 статті 223 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, чи у вигляді окремого документа.
Також положення Господарського процесуального кодексу України не містять вимог до змісту ухвал суду постановлених у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання.
Натомість нормами Господарського процесуального кодексу України, а саме, статтею 234, визначено вимоги до змісту ухвали суду, що викладається окремим документом.
Відповідно до зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Ухвала, постановлена відповідно до статей 351 та 356 цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.
Таким чином, враховуючи приписи статті 234 Господарського процесуального кодексу України та відсутність у процесуальному законі виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, чи у вигляді окремого документа, суду у кожному конкретному випадку при вирішенні питання форми постановлення ухвали слід враховувати ті норми процесуального кодексу, що регулюють наслідки розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви тощо.
Тобто, якщо приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено вимоги та висновки, які повинні міститись в ухвалі суду, за наслідками розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви, то у такому випадку суду слід постановляти ухвалу у вигляді окремого документа.
Крім того, суду при вирішенні питання форми постановлення ухвали слід враховувати, чи може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвала суду, у розумінні приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви.
У разі ж можливості оскарження ухвали суду в апеляційному порядку окремо від рішення суду, така ухвала суду повинна постановлятись у вигляді окремого документа.
Зважаючи на наведені норми законодавства та висновки Верховного Суду, у разі постановлення ухвали, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, Верховний Суд не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.
Разом з тим, аргументів, у чому саме полягає неможливість до 11.08.2022 представника Відповідача ознайомитися із матеріалами справи та розуміти у чому суть пред'явленого позову, не кажучи уже про можливість підготуватись до розгляду справи по суті, адвокатом Гуртовенком Р.М. у клопотанні про відвід судді не наведено.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Така незгода сторін з прийнятими суддею процесуальними рішеннями в ході розгляду справи, може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення та як зазначено вище не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Відтак, суд вважає, що наведені представником Відповідача у клопотанні про відвід судді обставини та доводи про те, що дії судді Господарського суду Вінницької області Тварковського А.А. свідчать про можливу зацікавленість у вирішенні справи на користь однієї із сторін, а саме Позивача у цій справі, та зумовлюють наявність обставин, які ставлять під сумнів його неупередженість та об'єктивність при розгляді ціє справи, базуються на власних припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставами для відводу в розумінні ст. 35 ГПК України.
Поряд з цим, доводи Заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду цієї справи, що не є підставою для відводу.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання № б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Р.М. про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 18, 35, 39, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти до провадження справу № 906/272/22 в частині розгляду клопотання №б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Р.М. про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22.
2. Відмовити в задоволенні клопотання № б/н від 02.08.2022 (вх. канц. суду № 01-47/9/2022 від 02.08.2022) представника ТОВ "Вінниця Проект-Буд" - адвоката Гуртовенка Р.М. про відвід судді Тварковського А.А. від розгляду справи № 906/272/22.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: Позивача - ІНФОРМАЦІЯ_4; представника Позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3; Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2; представника Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 08.08.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - Позивачу - проспект Героїв Дніпра, буд. 58, кв. 63, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39803;
3 - Відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 112, м. Вінниця, 21100.