Додаткова постанова
03.08.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9767/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кравченка Артура Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі №904/9767/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Кравченка Артура Олеговича м. Марганець
про стягнення суми боргу в розмірі 40572грн.58коп., пені в розмірі 4504грн.05коп., 30% річних в розмірі 10096грн.81коп., інфляційну складову в розмірі 4016грн.63коп.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" звернулось до Фізичної особи-підприємця Кравченка Артура Олеговича з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 40 572грн.58коп., пені в розмірі 4 504грн.05коп., 30% річних в розмірі 10 096грн.81коп., інфляційну складову в розмірі 4 016грн.63коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2022 у справі № 904/9767/21у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2022 у справі №904/9767/21 залишено без змін.
13.07.2022 від відповідача - Фізичної особи-підприємця Кравченка Артура Олеговича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500, 00 грн.
Заява мотивована тим, що судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, не розподілено витрати на професійну правничу допомогу, таким чином, з огляду на ст.244 ГПК України, є підстави для розгляду вказаного питання.
14.07.2022 Центральним апеляційним господарським судом здійснено запит справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
20.07.2022 Центральним апеляційним господарським судом отримано справу № 904/9767/21 з Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2022 розгляд заяви про прийняття додаткового рішення у справі №904/9767/21 ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву та додані до неї копії документів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що очікує понести судові витрати у розмірі 10 000 грн. та навів їх попередній розрахунок. Крім того вказав, що детальний розрахунок та докази понесення витрат на правову допомогу, будуть надані Відповідачем до суду протягом 5 днів з дня ухвалення постанови апеляційним судом.
Постанова апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду залишено без змін, ухвалена 06.07.2022р.
13.07.2022р. до апеляційного суду надійшла заява від відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, яка була здана на поштове відділення 12.07.2022р.
До заяві додані докази понесення витрат, а саме: копія договору про надання правової допомоги б/н від 10.05.2022 року, укладеного ФОП Кравченко А.О. з Адвокатським об?єднанням «БІТРАЖ», копія акту про надання правової допомоги від 10.07.2022 року; копії платіжних доручень № 331602174 від 11.05.2022 року та № 347392058 від 09.07.2022 року.
Відповідно до розділу першого Договору, правова допомога надається по справі № 904/9767/21. Також сторони погодили наступний обсяг та вартість правової допомоги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5000 грн. 00 коп.; підготовка заяв з процесуальних питань - 1500 грн. 00 коп.
Згідно акту надання правової допомоги від 10.07.2022р., підписаного сторонами, відповідачу надані послуги на суму 6500,00 грн., з яких 5 000, 00 грн. - підготовка відзиву на апеляційну скаргу, 1500,00 грн. - підготовка заяв з процесуальних питань.
Вказаний розмір гонорару було сплачено Кравченко Артуром Олеговичем 11.05.2022 року та 09.07.2022 року, про що свідчать відповідні платіжні доручення № 331602174 та № 347392058.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно Акту про надання правової допомоги від 10.07.2022р. відповідачу надані послуги на суму 6 500 грн., з яких підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 000 грн., підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 1 500 грн.
Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів приймає до уваги, що справа не є складною, результат її вирішення не впливає на репутацію сторін та не має публічного інтересу. Позиції, як позивача так і відповідача не змінилися з першої інстанції і відзив на апеляційну скаргу відповідачем аргументований подібними доводами, що і відзив на позовну заяву. Теж стосується і заяви про ухвалення додаткового рішення, яка аналогічна за обґрунтуванням заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення, поданої суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 6 500 грн. є непропорційними до предмету позову та неспіврозмірними з виконаною роботою, а тому, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшла висновку, що витрати ФОП Кравченко А.О. на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягають розподілу частково у сумі 3 500 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фізичної особи Кравченко Артура Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі №904/9767/21 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (03026, м.Київ, вул..Столичне шосе, 103, корп..1, поверх 9, ЄДРПОУ 31316718) на користь Фізичної особи Кравченко Артура Олеговича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) 3 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав.ередбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.М. Дармін