Вирок від 04.08.2022 по справі 357/5773/22

Справа № 357/5773/22

1-кп/357/975/22

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження за № 12022111030001237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 22.07.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 1360 грн.;

2) 07.12.2010 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

3) 26.02.2013 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 186, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнений 17.07.2014 від відбування на підставі Закону України «Про амністію»;

4) 24.06.2016 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 02.05.2018 умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України на строк 5 місяців 19 днів;

5) 29.11.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 70, ст. 71, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. Звільнений 10.11.2021 умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України на 11 місяців 15 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

01.06.2022 о 15-46 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (ЄДРПОУ 40720198), який розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 230, у громадянина ОСОБА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, підійшовши до стелажів з алкогольними напоями та викрав «Віскі Джек Деніелс» об'ємом 1 літр вартістю 979 гривень, який тримав під рукою та не маючи наміру на оплату вартості вказаного товару, вийшов через вхід вище зазначеного магазину, не здійснивши оплату вказаного товару.

Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» (ЄДРПОУ 40720198) майнової шкоди на суму 979 гривень з ПДВ.

Крім цього, 05.06.2022 о 20-16 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (ЄДРПОУ 40720198), який розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе 230, у громадянина ОСОБА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, підійшовши до стелажів з алкогольними напоями та викрав «Bacardi Oakheart Original 35%» об'ємом 1 літр вартістю 599 гривень, який тримав в руках та не маючи наміру на оплату вартості вказаного товару, вийшов через вхід вище зазначеного магазину, не здійснивши оплату вказаного товару.

Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» (ЄДРПОУ 40720198) майнової шкоди на суму 599 гривень з ПДВ.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та надав показання аналогічні фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема обвинувачений показав, що 01.06.2021 близько о 15:46 год. він зайшов у магазин «Сільпо», що розташований по вул. Сквирське Шосе, 230 в м. Біла Церква Київської області, де на полиці взяв «Віскі Джек Деніелс» об'ємом 1 літр, заховав під руку та проніс через каси. Потім 05.06.2022 він знову зайшов у цей же магазин, де із стелажів з алкогольними напоями викрав пляшку «Bacardi Oakheart Original 35%» об'ємом 1 літр, яку тримав у руках та проніс через каси, не розрахувавшись за неї. Алкогольні напої вжив. Свій вчинок вважає невиправданою дурістю,готовий понести покарання. З вартістю викраденого погоджується, ускоєному щиро кається, засуджує свою поведінку, щиро жалкує про вчинене, запевняв, що зробив для себе належні висновки. Завдану шкоду в розмірі 1578 грн відшкодував, шляхом оплати 10.06.2022 вартості викраденого товару. При призначенні покарання просив врахувати пом'якшуючі обставини та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд визнає доказаними фактичні обставини справи щодо дати, часу, місця, способу скоєння кримінальних правопорушень, форми умислу, а також інші обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєного стану.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статтей 65-67 КК Україна враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд при призначенні покарання визначає тяжкість кримінальних правопорушень, враховуючи їх характер, обставини вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак, поведінку особи до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанова ВС № 263/15605/17 від 07.04.2021).

Активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого ОСОБА_3 виразилось у активному сприянні у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України.

В судовому засіданні також знайшли своє підтвердження пом'якшуючі обставини як щире каяття винного та добровільне відшкодування завданого збитку.

Щире каяття окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.

Як було встановлено у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, засуджує свою поведінку та жалкує про вчинене, повністю відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду. Вказані обставини свідчать про щирість каяття винного.

Факт добровільного відшкодування обвинуваченим збитків підтверджується долученою до матеріалів кримінального провадження квитанцією про оплату вартості товару на суму 1578.00 грн.

Обтяжуючих обставин відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що він офіційно не працевлаштований; неодружений, має на утриманні малолітню дитину 2010 р.н.; за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря-психіатра не звертався, є особою без зареєстрованого місця проживання; раніше п'ять разів був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень.

Судом враховується і незначний проміжок часу (7 місяців) після звільнення з місць позбавлення волі та вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що на думку суду свідчить про свідоме нехтування обвинуваченим правилами, встановленими в суспільстві в частині охорони права власності та про його стійку антисоціальну спрямованість та вперте небажання стати на шлях виправлення.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, його відношення до вчиненого, приходить до висновку що ОСОБА_3 представляє небезпеку для суспільства, його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто необхідним і достатнім для можливого виправлення ОСОБА_3 буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

За вимогами ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 ОСОБА_3 був засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років і 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно до довідки про звільнення № 10321 від 10.10.2021 ОСОБА_3 з 16.08.2018 по 10.11.2021 відбував покарання у ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)», звідки звільнений умовно-достроково на 11 місяців 15 днів підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.11.2021.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 01.11.2021 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі на 11 місяців 15 днів та вчинив нове кримінальне правопорушення 01.06.2022, тобто під час невідбутої частини покарання, то остаточне покарання суд призначає шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Призначення ОСОБА_3 менш суворого покарання не буде відповідати меті покарання, а призначення більш суворого покарання буде явно несправедливим через суворість, враховуючи його відношення до вчиненого та обставин, які пом'якшують покарання.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст.69-1КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м'якість покарання.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2022 стосовно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний нас у зв'язку із встановленими ризиками, переховуватися від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судових дебатах прокурор просив змінити стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив до набрання вироком законної сили не обирати стосовно нього запобіжний захід у виті тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та враховуючи наявність встановлених при обранні запобіжного заходу ризиків, раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід змінити на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання, а саме з 04.08.2022 по час набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати у справі відсутні.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу змінити раніше обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання а саме з 04.08.2022 по час набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

відеозаписи, які знаходяться на CD-R диску білого кольору з написами «05.06.2022 Сільпо», після набрання вироком законної сили - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, які перебувають у прокурора;

кепку чорного кольору, кофту сірого кольору, сумку синього кольору, джинсові штани блакитного кольору, кросівки чорного кольору, які згідно розписки повернуті ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутими їх власнику.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_7

Попередній документ
105604832
Наступний документ
105604834
Інформація про рішення:
№ рішення: 105604833
№ справи: 357/5773/22
Дата рішення: 04.08.2022
Дата публікації: 23.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.01.2023)
Дата надходження: 12.01.2023
Розклад засідань:
18.01.2023 10:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КЛЕПА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
КЛЕПА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Коваль Євгеній Петрович