Справа № 355/2204/21
Провадження № 2/355/583/22
28 червня 2022 року
Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті її матері відкрилась спадщину, яку вона прийняла, але, після смерті спадкодавця позивач не змогла оформити право власності на земельну ділянку, оскільки у спадкоємця відсутні документи, які б посвідчували права власнсоті спадкодавця на це майно.
Позивач звернувся до суду та просив захистити його право власнсоті шляхом визнання права на оформлення у власність земельної ділянки у порядку спадкування.
Також позивач просив суд витребувати спадкову справу №422/1999 у Баришівської районної державної нотаріальної контори, заведеної 24.12.1999 за померлою ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 29.04.2022 відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та витребувано спадкову справу №422/1999 у Баришівської районної державної нотаріальної контори, заведеної 24.12.1999 за померлою ОСОБА_2 .
05.05.2022 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача. Проти задоволення позову не заперечували.
11.05.2022 о суду надійшла копія спадкової справи №422/1999, заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.06.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.06.2022 о 09 год. 30 хв.
Сторони в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином шляхом направлення електронного листа та SMS-повідомлення. В матеріалах справи містяться заяви від учасників справи про розгляд справи без їх участі.
Враховую те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи суд вважає за можливе проводити судовий розгляд у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 (дочка) та померлою ОСОБА_2 (мати) підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 18.07.1966 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 04.04.1999 (а.с. 10).
За життя, ОСОБА_2 належала земельна частка (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Семенівка», розміром 3.24 в умовних кадастрових гектарах. Даний факт підтверджують наявні в матеріалах справи копія сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0178376 від 31.12.1996 та копія витягу з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09-17 (а.с. 17, 19).
Вищевказана земельна частка (пай) складалась з: рілля - №0091 - 2,2014 га, сіножать - №1442 - 0,4393 га, пасовище №2968 - 0,5717 га, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Семенівської сільської ради №244 від 14.05.2019 (а.с. 16).
05.04.1993 ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті усе своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 42).
Після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа №422/1999.
Фактичним і єдиним спадкоємцем після її смерті стала її дочка ОСОБА_1 , яка 24.12.1999 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (а.с. 36-37).
Так в матеріалах спадкової справи міститься заява від сина спадкодавця ОСОБА_3 від 15.09.1999 про відмову від прийняття спадщини на корись своєї сестри ОСОБА_1 (а.с. 38).
15.09.1999 син спадкодавця ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на корись своєї сестри ОСОБА_1 , про що надав нотаріусу відповідну заяву (а.с. 39).
11.01.2000 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, та на грошові вклади.
24.12.2021 нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори надала письмову відповідь про відмову у видачі свідоцтва про право власнсоті на земельну частку (пай), оскільки у позивача відсутній оригінал документу, що посвідчує право власнсоті ОСОБА_2 на земельну ділянку (а.с. 48).
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області спадкодавцем ОСОБА_2 технічна документація із землеустрою щодо складення державного акту на право власності на спірну земельну ділянку не надавалась до Державного фонду документації із землеустрою (а.с. 47).
Як встановлено матеріалами справи, позивач у шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , фактично спадщину прийняла, однак свідоцтво про спадщину на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай), не отримала, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів спадкодавця на вказану земельні ділянку.
У відповідності до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняття її.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільного кодексу України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 5 ст.1 268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об'єктом спадкування.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Поряд з цим відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
В пункті 17 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 р. №5, зазначено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відтак, з урахуванням визнання позову відповідачем та того, що іншим чином, окрім звернення до суду, позивачу захистити своє набуте в порядку спадкування право власності на земельну ділянку не можливо, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності співвласника у спільному сумісному майні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 206, 235, 247, 259, 263 265, 268, 273,354- 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) право на оформлення у власність земельної частки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: №0091 площею 2,2014 га (рілля), №1442 площею 0,4393 га (сіножаті), №2968 площею 0,5717 га (пасовище), що знаходяться за межами населеного пункту в адміністративних межах Семенівського старостинського округу, Студениківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Червонописький