Справа № 283/1028/22
Провадження №2-зз/283/2/22
04 серпня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Хомич В.М., з секретарем судового засідання Совчик Я.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Дмитра Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у справі №2-17/09,
встановив:
14.06.2022 адвокат Яременко Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 03.11.2021 та ордера на надання правової допомоги серії АМ №1025528, звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі №2-17/09.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у цивільній справі №2-17/09 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, задоволено; визнано Ѕ частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, загальною вартістю 67274,00 грн. та земельну ділянку, площею 0,0336 га в межах згідно з планом для обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,- спільною сумісною власністю колишнього подружжя - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину будинку відмовлено за безпідставністю.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23.02.2022 визнано нечинним рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 , закрито провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
На даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність у реєстрації права власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , однак заявнику стало відомо про наявність обтяження (арешту) на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, накладений 31.03.2014 на підставі рішення Малинського районного суду Житомирської області у справі №2-17/09.
На підставі викладеного, представник заявника просить суд скасувати заходи забезпечення позову.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Яременко Д.В. не з'явилися, 19.07.2022 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, вимоги заяви задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, 20.07.2022 подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, підтримала скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1-4 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Суд визнав можливим розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
29.05.2008 ОСОБА_2 було подано до Малинського районного суду Житомирської області цивільний позов про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
19.12.2008 ОСОБА_1 було подано до Малинського районного суду Житомирської області позовну заяву про визнання права власності на Ѕ частину будинку з відповідними господарськими надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .
Вищезазначені цивільні позови були об'єднані в одне провадження.
25.02.2009 ОСОБА_2 подано до суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою вона просить виділити їй у власність зазначені у заяві приміщення будинку, частину господарських будівель та половину земельної ділянки.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 позов ОСОБА_3 задоволено; визнано 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими надвірними будівлями загальною вартістю 67274 грн. та земельну ділянку площею 0,0336 га в межах згідно з планом для обслуговування житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , - спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину будинку, - відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03.02.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено; рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 залишено без змін.
28.12.2021 ОСОБА_4 (дружиною ОСОБА_1 ) подано апеляційну скаргу на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у справі №2-17/09 до Житомирського апеляційного суду.
11.02.2022 ОСОБА_3 було оформлено нотаріально посвідчену заяву про відмові від позову до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю та визнання нечинним рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009, закриття провадження у справі №2-17/09.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково; задоволено заяву ОСОБА_2 про відмову від позову; прийнято відмову ОСОБА_2 від позову; визнано нечинним рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 ; закрито провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення; рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишено без змін.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 302078288 від 04.06.2022, з якої вбачається, що 31.03.2014 державним реєстратором Малинського районного управління юстиції Ширченко Л.В. було проведено державну реєстрацію обтяження, а саме - арешту всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 . Номер запису про обтяження - 8877429; підстава для державної реєстрації - рішення Малинського районного суду Житомирської області №2-17/09 від 11.11.2009; обтяжувач - Малинський районний суд Житомирської області; особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 (а.с.10).
20.06.2022 представником заявника ОСОБА_5 подано до суду клопотання про витребування доказів, а саме: документів, які стали підставою для внесення відомостей державним реєстратором про державну реєстрацію обтяження №8877429 (а.с.9).
Ухвалою суду від 22.06.2022 клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про витребування доказів задоволено; витребувано у державного реєстратора виконкому ЦНАП Малинської міської територіальної громади документи, що стали підставою для внесення відомостей державним реєстратором Ширченко Л.В. про державну реєстрацію обтяження №8877429 (а.с.15).
На виконання ухвали суду, 29.06.2022 від державного реєстратора Лось О.Г. надійшли документи, які стали підставою для внесення державним реєстратором Ширченко Л.В. відомостей до ДРРП про обтяження №8877429, а саме: копія судового рішення №2-17/09 (а.с.17,18).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
За своєю правовою природою забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
З доводів представника заявника вбачається, що своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову він обґрунтовує посиланням на те, що у зв'язку з закриттям провадження у справі №2-17/09 в апеляційному порядку та відповідним скасуванням рішення Малинського районного суду Житомирської області, відпала будь-яка необхідність у продовженні дії арешту нерухомого майна ОСОБА_1 .
Разом з цим, суд звертає увагу на наступне.
Підставою для державної реєстрації у 2014 році реєстратором Ширченко Л.В. обтяження №8877429 в ДРРП є рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11.11.2009 у справі №2-17/09.
Суд звертає увагу на зміст резолютивної частини рішення суду №2-17/09: «позов ОСОБА_3 задоволити.
Визнати 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими надвірними будівлями загальною вартістю 67274 грн. та земельну ділянку площею 0,0336 га в межах згідно з планом для обслуговування житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , - спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину будинку, - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1357 грн. 50 коп. судових витрат.
Заява про апеляційне оскарження рішення подається до суду упродовж 10 днів, а апеляційна скарга на рішення , - протягом 20 днів після подання заяви».
Отже, Малинський районний суд у своєму рішенні не застосовував заходи забезпечення позову. При дослідженні матеріалів цивільної справи №2-17/09 судом не було встановлено жодної документальної підстави для накладення державним реєстратором у 2014 році арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 як спосіб забезпечення позову.
До того ж суд звертає увагу, що арешт був накладений державним реєстратором через понад 4 роки від дати набрання рішенням законної сили, при тому що заходи забезпечення позову вживаються під час розгляду справи.
Суд зауважує, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував. Таким чином, не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо такі заходи забезпечення позову не вживалися.
Враховуючи, що те, що заявником та його представником не доведено, що наявне обтяження у виді арешту майна ОСОБА_1 є видом забезпечення позову у даній справі, відтак, клопотання представника заявника є необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 3, 76, 158, 273 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Дмитра Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у справі №2-17/09 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2022.
Суддя В. М. Хомич