Справа №295/6931/22
1-кс/295/3245/22
01.08.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про накладення арешту на майно,
подане у кримінальному провадженні №12022065410000127 від 24.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Дізнавач, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтоване тим, що 24.07.2022 близько 09 год 20 хв на 6 км автодороги Р-18 в с. Станишівка Житомирського району, працівниками поліції батальйону УПП в Житомирській області ДПП за порушення швидкості руху було зупинено автомобіль марки KIA моделі RIO, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 . В ході перевірки документів ОСОБА_5 надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.05.2007, видане на ім'я останнього, однак при перевірці наданого посвідчення водія було встановлено, що інформація про надане посвідчення водія відсутня у всіх наявних базах .
В ході досудового розслідування, в період часу з 10 години 02 хвилин 24.07.2022 по 10 годину 37 хвилини 24.07.2022, під час проведення огляду місця події за адресою: 6 км автодороги Р-18 в с.Станишівка Житомирського району, громадянин ОСОБА_5 видав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я останнього від 24.05.2007.
Вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 від 24.05.2007, яке вилучено в ході огляду місця події від 24.07.2022, поміщено до спец пакету PSP1191378, який відповідно підписано, засвідчено підписами понятих, запаковано та вилучено до ВП №1 ЖРУП.
25.07.2022 вищезазначене посвідчення водія визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12022065410000127 від 24.07.2022, про що винесено відповідну постанову.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, дізнавач просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, до клопотання долучив заяву про його розгляд без участі дізнавача, клопотання підтримує.
Власник (володілець) майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Згідно з приписами ч.1 ст.172 КПК України, неявка власника майна та слідчого (дізнача) не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВП №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065410000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до копії протоколу огляду місця події, 24.07.2022 було проведено огляд місця події за адресою: 6 км автодороги Р-18 в с. Станишівка Житомирського району, під час якого громадянин ОСОБА_5 видав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я останнього від 24.05.2007.
У відповідності до змісту постанови дізнавача ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 25.07.2022 про визнання предметів речовим доказом та передачу їх на зберігання, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 від 24.05.2007 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022065410000127.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України речі, які були вилучені під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рапорту від 24.07.2022, протоколу огляду місця події від 24.07.2022, постанови про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні і передачу їх на зберігання від 25.07.2022, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст.358 КК України та речовими доказами його вчинення, оскільки може містити сліди вчинення злочину та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 від 24.05.2007, яке було вилучено в ході огляду місця події від 24.07.2022.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1